Normal
0
false
false
false
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Звичайна таблиця”;
mso-style-parent:””;
font-size:10.0pt;”Times New Roman”;}
І друга – ще нереальніша. Щоб у боротьбі за симпатії електорату кандидати в президенти та охочі потрапити до парламенту перестали викидати мільйони на «наружку» (зовнішню рекламу), а спрямували кошти на реальні справи, замість поліграфічних обіцянок.
Я чомусь переконаний – за ті гроші, які Арсеній Петрович влупив на борди з зображенням себе суворого, як олімпійський бог, узяти та й збудувати кілька дитячих будинків сімейного типу, або ж придбати житло для військовослужбовців, або ж закупити добрива для селян, або ж _ (впишіть ваш варіант), то це б мало більший резонанс серед потенційних виборців, аніж тотальний стьоб тих самих бордів на інетфорумах, у транспорті й на кухнях.
Хоча, Бог із ними, з тими бордами. Це ж один із елементів агітпрому. То мусимо миритись. Але ж треба якось думати, що ти на них пишеш і кому адресуєш. Раз уже зачепили Петровича, то з нього й почну. Колись давно приїхав пан Пустовойтенко до Тернополя й на зустрічі з виборцями у філармонії розказував, як підвищити врожайність буряку. Ржач стояв у залі не гірший, ніж якби послухати «Гамлєта» Леся Подерв’янського. Щось подібне, мабуть, відчувають жителі аграрних регіонів, дивлячись на зображення кандидата й підпис «продуктивне село». Хто його зробить продуктивним? Кандидат? Ого! Як? Чи не з допомогою «освічених людей»? І до «нової індустріалізації» чи після? І чи розуміє він, що для «боєздатної армії» мало вивісити борди з панівним червоним кольором або ж купити пару-трійку нових танків? Розмиті й розкидані для різних цільових аудиторій меседжі призведуть до того, що сталося з радіостанцією «Радіо Тернопіль», на якій я пропрацював 7 років. ФМ-ка не мала чіткого формату. На її хвилях упродовж 20 хвилин могли лунати і Red Hot Chilly Pepers, і Алла Кудлай, і «Руки вверх». Намагаючись догодити всім, ФМ-ка не вгодила нікому, програла боротьбу з «форматними» радіостанціями і зникла з ефіру. Отож бо й воно.
Інший кандидат підхопив запропоновану леді Ю гру в «здогадайку» і закидав країну бордами з жовто-червоним меседжем «Тільки він наведе порядок». Чому після цього маю уявити собі Литвина, я не знаю. Логічнішим продовженням піар-кампанії мала б бути поява поряд зі слоганом автомата АКМ.
А ще один поважний пан, котрий якраз із АКМ-ми асоціюється, візьми та й вискочи на бордах із своїм фото та підписом, що він неабихто, а «Перший непрохідний». І як за нього після цього голосувати? Що він мав на увазі? Як трактувати? Лузер намбе ван? Чи сподівається, що українці традиційно проголосують за найкращого з найгірших? Ну-ну…
Я нетерпляче чекаю бордів від чинного президента. За останні кілька років так звик бачити його привітання з нагоди різних свят, що аж цікаво, чим вони відрізнятимуться від попередніх. А може, попередні – то розігрів до появи теперішніх? Може, то була технологія? Зараз же все міряється під лінійку технологій.
От обписали паркани в Києві, що всі геї за Литвина. І розумієш, що технологія, але все одно трохи прикро за чоловіка. Або оте, що «Вона працює». Скільки тріскотні було, що то прихована Юліна реклама. Богословська навіть почала «гасити» прем’єрку, мовляв, «Я переможу – вона відпочине». Аж на тобі – вона, то виявляється Україна! І вже й пані Інні якось невдобно… і всі плескають у долоні – як файно, як постаралися креативники з табору леді Ю. Україна!
Й ото сиджу я, панове, в масці на мордяці, бо ж грипові, що звичайному, що поросячому, байдужі ті борди, й думаю собі так: добре, що в тих торбах, які дружина купувала на пологи, був комплект масок, ними й користуємося, бо в аптеці давно не знайдеш.
А от якби всі кандидати дружно відвалили зі своїх бюджетів по два-три мільйони на закупівлю тих масок, та поставили в містах і селах фури й роздавали їх безкоштовно, ото було б файно! Я був би вдячний. І навіть не проти логотипу партії чи кандидата на тій пов’язці. І пофіг, що в мене на писку написано «перший непрохідний», зате я би знав, що кандидат піклується про моє здоров’я зараз і вже, а не обіцяє гарне життя з бордів.
Та, на жаль, це стане моєю третьою нездійсненною мрією.
Хоча Федорович зазначив на своїх бордах, що «мою думку почуто» і що «проблему буде вирішено». Тому без надії таки сподіваюсь. Може, й справді скоро все розкрадуть, може, перестануть викидати мільйони на «наружку». Або хоча б людям маски роздадуть. Та хрін із вами, не роздавайте, просто зробіть, щоб вони в аптеках з’явилися. Вже буде добре.