Опитування німецького каналу ZDF у п'ятницю, 27 березня, показало, що для однієї із партій-учасниць керівної коаліції в ФРН – ХДС/ХСС – настають нелегкі часи. Лише 28% громадян готові підтримати її, якщо вибори відбудуться найближчим часом. Це на 7% менше, ніж за місяць до того. Одна з причин такого спаду – репутаційні втрати через корупційний скандал довкола постачання захисних масок минулого року.
Ряд корупційних скандалів за участю депутатів ХДС та баварської сестринської партії ХСС тягнеться вже впродовж останнього року, однак на річницю пандемії, здається, прийшовся їхній пік. Найголовніше, що джерелом для корупції стала надто необхідна у нинішні час річ – захисні маски.
Наприкінці лютого представника ХДС/ХСС у Бундестазі Ґеорґа Нюсляйна позбавили депутаської недоторканності через початок розслідування корупційної справи щодо закупівлі масок на початку пандемії минулого року. Згідно зі звинуваченнями, депутат із Баварії і заступник голови парламентської фракції ХДС/ХСС отримав €660 тис. для лобіювання інтересів одного із постачальників масок. Кошти надійшли на рахунок компанії Нюсляйна. Окрім нього до цієї ж справи причетний ще один представник ХСС Альфред Заутер. 23 березня газета німецька Sueddeutsche Zeitung оприлюднила спільне з інформаційними агенціями NDR та WDR розслідування, де повідомила, що окрім Нюсляйна та Заутера до справи причетні ще троє людей і уся п'ятірка на цій оборудці з масками могла заробити від €5 млн до 6 млн. Суму вони збиралися поділити між собою майже порівну. За інформацією журналістів частина цих грошей може досі перебувати у банках Карибських островів чи Ліхтенштейну.
Читайте також: Криза в ХДС: хто прийде на місце Меркель
В розслідуванні йдеться про те, що компанія Pecom, яка належить дітям Альфреда Заутера, отримала на свій рахунок €1,2 млн. Нюсляйн отримав €660 тис., а от інший транш у сумі €540 тис. видався банкові у Ліхтенштейні підозрілим і він його зупинив.
Інший депутат із керівної коаліції, який на початку березня також склав свої повноваження і щодо якого поліція розпочала розслідування, – Ніколас Льобель. Фірма депутата від сусідньої із Баварією землі Баден-Вюртемберґ отримала €250 тис. на свої рахунки від продажу масок у цій же землі. Скандал із рахунками компані Льобеля розгорівся за тиждень до земельних виборів і, вочевидь, частково додався до зниження результату ХДС.
25 березня німецький тижневик Der Spiegel повідомив, що ще одного депутата бундестагу від ХДС Марка Гауптмана підозрюють у тому, що він нажив майже мільйон євро, завдяки сприянню різним компаніям у продажу захисних масок. Видання пише, що в цілому депутат провів операцій на суму понад €7,5 млн. Марк Гауптман покинув парламентську фракцію ХДС/ХСС ще на початку березня (а нещодавно також вийшов з партії) через інший, не пов’язаний із потребами боротьби із коронавірусом, скандал. 36-річний депутат із Тюрингії також займався лобізмом на користь Азербайджану. Зокрема, як пише видання, з середини 2017 року він особисто розміщував рекламу Азербайджану, В’єтнаму та Тайваню. На рекламі кожної з країн він заробив €16 744 євро, €12 620 євро та €24 тис. відповідно.
Марк Гауптман – не єдиний, кого звинувачують у лобіюванні інтересів Азербайджану серед членів ХДС. Трьох його однопартійців Акселя Фішера, Томаса Бараяса та Карін Штренц також підозрюють у відстоюванні інтересів Баку. Як пише Deutsche Welle, Барайса звинувачують у тому, що він добивався, аби німецький виробник медичної техніки Löwenstein Medical здійснив пріоритетні поставки апаратів штучної вентиляції легень самедо цієї країни.
Акселя Фішера та Карін Штренц звинувачують в отриманні коштів за лобіювання інтересів Баку в ПАРЄ. Фішера через розслідування цих звинувачень позбавили депутатського імунітету ще на початку березня, Штренц – ще в січні. 21 березня Карін Штренц померла під час перельоту з Куби до Берліна. Причини її перебування на Кубі, як і причини смерті, поки не відомі.
Читайте також: Die Welt: Південно-Східна Європа втрачає своїх фахівців
«Упродовж того часу я зрозумів, що все краще працює, коли пропозиція надходить від людини, яку ти знаєш та можеш оцінити», – розповідпє у свіжому інтерв’ю Der Spiegel міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Шпан про особливості своєї роботи під тиском пандемії. Перебування на посаді міністра охорони здоров'я в такий час за будь-яких умов – це величезний виклик. Однак до усіх викликів Шпанові додалися ще звинувачення в конфлікті інтересів.
Як пише Welt am Sonntag, на перший погляд усі угоди про закупівлю, укладені Міністерством охорони здоров'я Німеччини під час першої хвилі пандемії, можуть викликати сумніви. 210 контрактів на суму €4,6 млрд було укладено без тендерів. Однак ця практика була виправдана, оскільки законодавча вимога проводити тендер на той час була призупинена. Тим не менш, деякі угоди, на думку журналістів, все ж виглядають дещо підозріло. Так, компанія Fiege, яка отримала замовлення для логістичного забезпечення для закупівлі засобів індивідуального захисту на суму у сотні мільйонів євро, знаходиться на виборчому окрузі Єнса Шпана. PR-компанія його товариша отримала контракт на більш ніж півмільйона євро для розробки застосунку Corona-Warn-App. Окрім того, компанія, де працює чоловік Єнса Шпанна Burda GmbH Даніель Функе, згідно з даними звіту Міністерства охорони здоров'я, продала державі понад півмільйона масок FFP2. У звіті йдеться про те, що компанія лише була посередником. Представник Burda GmbH в коментарі журналістам заявив, що компанія у той час прагнула допомогти державі, маски передали за собівартістю, а Даніель Функе не був причетним до укладання угод.
Усі ці справи, як виглядає з опитувань, надзвичайно вплинули на електоральні пріоритети німців, які 26 вересня цього року голосуватимуть на парламентських виборах. Після падіння рейтингу ХДС/ХСС розрив консерваторів із партією «Союз90/Зелені» складає всього 5%. Рейтинг «зелених» виріс на 4% порівняно із попереднім місяцем, але також зросла і підтримка праворадикальної «Альтернативи для Німеччини» з 10 до 12% за останній місяць, згідно із останніми опитуваннями ZDF-Politbarometer.
Читайте також: Німеччина: запит на єдність
У четвер, 25 березня, німецькі парламентарі проголосували за так званий реєстр лобізму для парламентарів. На сайті Бундестагу зазначено, що це дасть можливість зробити представництво різноманітних інтересів у парламенті більш прозорим. Окрім того, як повідомляють німецькі медіа, депутати домовилися, що наступного пленарного тижня керівна коаліція представить законопроект, який врегулює зовнішні заробітки депутатів. Газета Die Welt пише, посилаючись на інформацію від керівника парламентської групи СДПН Карстена Шнайдера, що доходи від сторонніх осіб чи компаній потрібно буде реєструвати, якщо вони перевищуватимуть €1000 за місяць або €3000 у рік. Серед пропозицій також, аби гроші надходили не особисто депутатові, а на рахунок партії. Німецькі депутати, на відміну від українських, мають право зберігати свій бізнес чи роботу паралельно до виконання обов'язків в Бундестазі. Це упродовж тривалого часу провокує дискусії про ефективність праці таких парламентарів. І скандали, що розгорнулися довколо корупції на постачанні масок та лобіюванні, можуть посприяти створенню більш жорстких умов для роботи німецьких парламентарів.