З метою розвитку сільського туризму та напередодні Євро 2012, Україна вирішила приєднатися до культурного та туристичного шляху Ради Європи Віа Регія. Здійснить вона це завдяки проекту «Віа Регія –Україна» – культурний шлях Ради Європи». Ініціатор проекту – Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Його підтримали також Держслужба туризму і курортів та Міжнародний фонд «Відродження».
Шлях дочки Ярослава Мудрого до Франції
Нині в Європі існує 26 культурних шляхів, визнані Радою Європи. Це – Шляхи Моцарта, Дороги Вікінгів. Закавказькі країни просувають програму Шляхів Олександра Дюма, який колись подорожував Кавказом. Поки що Україна приєдналася лише до Вія Регії, однак експерти сподіваються, що це тимчасово, бо Україна географічно є центром Європи.
Віа Регія (Via Regia) – це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв'язку між Східною і Західною Європою. Багато років тому по ньому ходили студенти, миті, торговці, несучи в інші країни свою культуру. Свого часу Віа Регією подорожувала королева Франції Анна Ярославівна.
Довжина шляху – 4500 км. Він існує вже понад 2 тис. років і поєднує вісім європейських держав, в тому числі і Україну. Шлях починається в Іспанії й проходить через Францію, Німеччину, Польщу, Україну, від нього йде відгалуження до Білорусії та Литви.
У сучасній формі шлях існує як Європейський транспортний коридор. Міжнародна мережа використовує потенціал Віа Регії як символ об'єднання Європи. У 2006 р. шлях був відзначений як «Великий культурний шлях Ради Європи». Оскільки Україна є членом Ради Європи з 1995 р. проект Віа Регія дає можливість українським партнерам брати участь у реалізації культурної програми Ради Європи.
Учасники проекту створюють геоінформаційну систему, яка складається із навігаційної карти та матеріалів про історико-культурні та туристичні об’єкти, малі населені пункти, міста в Віа Регія коридорі. Карта буде створена на веб-порталі на кількох мовах (французькій, німецькій, англійській, іспанській, польській, українській). За її допомогою туристи зможуть відшукати культурні пам’ятки, місця відпочинку, готелі.
Лише п’ять областей
В Україні Віа Регія проходить від західного кордону до Києва Львівською, Волинською, Рівненською, Житомирською та Київськими областями. Якщо інші області теж бажають приєднатися до «українського королівського шляху», органи місцевої влади повинні проявити ініціативу. Для цього варто звернутися до Спілки сприяння сільського зеленого туризму, яка протягом 2011 року реалізовуватиме проект. Участь у проекті безкоштовна, однак місцеву туристичну інфраструктуру треба привести до якісного рівня.
Як пояснив Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, роботу поділили на дві частини. Протягом першої – досліджуватимуть український коридор Віа Регії від польського кордону до Києва. Експерти вивчатимуть культурні та туристичні об’єкти, проводитимуть їхню паспортизацію, об’єднуватимуть в єдину інформаційну мережу, розроблятимуть диплом учасника «Віа Регія Україна».
Другий етап – розміщення зібраної інформації на електронних носіях, Європейському інформаційному туристичному порталі кількома мовами та в ЗМІ, презентація проекту на туристичному салоні «Україна-2011», туристичній виставці в Берліні у березі, Всеукраїнській виставці «Українське село запрошує».
«Віа Регія Україна» підтримується грантом МФ «Відродження» у сумі близько 90 тис. грн. Як зазначив Дмитро Шульга, представник МФ «Відродження», цих грошей вистачить лише на старт, – потрібні путівники різними мовами, їх розповсюдження, сувеніри, вказівники з назвами садиб, кемпінги для зупинки автомобілів.
Англійська, дороги та обслуговування
«Віа Регія Україна» це – можливість показати Україну з різних боків. Звісно, якщо до проекту приєднаються інші області. «Бо виходить як завжди: зробимо файно лише там, де проїдуть іноземці», – каже Олександр Студеняк з Ужгорода, який часто подорожує за кордон. На його думку, цей проект тягне на державний рівень.
Дмитро Заруба, заступник голови Державної служби туризму та курортів з ним погоджується, однак каже, що коштів на його реалізацію у відомстві немає. До проекту можуть залучитися також туроператори, – багато туристів користуються їхніми послугами. Питання в рентабельності такого приєднання.
Заруба вважає, що невеличким туроператорам у маленьких містах цей проект може бути цікавим. Ігор Голубаха, президент Всеукраїнської асоціації туристичних операторів, вважає, що для туроператорів сільський туризм цікавий, якщо садиби відповідають певним нормам.
Але проблема не лише у сільських садибах, а вітчизняному сервісі загалом. Як розповідає Васильєв, напередодні візиту до Києва, представники Європейського культурного центру Ради Європи, мали халепу з бронюванням столичного готелю, який забронювали у Німеччині – у Києві броні не виявилося. Довелося селити гостей у приватному секторі. Гості зауважили про відсутність у столиці вказівників англійською мовою, небагато киян спілкуються цією мовою. А от у Чернівцях, усі вулиці, поруч з українською, мають англійську назву. На жаль, це місто не внесене до українського коридору Віа Регії.
«Відносно Євро 2012, це буде проблема. Англійську треба її вчити», – переконаний Васильєв. Студеняк вважає, що вивчення іноземної мови залежить від зацікавленої сторони. Якщо селяни бажають бачити в себе туриста, треба знати його мову, якщо останні дуже хочуть побувати в українському селі, нехай вчать українську.
На переконання Сергія Степчука, експерта у галузі туризму на Закарпатті, для того щоб «Україна Віа Регія» працювала, потрібна хороша рекламна кампанія. «Має бути створений бренд, можливо окремий для кожної частини маршруту. Його треба розкрутити черес мас-медіа, Інтернет. Для багатьох мешканців Західної Європи, Україна, як частина колишнього СРСР, дуже приваблива. Ми маємо вже працюючий бренд – Чорнобиль. Як не сумно, але це – правда», – пояснює Степчук.
Васильєв не береться прогнозувати, скільки іноземних туристів може побільшати в Україні за рахунок Віа Регії. Він робить ставки на сільський туризм, оскільки в Європі приватний сектор популярний через домашню кухню та гостинність господарів. Розвивати ринок можуть й вітчизняні туристи: «За статистикою, 80% споживачів сільського туризму це – громадяни країни, де він існує, решта – іноземці», – констатує Васильєв.