Дістатися узбережжя півострова доволі просто, і краще потягом. Із лондонського вокзалу «Педдінгтон» ходять «Нічна Рив’єра» та швидкісна електричка покращеного зразка. Різняться вони між собою комфортом і, що логічно, ціною. Якщо за «Рив’єру» доведеться викласти £40, то за електричку лише £20, проте це вже буде не купе з кімнатою для багажу й раковиною, а звичайне сидяче місце, хіба що з телевізором.
Потяг прибуває до Пензанса, невеликого рибальського міста. Ще в 1930-х його вважали курортом для заможних. Нагадує про ті часи лише відкритий Ювілейний басейн, купатися в якому можна лише за гарної погоди в серпні, коли починається британське літо. Пляжу як такого в Пензансі немає, але цілком достатньо набережної, що тягнеться від центру до околиць. Серед визначних місць варто звернути увагу на пам’ятник науковцю Деві, Єгипетський будинок, церква та місцевий парк. Ресторанів відомих мереж тут майже немає, лише кав’ярня «Коста». Харчуються всі переважно у приватних кафе, де окрім традиційних «фіш енд чипс» варто спробувати корнволльські суп і печиво. В місті чимало магазинів із вінтажними речами, старими книжками й аксесуарами ручної роботи.
Загалом на закупи краще їхати в Труро – адміністративний центр Корнволлу. До речі, дістатися будь-якого міста у графстві можна рейсовим автобусом, попередньо придбавши у водія проїзний квиток по Корнволлу та Девону. Що ж до Труро, то 20-тисячне населення не заважає йому мати статус сіті. Серед пам’яток відвідати готичний собор 1880 року та Королівський музей Корнволлу. З їжею проблем не буде, в Труро є все, починаючи зі Starbucks і завершуючи готовими стравами в гіпермаркеті Marks and Spencer.
Інша «курйозиті» Корнволлу – Лендс-Енд, крайня західна точка Англії. Нагадує в поселенні про це стовп, на якому зазначені відстані до різних міст світу. Зазвичай саме біля нього фотографуються туристи, проте не безкоштовно – за знімок доведеться викласти з кишені £7. У селищі є музей, де транслюють відео подорожей, експонують знімки мандрівників і дещо з історії поселення. Вигадали у Лендс-Енді й розваги, серед яких квест короля Артура та перегляд 4D-фільмів. Що справді варте уваги, так це краєвиди. Істинно англійські, подібні можна було бачити лише у стрічках «Спокутування» та «P.S. Я люблю тебе». Неподалік селища також є аеропорт, звідки літають на острови Сіллі, що особливо популярні серед дайверів через велику кількість кораблів, що затонули в бухті.
Ще одне незвичайне місто Корнволлу – це Сент-Айвс, рай для серфінгістів і митців. Відоме передусім своїми широкими піщаними пляжами та галереєю сучасного мистецтва Тейт. Якщо порівняти всі поселення Корнволлу, то найкращим місцем для відпочинку є Сент-Айвс. Місто користується популярністю в туристів через велику кількість готелів, ресторанів та магазинів. Також до Сент-Айвса з'їжджається молодь помалювати й покататися на серфі, тоді як до інших міст подорожують здебільшого люди похилого віку та їхні собаки. Має воно пряме залізничне сполучення з Лондоном, що особливо зручно для поїздок у сусіднє графство – Девон.
Наостанок трохи містики у вигляді гори Сейнт Майклз Маунт. Це справжній середньовічний парк із замком, до якого дістатися можна стежкою чи човном. Доріжку до гори час від часу затоплює, про що працівники обов'язково повідомляють туристів. Проте завжди є човен, на якому за окрему плату довезуть до берега. Аналогічна гора є також у Чорногорії під назвою Светі Стефан, яка, однак, більш відома як популярний серед таких знаменитостей, як Софі Лорен та Сільвестр Сталлоне, курорт.
Але це аж ніяк не все, на що можна подивитися в Корнволлі. Дорогою до Лондона, відразу помітно, як різняться краєвиди корнволльського Плімута й уже ближчого до столиці Борнмута. Британська Рив’єра може сприйматися неоднозначно, вона не така, як французька чи італійська, проте має свою родзинку, що криється далеко не в розкоші, а в аристократичній простоті.