"Грузія була серед фаворитів ініціативи "Східне партнерство" й це тривало доволі довго. А тепер такий імідж похитнувся. Сьогодні виникло багато запитань і двозначностей щодо грузинської зовнішньої політики, куди саме вона тепер вестиме", – розповів професор.
За його словами, однією з причин такого рішення керівної партії є внутрішні опитування у "Грузинській мрії", завдяки яким політики зрозуміли: якщо вони погодяться на цю угоду Шарля Мішеля, то ймовірно, програють вибори, тобто втратять владу.
Читайте також: Грузія. Зламати систему
"У грузинській політиці останніх 30 років є традиція, яку я назвав би "політикою вендети". Хоч би хто прийшов до влади, він намагається помститися попередникам, подає на них до суду, арештовує. Так чинили всі: Шеварнадзе, Ґамсахурдіа, Саакашвілі. Політики справді бояться цієї "вендети", адже в країні бракує дієвої інституційної системи важелів і противаг, яка могла б покласти цьому край", – розповів Корнелі Какачія.
Також професор зазначив, що політики потрапляють у "неприємну ситуацію, коли олігарх є лідером партії й люди в уряді його бояться, адже йдеться про їхнє фізичне, а не лише політичне виживання. Тому вони намагаються за будь-яку ціну вчепитися за владу".
Нагадаємо, керівна партія Грузії "Грузинська мрія – Демократична Грузія" 28 липня заявила про вихід з угоди, підписаної за посередництва президента Європейської ради Шарля Мішеля з метою розв'язання політичної кризи в країні. Документ, який був підписаний 19 квітня, передбачав призначення дострокових парламентських виборів у 2022 році – у разі, якщо "Мрія" набере менше 43% на майбутніх виборах до місцевих органів влади восени.