Нещодавно президент підписав закон № 1616-IX «Про корінні народи України», який визначає кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами півострова Крим та визнає представницькі органи корінних народів, які тепер можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві. Він забороняє заперечувати етнічну приналежність чи етнічної самобутність усіх корінних народів України.
“Це частина домашньої роботи, яку робить держава по відношенню до Криму. Закон про корінні народи кримські татари очікували кілька десятиліть. Він фактично легалізує статус кримських татар як корінного народу, тобто народності, яка живе на території сучасної України і не має іншої батьківщини”, зазначив у коментарі Тижню заступник генерального директора Українського інституту, правозахисник та член українського ПЕН-центру Алім Алієв. Він пояснює, що закон наразі є рамковий і тільки визначає вектори руху. Тому варто надалі вимагати більш конкретних напрацювань від Кабміну щодо збереження кримськотатарської мови, освітніх та політичних питань тощо.
Закон частково починає поновлювати політичні права кримських татар і має на меті допомогти зберегти національну ідентичність, “це те, що важливе і що турбує кримських татар, які живуть в Автономній Республіці та на материковій частині України”, каже правозахисник.
Читайте також: Крим: Уроки вторгнення
На жаль, закон не вплине на ситуацією з окупацією, на думку Аліма Алієва, адже досі міжнародне та українське суспільства вимагало зняти заборону, наприклад, відвідувати Крим Рефату Чубарову. Але чим більше відбувається супротив, тим більше окупанти тиснуть. Однак, його підписання є великою моральною підтримкою людей, які живуть в окупаційному режимі. “Я знаю реакцію, яка була в Криму і вона є дуже схвальною”, каже Алім Алієв. За його словами, наступним кроком має бути окремий закон щодо статусу кримськотатарського народу і зміни в Конституції, зокрема в розділ 10 про кримськотатарську національно-територіальну автономію.
Реєстрація законопроєкту про корінні народи раніше збурила Держдуму Росії, яка навіть ухвалила постанову, де назвала провокаційним намагання забрати право називати себе корінним народом росіян в Україні.
Наразі ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватись. Днями громадська організація “Кримськотатарський ресурсний центр” опублікувала аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за перше півріччя 2021 року, в тому числі і порушення щодо кримських татар. Загальна кількість незаконних затримань – 156, а з них 126 – затримання кримських татар. Для порівняння, 2020 року відомо лише про 48 випадків. Серед причин – належність корінних жителів Криму до забороненої в Росії організації, ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, уникнення призову до російської армії, що відповідно до міжнародного права є грубим порушенням, “виправдання тероризму у соцмережах”, держзраду тощо.
Також багато порушень пов’язані із затриманням на адмінкордоні через велику кількість візитів до Ростова-на-Дону на оголошення вироку у білогородській “справі Хізб ут-Тахрір”. Із 96 проведених арештів в Криму 60 стосуються кримських татар.
Загальна кількість обшуків за перші 6 місяців року – 32, з них 13 – щодо кримських татар. Обшуки систематично відбувались від початку анексії, під час них російськими силовиками порушувались численні права кримчан. А у травні 2021 року під час одного з обшуків застрелили Аюба Рахімова, жителя Узбекистану, куди Росія намагалась його екстрадувати через підозру в участі у “Хізб ут-Тахрір”.
Читайте також: Повернення Криму не повинне розглядатися окремо від деокупації Донбасу – Чубаров
Серед 28 штрафів, виписаних в Криму з січня по червень 2021, 13 з них стосуються кримських татар. Загальна сума штрафів понад 160 тисяч гривень. Серед них – штраф Енверу Топчі у майже 15 тис. гривень, а також Рідвану Умерову й Айдеру Кадирову за “недонесення”, штрафи за одиночні пікети матерів політв’язнів та громадських діячів та інші.
Організація звітує про 41 допит та “бесіду”, серед яких 18 у відношенні кримських татар. В порівнянні з попереднім роком їх кількість зменшилась (за 1 півріччя 2020 року – 52 порушення).
Також в аналізі згадуються численні випадки неналежного утримання у слідчих ізоляторах та камерах політв’язнів, камери, що заливає водою, утримування на морозі без зимового одягу, їжа із вмістом свинини у в’язнів, що сповідують іслам та інші порушення релігійних прав, відмова у наданні медичної допомоги. Також окупанти під час судового процесу відмовились надавати деяким в’язням перекладача на кримськотатарську мову та 13 разів виводили підсудних із зали за використання кримськотатарської мови.
Детально про “справу Хізб ут-Тахрір” та наймасовіших судовий процес у Росії над кримськими татарами розповідають у подкасті IZONE Media “Справа 25”, створеному у партнерстві з Суспільним, Amnesty International Ukraine та Центром прав людини ZMINA.
Загалом за час окупації в Криму було 231 політичних в'язнів і переслідуваних, з яких 158 – кримські татари. Серед звільнених лише 32 людини, засудженими є 36, а перебувають у СІЗО 44 політв’язні. Серед 55 загиблих – половина є кримськотатарської національності.