Сам Хорошковський любить повторювати: «Я – людина контракту!» Короткотермінового, але вигідного, варто б додати. Озимий «хлопчик» у проекті Віктора Пінчука, міністр у першому уряді Януковича, керівник митниці часів прем’єрства Тимошенко і президентства Ющенка, голова СБУ й перший віце-прем’єр при нинішньому гаранті – його політичні ролі й маски за якихось 10 років. Банкір, президент російського олігархічного холдингу, медіа-магнат (власник «головного каналу країни»), що й гадки не має про розмір прожиткового мінімуму, активний член групи Фірташа – Льовочкіна – це теж про Валерія Хорошковського. Але й цим цикл його метаморфоз і реінкарнацій, схоже, не обмежується.
Віднедавна все ще чинний віце-прем’єр «включив опозиціонера»: то оголосить інтеграцію до Митного союзу поза законом, то згадає про корупцію в держзакупівлях, то на каналі «Інтер» після суцільного «покращення» раптом почали критикувати владу. Понад те, при самому телеканалі створюють громадську раду, до якої запрошують нелояльних до влади відомих діячів, щоб «більш ефективно впливати на інформаційну політику одного з найрейтинговіших телеканалів країни» (свята простота!). То що це – людина-контракт отримала нових замовників? Наразі є дві версії щодо нинішньої гри Хорошковського в опозиційність. Перша – група Льовочкіна – Фірташа посварилася з регіоналами під час нового розподілу посад в уряді. На її користь свідчить той факт, що ПР не висунула Олександра Лавриновича (його вважають протеже групи Фірташа) на спікера в новій Верховній Раді. У такому разі Хорошковський і К◦просто підкреслюють свою значущість і намагаються нагадати владі про власну могутність. Друга – політтехнологи нашептали першому віце-прем’єрові, що Віктор Янукович – no future, програє вибори-2015, тож, поки не пізно, варто побудувати імідж проєвропейського політика й чекати на нові контракти.