Контрабанда – вперед!

На кордонах стріляють. Місяць тому на Волині біля пропускного пункту «Устилуг» контрабандисти відкрили вогонь по оперативниках Служби безпеки, які їх затримували. Ще раніше, 15 травня, під час затримання колони з дев’яти вантажівок, що проривалася в Росію з текстилем і одягом вартістю $3 млн, над головами працівників СБУ також свистіли кулі. Економічна скрута разом із намаганням уряду вичавити з експортно-імпортних операцій якнайбільше для латання бюджету, штовхає як підприємців, так і безробітних на контрабанду. Репресивні заходи не надто ефективні, адже, на відміну від держави, зловмисники щедріші до митників і прикордонників.

 

 

«Якщо жорстко прикрити «контрабас», то населення всіх прикордонних районів або вимре, або виїде на заробітки – але вже назавжди, – розмірковує за філіжанкою кави 35-річний підприємець зі Львова на ім’я Сергій. Із контрабандою він обізнаний добре: з 1999 по 2007 рік возив товари з Польщі, оминаючи закон. – Вимруть також і митники, бо на їхню зарплату теж особливо не розгуляєшся. Наша держава все зробила для того, щоб люди, які живуть на прикордонні, не мали іншого шансу заробити собі на життя, окрім контрабанди».

 

Повернувшись торік на посаду прем’єр-міністра, Юлія Тимошенко невдовзі оголосила про поновлення програми «Контрабанда – стоп!» Але якщо в 2005-му крім посилення контролю за переміщенням товарів уряд пішов на значне зниження митних ставок, тепер збори помітно підвищено. З лютого цього року діє 13-відсоткова тимчасова надбавка до мита на велику групу імпортних товарів.

 

«Підвищене мито тримає кордони в напрузі», – стверджує співробітник прикордонної розвідки Східного управління Держприкордонслужби, котрий просив не називати його ім’я. «Особливо воно вдарило по тих, хто возить в Україну побутову техніку та господарські товари, – пояснює співрозмовник Тижня. – Якщо раніше високі митні ставки на ці товари відбивалися за рахунок великого попиту на них, то тепер, коли в людей немає грошей, бізнесменам треба або згортати справи, або возити товар контрабандно. Що вони й роблять. Причому, насамперед це стосується не великих компаній, яким невигідно займатися відвертою «чорнухою», а середніх та дрібних підприємців, що наповнюють прилавки відносно дешевими китайськими телевізорами, фенами та мікрохвильовками. Великі постачальники завжди використовують «сірі» схеми. Наприклад, їде чотире фури з технікою – дві розмитнюють офіційно, дві – через бічний проїзд».

Утім, у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби, наданій редакції у відповідь на запит, стверджується: сплеску контрабанди немає. «Це пов’язано перш за все з фінансово-економічною кризою у державі та зменшенням видачі кредитів банківськими установами, – говориться в документі. – Саме з цієї причини на полицях найбільш відомих оптових українських ринків зменшилася кількість товарів китайського виробництва. На даний час ці товари оминають Україну. Зі спадом попиту на продукцію відмічається і зменшення правопорушень на державному кордоні, пов’язаних із контрабандною діяльністю».

 

Луганчанин Микола – контрабандист зі стажем, у цьому «бізнесі» – з 1995 року. Він розповідає, що сьогодні дуже вигідно, як і в усі кризові часи, грати на різниці курсів та цін в Україні та Росії. «От якщо я куплю мішок шкарпеток на Барабашовці чи «7‑му кілометрі» (оптові ринки Харкова та Одеси. – Ред.), а потім це «контрабасом» перекину в РФ, то зароблю мінімум 150–200 баксів, – розмірковує Микола, розливаючи горілку по чарках. – І це з урахуванням хабарів митникам та погранцям. А возять щонайменше по 15–20 таких мішків. Ось і рахуй сам – нормальний такий гешефт виходить». У незаконному промислі нашого співрозмовника була кількарічна перерва – на зароблені з контрабанди гроші він відкрив власну легальну справу. Однак фінансова криза не лишила від бізнесу Миколи каменя на камені, тільки борги по кредитах. Тож скрута знову штовхнула його на шлях контрабандиста.

 

 

Згідно зі звітом Міжнародного консорціуму журналістських досліджень, Україна посідає третє місце у світі серед країн походження контрабандної тютюнової продукції. «Найбільш поширений вид контрабанди, який ми фіксуємо, це, безумовно, контрабанда цигарок, – погоджується начальник відділу прикордонної служби пункту «Рава-Руська» Андрій Півень. – На різниці в ціні тютюнових виробів між Україною та ЄС можна добре заробити, на одному блоці цигарок – до $50. А везуть щонайменше по 3–4 блоки. Криза змушує людей іти на такі порушення закону все частіше».

 

За підрахунками експертів, незаконне переміщення товарів через кордон завдає щороку державі збитків у $10 млрд. Як повідомила Тижню прес-служба СБУ, переважна частина контрабандної продукції на внутрішньому ринку України – це автомобілі та запчастини до них, вироби легкої промисловості, аудіо-, відео-, комп’ютерна та побутова техніка, продукти харчування (насамперед м’ясо), нафтопродукти, ювелірні вироби та ексклюзивні товари, які доставляють сухопутним і морським транспортом.

 

Народний депутат Юрій Кармазін, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань правосуддя, відзначає стрімке зростання обсягів контрабандного м’яса. «Мова йде про сумнозвісні окорочки виробництва США, які тоннами зараз нелегально завозять до нашої країни, – каже нардеп. – Головний маршрут цієї схеми – через Молдову та Придністров’я до Одеської області, й далі по всій Україні. Другими великими воротами цієї схеми є Харківська та Сумська області».

 

Чимало контрабандного м’яса везуть із Польщі. «Нещодавно ми затримали фуру, в накладній якої було зазначено, що вона везе 22 тонни сала, – пригадує Андрій Півень. – При ретельному огляді вантажівки виявили під салом ще кілька тонн контрафактного м’яса. Такі випадки є досить поширеними».

 

Із прикордонних районів углиб країни нелегальний товар транспортують інші ділки, стверджує колишній львівський контрабандист Сергій. «Ти перевіз, наприклад м’ясо, через кордон, довіз до Львова – тут тебе ніхто не зачепить, ні ДАІ, ні «менти» – всі «свої», – пояснює він. – Але щоб далі везти, треба мати зав’язки з тамтешньою міліцією. Якщо ні – то на першому ж посту тебе «хлопнуть». Мій знайомий, котрий переправляє заморожені туші з Польщі, везе м’ясо тільки на базу піді Львовом, де товар забирають перекупники».

 

«Зараз ми фіксуємо різке збільшення контрабанди через Одесу, – каже оперативник прикордонної розвідки, який просив його не називати. – Проте якщо раніше вона йшла прямим транзитом через Луганськ та Донецьк у російський Ростов, то зараз багато осідає в Україні. Причому, змінився й характер контра­­банди: якщо раніше це був здебільшого китайський та турецький ширвжиток, то тепер – побутова техніка, господарські товари (пральні порошки, мийні засоби тощо). Маємо інформацію, що ці угруповання намагатимуться налагодити канали до країн ЄС. У першу чергу – до Угорщини та Румунії, які зараз також переживають економічну скруту, тому контрабанда матиме великий успіх. Очікуємо також на спроби переправляти продовольство до Польщі – на різниці українських і польських цін там можна зірвати чималий куш».

 

 

«По обидва боки кордону в прилеглих до нього районах діють організовані злочинні угруповання, які у протиправний спосіб забезпечують безпеку і прибутковість контрабандних схем, – сказано у відповіді прес-служби СБУ на запит Тижня. – Окремі з них мають у своєму складі до сотні активних учасників, великі парки великотоннажних вантажних автотранспортних засобів, призначених для перевезення контрабанди, машини розвідки місцевості і супроводу контрабандного товару, сили візуального спостереження, використовують корупційні зв’язки з представниками правоохоронних та контролюючих органів».

 

«Пригадую свій перший рейс, – розповідає екс-контрабандист Сергій, відпиваючи каву. – Везу з Польщі турецький трикотаж, польські митники на мене навіть не дивляться, переїжджаю на український бік, нервово стискаю в спітнілій долоні $100 – така тоді була ставка за машину мого розміру. А як дати? Думаю, якщо не так дам, мене одразу під білі рученьки та за ґрати. Але на зміні стояла моя знайома митниця. Вона підходить до машини, ми вітаємося, ну, я й одразу їй гроші простягаю. А та шепоче: «Ти що, зовсім з глузду з’їхав, хто ж так дає?!» І показує на мій паспорт. Натяк я зрозумів – поклав сотню баксів у паспорт та передав їй у віконце. Все було вирішено».

 

Поміж львівських контрабандистів є така легенда: коли новий співробітник приходить працювати на митницю, йому одразу видають суму, достатню для покупки машини чи однокімнатної квартири. Це щоб усі гроші з хабарів, які він буде отримувати, той вносив в «общак» і ні копійки не залишав собі.

 

У прикордонній розвідці побоюються, що економічна криза стимулюватиме борців із контрабандою до корупції. «Найбільша група ризику – так звані прикордонні інспектори – місцеві жителі прикордонних районів, які мають у своїй відповідальності значні ділянки державного кордону, – пояснює співрозмовник Тижня. – Саме вони отримуватимуть найбільше пропозицій щодо перевезення контрабанди. Наступною групою ризику є сержантський склад, у якого мала зарплата, натомість досить велика відповідальність. Ну, й звісно, не можу не сказати про митників, які й у «мирні» часи займалися контрабандою в досить значних масштабах. Управління внутрішньої безпеки прогнозує утворення сталих злочинних контрабандних груп, які складатимуться як із митників, так і з прикордонників».

 

Не менше, ніж криза, на зростання нелегального товарообігу впливають майбутні президентські вибори. Контрабанда на сьогодні залишається основою тіньових капіталів, які всі без винятку політичні сили спробують залучити до президентських перегонів.[1441]