Конституційний суд відкрив низці колишніх працівників міліції можливість поновитися у сучасній поліції

Суспільство
21 Липня 2021, 16:34

Конституційний суд України визнав неконституційним пункт 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" закону "Про Національну поліцію", яким у 2015 році передбачили особливості попередження працівників органів МВС про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Про це повідомила представниця Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря.

 

Згодом інформацію підтвердили на сторінці Конституційного суду у фейсбуці: “Розглянувши справу за конституційною скаргою Бівалькевича Богдана В’ячеславовича щодо конституційності пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" ухвалено рішення, яким оспорений припис Закону визнано неконституційним”.

 

Самого тексту рішення на сайті КСУ ще немає, його обіцяють опублікувати 22 липня.. Визнана неконституційною норма закону передбачала, що працівники міліції належним чином повідомлені про майбутнє звільнення з МВС самим фактом публікації закону про Нацполіцію. 

 

Читайте також: Сергій Стерненко: Національна поліція – це злочинна організація, яка має окремі ознаки правоохоронного органу

 

“З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів”, – йдеться у законі.

 

Фактично ця норма була однією з тих, які заклали основи для початку поліцейської реформи, яка тривала у 2014-17 роках. Тих міліціонерів, які виявили бажання працювати у поліції та пройшли атестацію – переводили до лав Нацполіції. Тих, які її не пройшли або не виявили бажання проходити, часто звільняли автоматично без потреби проходити звичну бюрократичну процедуру.
Тепер колишні міліціонери, яких звільнили з використанням пункту 8 Прикінцевих положень закону про Нацполіцію, отримали можливість скористатися колізією і оскаржити своє звільнення. Ним потрібно довести в суді, що вони не були належним чином повідомлені про майбутнє скорочення штатів. Таким чином, вони можуть розраховувати на рівнозначну старій міліцейській посаду в поліції та повне відшкодування зарплати за період без роботи.

 

Суб'єктом конституційної скарги став адвокат Богдан Бівалькевич. У коментарі Тижню він заявив, що ще не отримав тексту ухваленого рішення і навіть не знав про сам факт ухвалення.

 

“Поки я не побачу рішення, не можу вам нічого сказати стосовно його наслідків. Все залежить від того, як воно прописане. Мені закидали, що у разі скорочення штатів, керівництво поліції не мало мене працевлаштовувати. Хоча, згідно з трудовим законодавством і згідно з законом про міліцію, вони були зобов'язані забезпечити працевлаштування кожного працівника, якщо він відповідає вимогам. Лише після цього його можна звільнити”, – заявив Бівалькевич.

 

Читайте також: Календар конституційних криз

 

На запитання, чи означає рішення КСУ, що всіх звільнених працівників міліції тепер можна вважати скороченими незаконно, Бівалькевич відповів: “Дивлячись, чому їх звільнили. Якщо на підставі того, що суд писав і відмовляв їм у позовах – мовляв, на новому керівництві Нацполіції не було обов’язку їх працевлаштовувати, то тоді вони мають право оскаржити це. Якщо вони звільнені з інших підстав, то ні. Це дуже вузька норма і залежить від того, хто які вимоги висував (у судах – Ред.), той так і може використати це рішення”.

 

На уточнююче запитання, чи збирається сам Бівалькевич користатися правом оскаржити звільнення, той відповів: “Не знаю. Я подивлюся як там буде прописано”.

 

Бівалькевич передусім відомий як захисник потерпілих у справі за обвинуваченням блогера Сергія Стерненка у вбивстві Івана Кузнецова. Стерненко наполягає, що йшлося про самозахист.
Окрім того, Бівалькевич працює в адвокатському об’єднанні Credence, яке раніше називалося “Татаров, Фаринник, Головко”. Об’єднання до середини 2020 року очолював нинішній заступник голови Офісу президента Олег Татаров.

 

Раніше вони разом працювали в Головному слідчому управлінні МВС. Татаров – заступником начальника ГСУ, Бівалькевич – начальником управління ГСУ. На запитання, чи комунікували вони з Татаровим питання подання конституційної скарги, Бівалькевич відповів: “Я з ним давно уже не комунікував і я з ним працював тільки у міліції”.