Конспірологія, імунітет та відкладені дози – огляд наукових статей про коронавірус

Статті
18 Травня 2021, 17:55

Які теми чуток та конспірології щодо вакцинації, чи утворюється імунітет до коронавірусу в людей із ослабленою імунною системою, та чи доцільно розтягувати часовий інтервал між двома дозами вакцини. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.

 

Чутки та фейки про вакцинацію

 

Якби людей вакцинували так швидко, як розповсюджуються конспірологічні теорії, про коронавірус вже можна було б забути. 12 травня міжнародна група вчених опублікувала в журналі PlosOne найбільш поширені конспірологічні теорії щодо вакцин та дослідила їхнє розповсюдження. Вчені з 31 грудня 2019 до 30 листопада 2020 року ідентифікували 578 чуток та 59 конспірологічних теорій, що стосувалися вакцин та вакцинаторської кампанії. Дослідники зазначили, що такі чутки здебільшого стосуються опору людей до вакцинації та можуть призводити до негативних наслідків, як-от відмови від вакцини проти поліомієліту в Нігерії, Пакистані та Афганістані, що спричинило сплески цього захворювання.

 

Чутки вчені ідентифікували як тези, що базуються на неперевіреній інформації, вони можуть бути як правдивими, так і хибними. Конспірологічні теорії, за їхнім визначенням, це хибне твердження, що розповсюджуються окремими людьми чи цілими спільнотами, задля досягнення певних цілей, наприклад, зриву кампанії вакцинації. До них відносяться статті в новинних виданнях, соціальних мережах, дописи в блогах.

 

Читайте також: Волонтери знання

 

За темами, 39% чуток стосувалися розробки вакцин та проведення клінічних досліджень. В них йшлося про часові рамки досліджень, про те, які компанії та країни у це залучені. Чимало таких чуток роздмухували ворожнечу, наприклад, серед жителів Бангладешу до Китаю, нібито китайські вчені хочуть використати бангладешців як «піддослідних свинок», в той час як на співгромадянах не хочуть проводити дослідження. Інший великий наратив, якому слідували 22% чуток – безпечність вакцин. Типове повідомлення – мРНК-вакцини внесуть в генетичний код людей зміни, що перетворить тих на генетично-модифікованих істот. Сюди ж відноситься і нібито «справжня ціль вакцинації» – «зменшити кількість людей на Землі». А також фальшиві фрази відомих людей, як-от Білла Гейтса, який нібито сказав, що від вакцинації помруть 700 тис людей. В 9% чуток йшлося про те, що сам COVID-19 безпечніший, аніж побічні ефекти вакцинації. Також поширеними темами були склад вакцин («створені із клітин абортованих плодів»), альтернативи вакцинації («вірус сам піде з часом», «скоро ми досягнемо колективного імунітету»), економічні інтереси фармкомпаній («вакцину створили до пандемії, а потім під шумок почали продавати»). Подібні чутки призводять до відсутності у людей довіри до фармацевтичних компаній, міністерств охорони здоров’я.

 

Конспірологічні теорії в основному відносяться до нібито всесвітньої змови могутніх сил, які переслідують різні (іноді протилежні) цілі. Це і «синхронізація людських організмів з мережами, керованими штучним інтелектом», і «вживлення під шкіру мікрочіпів», і «зменшення людської популяції за таємними планами Білла Гейтса». Під час досліджуваного періоду, за словами вчених, були три хвилі дезінформації: у лютому-травні, здебільшого щодо того, що вакцини вже винайдені, а пандемія – лише спосіб їх продати, у червні-вересні – найпотужніша хвиля, що стосувалася в основному безпечності вакцин, та між серединою жовтня та серединою листопада, пов’язана із скорим початком кампанії вакцинації.

 

Люди із скомпрометованим імунітетом

 

Тиждень неодноразово писав про труднощі в одужанні від коронавірусної хвороби в людей зі скомпрометованим імунітетом (що мають захворювання крові, ВІЛ, тощо). Подекуди їхня боротьба розтягується на багато місяців і завершується смертю людини. Автори статті в Journal of Clinical Immunology пишуть, що в таких людей все ж розвивається імунітет до SARS-CoV-2, і їхня боротьба не безнадійна.

 

Читайте також: Пристосовуючись до занепаду

 

Дослідження провели на невеликій групі людей (п’ятеро з них – із однієї сім’ї), які перехворіли на COVID-19, та мали проблеми із імунітетом. В цій групі були двоє дітей та жінка із захворюваннями, що спричиняли нестачу антитіл у крові. До того ж, в групі були дві людини з імунодефіцитом, що не хворіли, і п’ятеро перехворілих із нормальним імунітетом для контролю.

 

В усіх перехворілих брали зразки крові приблизно через 2,5 місяці після перших симптомів. За результатами, в усіх людей із скомпрометованим імунітетом виробилися антитіла до S- та N-білків вірусу в кількості, що не поступалася такій у контрольній групі. При цьому кількість Т-клітин, що також беруть участь в імунній відповіді, в них відрізнялася незначно. За словами вчених, ці результати свідчать про можливий позитивний ефект вакцинації для таких людей, проте це питання потребує подальших досліджень через незначну кількість залучених в експеримент пацієнтів.

 

Відкладена друга доза

 

Через нестачу вакцин багато країн розтягують інтервал між першою та другою дозою до максимально можливого за інструкцією виробника. Для препарату від Pfizer та BioNTech це 42 дні (замість 21 рекомендованого), для AstraZeneca – три місяці (замість рекомендованого місяця). У випадку із AstraZeneca так роблять і в Україні. Та наскільки ефективний такий підхід? Чи вигідніше зробити щеплення більшій кількості людей, та відкласти другу дозу? В цьому розібралася наукова група із США, опублікувавши своє дослідження в журналі The BMJ.

 

Вчені моделювали рівень смертності від COVID-19 для вакцин, беручи різні дані щодо ефективності першої дози. Щодо вакцини від Pfizer вони в межах 80-90% в попередженні тяжкого перебігу хвороби, в той час як для двох доз – 95%. Для AstraZeneca цей інтервал – 60-70%. Також вони включили в модель швидкість вакцинації – 0,1%, 0,3% та 1% населення на день. Щоправда, останній варіант вони назвали малореалістичним для більшості країн, адже таку швидкість розвивали тільки Ізраїль, США та Велика Британія, і навіть в Німеччині щоденно вакцинують лише 0,5% населення. Швидкість вакцинації в Україні ж навіть менша за 0,1%.

 

Читайте також: Не безнадійний пацієнт

 

З точки зору смертності при швидкості вакцинації у 0,3% відкладена друга доза є ефективнішою, за умови, що перша попереджує щонайменше 70% тяжких випадків хвороби. Якщо ж перша доза ефективна на 80%, то при швидкості меншій за 1% краще також відкласти другу. При цьому швидкість вкрай важлива – при 0,1% рівень смертності в перерахунку на 100 тис населення вдвічі вищий за 0,3%, і вдесятеро вищий, ніж для 1%.  Тому наразі для України найважливіше набрати оберти кампанії, аби вийти на рівень хоча б 0,3% вакцинованих на день – приблизно 100-120 тис. щеплень. При тому, що минулого тижня в нашій країні було щеплено усього 76 тис. людей, а тижнем до того – 108 тис.

Автор:
Олег Фея
96