За останні півтора року відбулося щонайменше шість гучних скандалів за участю "Правого сектора": від вуличної стрілянини на Хрещатику до конфліктів навколо військових баз організації та "розборок" у Мукачеві. Тиждень.ua зробив добірку таких інцидентів.
Виселення з готелю «Дніпро»
31 березня 2014 року ввечері в центрі Києва виник конфлікт між членом "Правого сектору" Андрієм Козюбчиком та представником Самооборони Майдану. Під час цих подій самооборонівець використовував газовий балончик, а представник ПС відкрив вогонь з пістолета і поранив трьох людей. Пізніше останнього затримали і доставили в слідчий ізолятор СБУ, а правоохоронці оточили штаб-квартиру ПС, розташовану в готелі "Дніпро".
Фото Михайлини Скорик
Аваков підтвердив інформацію про те, що ініціатором стрілянини в центрі Києва був саме представник "Правого сектору".
Після цього Аваков віддав наказ про блокування "Правого сектору" та назвав організацію "бандформуванням". Також він висунув ультиматум "Правому сектору" до ранку 1 квітня покинути готель "Дніпро" і здати зброю.
Уранці 1 квітня «Правий сектор» покинув готель «Дніпро» без зброї. Вони разом із працівниками СБУ на автобусах виїхали в один із заміських таборів.
2 квітня Шевченківський районний суд міста Києва обрав представнику "Правого сектору" Андрію Козюбчику запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
Цього ж дня активісти організації залишили приміщення магазинів на вулиці Хрещатик, які використовували для своїх потреб і відбули на базу в Чернігівській області.
Блокування Запоріжсталі та розпуск запорізького осередку
15 жовтня активісти "Правого сектору" і Самооборони заблокували прохідні меткомбінату Запоріжсталь, що входить до групи Метінвест Ріната Ахметова.
Люди в балаклавах з українськими прапорами та прапорами партії Дмитра Яроша вишикувалися рядами біля північної і центральної прохідних заводу. Перед воротами південної висипали кілька вантажівок землі. Біля північного входу самоскид скинув відсіви, що перешкоджають в'їзду та виїзду транспорту.
Активісти вивісили кілька плакатів, суть яких пов'язана з екологією в місті і Запоріжсталлю. На одному з них було написано: "Рінате, тобі належить завод, а не повітря!".
Прес-служба металургійного комбінату заявила про блокування основних прохідних групою з понад 100 осіб.
"15 жовтня в Запоріжжі приблизно 100-150 осіб в масках із символікою "Правого сектора" заблокували основні прохідні Запоріжсталі, поставивши під загрозу роботу всього багатотисячного колективу комбінату", – сказано в повідомленні.
Прес-секретар партії Артем Скоропадський спростував причетність ПС до блокування.
«Нашу атрибутику сьогодні можна дістати де завгодно. Можливо, це провокація, щоб дискредитувати нашу організацію", – заявив він.
Пізніше «Правий сектор» таки підтвердив свою причетність до блокування роботи комбінату Запоріжсталь.
"У ЗМІ з'явилася інформація, що люди у формі Правого сектора захопили підприємство Запоріжсталь і штурмують його. Так ось, тут три неточності. Не люди в формі, а представники ПС в Запоріжжі. І не захопили, а висипали на прохідних те сміття і шлаки, яке підприємство Запоріжсталь скидає в Дніпро", – заявив керівник інформаційного відділу партії Борислав Береза.
При цьому, за його словами, третя неточність полягає в тому, що не штурмують підприємство, а вимагають від керівництва нарешті встановити нормальні очисні споруди та додаткові системи фільтрації.
Через кілька днів, 18 жовтня, Запоріжсталь знову заявила про спробу рейдерського захоплення підприємства групою з понад 100 осіб в масках з символікою партії "Правий сектор".
"Близько 10:00 100-150 агресивно налаштованих невідомих людей спортивної зовнішності в масках і з символікою "Правого сектору" зробили спробу прорватися через основні прохідні комбінату Запоріжсталь, – йдеться в повідомленні.
При цьому жодних вимог висунуто не було.
Після цього група невідомих в масках і з символікою "Правого сектору" організувала пікет біля будинку виконувача обов'язків генерального директора Запоріжсталі Ростислава Шурми.
Тут вони розгорнули символіку організації та підпалили автомобільні покришки.
За фактом блокування підприємства 15 і 18 жовтня МК "Запоріжсталь" подав заяви у правоохоронні органи,
Зрештою 9 листопада «Правий сектор» розпустив запорізький осередок, керівника звільнив та позбавив права діяти від імені партії. Також ліквідували організації в Полтаві, Херсоні та Цюрупинську без зазначення причин.
У березні «Парвий сектор» прийняв рішення про відродження запорізького осередку організації та призначення його головою Олександра Тарана.
Оточення бази ПС у Дніпропетровській області
28 квітня «Правий сектор» повідомив про оточення їхньої бази в Новомихайлівці Дніпропетровської області підрозділами ЗСУ. У заяві ПС було сказано, що військові навели на базу важке озброєння: 25-та бригада з одного боку, 95-та – з іншого.
Згодом Ярош повідомив, що з військовими вдалося домовитися.
Наступного ранку в Генеральному штабі Міністерства оборони України спростували оточення бази добровольчих формувань "Правого сектору" в Дніпропетровській області і заявили, що там тривають навчання десантників.
Також у Генштабі розповіли, що ввечері 28-го та вранці 29-го квітня відбулися телефонні розмови між начальником Генерального штабу генерал-полковником Віктором Муженком і лідером "Правого сектору" Дмитром Ярошем. Сторони обговорили питання, серед яких були і виконання попередніх домовленостей щодо взаємодії та інтеграції українського Добровольчого корпусу ЗСУ.
Активісти зібралися на акцію під Адміністрацією президента.
На мітингу прес-секретар "Правого сектора" Артем Скоропадський заявив, що ситуація не змінилася і була зроблена спроба роззброїти бійців.
"Станом на 29 квітня в'їзд і виїзд на базі вільний, бійців ніхто не перевіряє. Основною причиною блокування бази послужила вимога до бійців "Правого сектору" здати зброю. Друга вимога, наскільки я розумію – звільнити базу, на якій ми перебуваємо» – заявив прес-секретар.
Андрій Тарасенко, заступник Дмитра Яроша з політичної роботи, повідомив, що Петро Порошенко зателефонував Ярошу і повідомив, що досягнута домовленість про розблокування бази «Правого сектору».
3 травня ЗСУ зняли блокпости біля бази "Правого сектору".
За словами командира першої штурмової роти "Правого сектору" Олександра Карася, проти них стояли 11 артилерійських установок "Гвоздика", шість "Градів", батарея 120-мм мінометів, батарея "Васильків", багато іншої техніки та дві роти особового складу, «колона розтягнулас на кілька кілометрів».
Цього ж дня Міноборони заявило про завершення переговорів про перехід "Правого сектору" до ЗСУ в «теоретичній частині», і скоро почнеться «практична».
Конфлікт навколо навчальної бази ПС в Десні
9 травня "Правий сектор" із посланням на Генштаб повідомив про можливий розгін Збройними Силами його навчальної бази в Десні.
За інформацією ПС, на той момент у навчальному центрі знаходяться близько 50 бійців, частина з яких днями в рушає на фронт.
Пізніше Ярош повідомив, що керівництво "Правого сектору" і Збройних Сил України домовилося не чіпати навчальну базу ПС в Десні, а переговори продовжаться найближчими днями.
Увечері спікер Генштабу ЗСУ Олексій Мазепа заявив, що бійцям «Правого сектору» не висували жодних ультиматумів.
«На сьогодні на території полігону 169-го навчального центру Сухопутних військ, дійсно перебувають бійці «Правого сектору» і будівля, яка тимчасово не використовується, вони самі її займають. Зараз ухвалено рішення про проведення в цій будівлі ремонту і використання її для якісного забезпечення навчального процесу військових Збройних сил», – зазначив Мазепа.
Він підкреслив, що про таке рішення керівництво ДУК повідомили заздалегідь з проханням прискорити процес ухвалення рішення про офіційне входження до складу Збройних сил.
«Про жодне силове протистояння мови не може бути. Зараз вони там залишаються, і від завтра працюватиме з ними робоча група, щоб прискорити процес інтеграції їх у Збройні сили, звичайно, ті, хто знайде в цьому бажання», – підсумував Мазепа.
Інцидент у Мукачеві
11 липня в Мукачеві між «Правим сектором» та оточенням нардепа Михайла Ланьо в комплексі «Антарес» сталася перестрілка, троє осіб загинули, 11 отримали поранення (серед них – цивільні особи).
Як з’ясувалося згодом, конфлікт виник навколо переділу ринку контрабанди тютюну.
На місце події прибули працівники СБУ та МВС Закарпаття, які оточили місце подій, а також перекрили частину траси Київ-Чоп.
«Правий сектор» розстріляв із гранатометів два міліцейських авто, а тоді відступив і засів у лісі під містом.
Тоді організація оголосила вимоги до влади: арешт депутата Ланьо і керівництва силовиків, які беруть участь в операції зі знешкодження озброєних груп на базі "Антарес" у Мукачеві.
Після цього СБУ відправила в Мукачево спецназ.
Прокуратура Закарпатської області відкрила кримінальні провадження за попередньою правовою кваліфікацією "терористичний акт" (ч.3 ст. 258 КК України) та "створення злочинної організації" (ст. 255 КК України).
"Правий сектор" через інцидент у Мукачеві прийшов із мітингом на Банкову і висунув вимоги, вимагав відставки Авакова та місцевого керівництва МВС.
Антон Геращенко повідомив, що в Мукачеві "Правий сектор" погодився на переговори з СБУ, потім йому дали термін для складання зброї.
ПС оголосив безстрокові акції по всій Україні, у Мукачево відправили бронетехніку.
Тоді Ярош прилетів на Закарпаття для проведення переговорів.
Надвечір 12 липня «Правий сектор» облаштував блокпост при в'їзді в Київ.
13 липня Порошенко скликав воєнний кабінет РНБО через події у Мукачеві.
Арсен Аваков написав, що працівники Генпрокуратури у Мукачеві допитують нардепа Михайла Ланьо.
Читайте також: Західні ЗМІ про події в Мукачевi: Правий сектор може очолити другу хвилю революції