Раніше, 2011 року, в позавиборчий період, рівень комерційної «джинси» переважав над рівнем політичної і становив приблизно 85% від загальної кількості. На політичні матеріали замовного характеру припадало не більше 15%. Лише в березні 2012 року, з наближенням парламентських виборів кількість політичної та комерційної «джинси» зрівнялась, а в квітні політичної стало 85% від загальної кількості, що пояснювалося початком неофіційної передвиборчої кампанії. Натомість протягом 2013-го більше 70% замовних матеріалів містили ознаки саме політичного замовлення.
Лідером джинси в першому півріччі 2013 року стала Комуністична партія України, яка, очевидно, має багато грошей і ніяк не може припинити передвиборчу кампанію. Зокрема, комуністи вчать колег з Ради працювати і економити та обіцяють підняти зарплати вчителям і медикам. Також вони активно рекламують Митний союз.
Друге місце поділили між собою голова Київської міської адміністрації Олександр Попов та губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк. Якщо піар Попова спрямований на можливі вибори київського мера, то логіку активного замовлення публікацій Анатолієм Присяжнюком занйти важко. Невиключено, що на піар активність вплинуло його членство у КПУ– найактивнішого замовника «джинси».
Губернатор Київщини активно просуває свої соціальні ініціативи щодо «хлібної стабільності», «швидкої допомоги», регіонального партнерства та перинатальних центрів.
Своєю турботою про киян любить похвалитися і Олександр Попов, який «повернув» їм Синє озеро, надав «великий автобус» та ввів картку киянина для «широкого соціального захисту».
Третю сходинку рейтингу посів Сергій Арбузов. Віце-прем’єр-міністр, є одним із найчастіших фігурантів політичної «заказухи» в регіональній пресі та загальнонаціональних виданнях.
Креативним на тлі інших «джинсовиків» виглядає кандидат у мери Києва Микола Катеринчук. Якщо всі інші декларують турботу про людей, то він – про безпритульних тварин.
В «джинсі» також помічений ще один представник Кабміну і тезка Анатолія Присяжнюка – міністр Аграрної політики Микола Присяжнюк.
Невиключно, за допомогою джинси він намагається закріпити свої позиції в уряді, оскільки питання про його відставку вже неодноразово піднімалося у владних кабінетах. Замовні матеріали обох Присяжнюків публікуються лише в «Комсомольськой правде».
Сама ПР також не пасе задніх і теж активно «джинсує». Крім головних лідерів-«джинсовиків», компліментарні тексти публікуються про Миколу Азарова, віце міністрів його уряду Наталію Королевську, Олександра Клименка, та проросійського «громадського активіста» Віктора Медведчука.
У 2013 році джинса та замовні матеріали стали прерогативою влади та близьких до влади кіл. Згідно з даними ІМІ, за сім місяців цього року замовні матеріали про опозицію склали всього 2% від загальної кількості джинси в ЗМІ. Це може свідчити як про високу конкуренцію в середовищі провладних політиків, так і про їхні можливості повернути фінансові ресурси, вкладені у політичну «джинсу» в нецільовий міжвиборчий період.
Як повідомлялось, журналісти повідомляли, що на ринку піар-послуг блогерам пропонували $1000 за тексти про ефективність роботи першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова та проходження законопроектів уряду у парламенті.
Медіаексперти також відзначають, що останнім часом деякі регіональні ЗМІ почали активно висвітлювати діяльність віце-прем’єр-мінстра Олександра Вілкула. У публікаціях спостерігається певна тенденція: про всі дії влади Вілкул розповідає у майбутньому часі.