Народні депутати 1 липня зареєстрували постанову, що рекомендує президенту України повернути звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу. Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Ініціаторами постанови №5721 є більше 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.
"Рекомендувати президенту України надати звання Герой України Тарасу Бульбі-Боровцю та повернути звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу", – йдеться у документі.
Постановою також передбачається створення у місячний термін організаційний комітет з підготовки та проведення заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення Української Повстанської Армії (14 жовтня).
Нагадаємо, указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України видав президент Вiктор Ющенко у жовтнi 2007 року. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року. Вже у квiтні 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, "оскiльки вiн не був громадянином незалежної України". У січні 2011 року через рішення суду за позовом донецького адвоката Володимира Оленцевича також визнали недійсним президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Герой України.
Читайте також: Хто і чому вступа в УПА
Перейменування Московського проспекту та проспекту Ватутіна у Києві
Однак це не єдиний випадок в новітній історії України, коли імена Шухевича і Бандери опинялися в центрі скандальної історії. Так, декілька років тривала судова тяганина, пов'язана з перейменуваннями Московського проспекту та проспекту Ватутіна у Києві.
За рішення перейменувати Московський проспект на проспект Степана Бандери у липні 2016 року проголосували 87 із 97 присутніх на засіданні Київської міської ради депутатів, проти не висловився ніхто. Одразу ж на сайті Київради з'явилася електронна петиція "не допустити перейменування Московського проспекту на проспект імені Степана Бандери і присвоїти йому нейтральну назву". Згодом петиція набрала необхідні для розгляду 10 тис. голосів. Але влада Києва відхилила її у зв'язку із фальсифікаціями голосування.
До суду щодо перейменування проспекту у серпні 2016 року подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група". Обидві засновані ексдепутаткою від "Партії регіонів" Іриною Бережною (загинула в аварії у серпні 2017 року), її матір'ю Оленою Бережною, а також її громадянським чоловіком Борисом Фуксманом. До противників перейменування приєдналися кілька організації, що позиціонують себе як "ветеранські". Це "Ветерани праці – діти війни" та "Київська міська організація ветеранів України", а також "Інститут правової політики і соціального захисту імені Ірини Бережної".
1 червня 2017 року Київська міська рада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича ("за" – 69 депутатів із 120). Окружний адмінсуд Києва 12 червня того самого року заборонив Київраді підписувати і публікувати рішення про перейменування проспекту, а Апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення Окружного адмінсуду.
Через два роки, 25 червня 2019-го, Окружний адмінсуд Києва скасував рішення про перейменування Московського проспекту і проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича відповідно.
Читайте також: Євреї у лавах УПА
Тодішній голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович та мер Києва Віталій Кличко заявили про намір подати апеляцію на це рішення. Також Кличко анонсував повторне ухвалення Київрадою відповідних рішень щодо перейменування проспектів. 31 липня УІНП подав апеляційну скаргу на рішення ОАСК.
У грудні 2019 року Шостий апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Київської міськради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери і проспекту Ватутіна на проспект Шухевича. Однак в лютому 2021 року ОАСК знову вирішив скасувати рішення Київської міськради про перейменування Московського проспекту.
Крапку у цій історії поставив 22 квітня цьогоріч Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши законним перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери.
"Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про незаконність перейменування та повністю задовольнив апеляції Київської міської ради, партії «Свобода», П. Богомазова та Українського інституту національної пам’яті (який я мав честь представляти в апеляції)", – написав адвокат В’ячеслав Якубенко.
Читайте також: Чому українські повтсанці не були колаборантами
Міжнародна критика стадіону Шухевича у Тернополі
5 березня 2021 року Тернопільська міська рада присвоїла міському стадіону ім’я командира УПА Романа Шухевича. Це рішення депутати ухвалили одноголосно.
«Головнокомандувач УПА був не лише зразковим командиром, а й добрим спортсменом та лідером у багатьох видах спорту», – наголосив міський голова Тернополя Сергій Надал, мотивуючи перейменування арени.
Однак відповідне рішення викликало міжнародну критику. Зокрема, посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон написав:
"Ми рішуче засуджуємо рішення Тернопільської міської ради присвоїти міському стадіону ім'я сумнозвісного гауптмана 201-го батальйону шуцманшафту Романа Шухевича і вимагаємо негайного скасування цього рішення".
Міністерство закордонних справ України після заклику посла Ізраїлю в Україні заявило, що питаннями національної пам'яті мають займатися історики, а дипломати – зміцненням дружби і взаємоповаги між народами.
Посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон вже не вперше засуджує українських діячів. У січні 2021 року він назвав Степана Бандеру «спільником нацистів». У грудні 2020 року разом з послом Польщі Джоель Ліон висловив думку, що представники української влади «досі відзначають історичні події та їхні постаті, які потрібно раз і назавжди засудити». У відповідь посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко заявив, що така дискусія про внутрішні українські питання — контрпродуктивна.
Проти присвоєння стадіону в Тернополі імені Романа Шухевича виступив Інститут національної пам’яті Польщі.
"Інститут національної пам’яті Польщі протестує проти назви стадіону у Тернополі на честь Романа Шучевича, що під час Другої світової війни був офіцером німецьких поліцейських батальйонів, таких як "Нахтігаль", а потім командиром УПА, відповідальним за геноцид польського цивільного населення на Волині і Східній Малопольщі", – йдеться в повідомленні інституту в твіттері.
Крім того, мер польського Замостя Анджей Внук заявив, що його місто відмовляється від спільного з Тернополем проєкту про спільну історію міст вартістю 68,7 тисячі євро через рішення Тернопільської міської ради присвоїти стадіону ім'я Романа Шухевича.
Внук зазначив, що "поважає право кожного народу на власне розуміння історії", але "не може переоцінити жорстокість війни і неповагу до жертв польської національності"."Я сподіваюся, що наші українські партнери зрозуміють, що будь-яка ініціатива з прославляння військових злочинців має наслідки. Будь-яка така ініціатива має враховувати почуття сімей жертв і польського народу", – написав він.
Також влада польського міста Тарнів вирішила призупинити дію угоди про співпрацю з українським Тернополем, яка була підписана 20 років тому – у квітні 2001 року. Після консультацій з Інститутом національної пам'яті та МЗС Польщі Тарнів визнав неприйнятними дії тернополян щодо "прославляння командувача Української повстанської армії Романа Шухевича".
Європейське відділення неурядової організації Центр Симона Візенталя звернулося до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом відреагувати на рішення міськради українського міста Тернополя щодо присвоєння стадіону імені Романа Шухевича.
"Ми очікуємо, що Ви наполягатимете на тому, щоб Українська асоціація футболу (УАФ) відмовила у проведенні матчів на стадіоні, допоки його не перейменують у дусі Статуту ФІФА", – йдеться в зверненні до Джанні Інфантіно. У центрі заявили, що ФІФА не повинна "асоціюватися з використанням футболу на службі ненависті".