Члени комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не змогли набрати достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Про це стало відомо від час трансляції засідання комісії.
Зазначимо, що комісія не змогла затвердити результати конкурсу через те, що не вистачало голосів. Глава комісії Катерина Коваль причиною затримки назвала те, що потрібно узгодити з Офісом генпрокурора низку питань, наприклад, чи є допуск до держтаємниці у кандидатів.
Таку ж причину називали три дні тому на минулому засіданні. Глава комісії анонсувала наступне засідання, однак не повідомила його дату.
Що передувало?
Попередній керівник САП Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. Конкурс щодо обрання нового очільника САП стартував 25 січня.
21 грудня комісія затвердила, що детектив НАБУ Олександр Клименко отримав 246 балів на зайняття посади керівника САП, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк отримав 229 балів для зайняття посади заступника керівника САП, однак члени комісії тричі не проголосували за це. У свою чергу комісія не закрила засідання і не визначилася з датою продовження.
Представники міжнародної спільноти в комісії висловили здивування неможливістю формального затвердження результатів конкурсу і наполягли на повторному голосуванні, яке також не дало результату.
Читайте також: Конфлікт повноважень. Чим небезпечне дублювання функцій кількох правоохоронних органів
Голова комісії Катерина Коваль заявила, що ще не отримана інформація від кадрового підрозділу зі спецперевірки кандидатів. Також Коваль послалася на рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке фактично заблокувало обрання керівника САП.
У посольстві Сполучених Штатів розчаровані провалом призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
"Нездатність відбіркової комісії САП затвердити своє остаточне рішення викликає глибоке розчарування", – сказав речник посольства Деніел Лангенкемп.
Він зазначив, що після 9,5 годин засідання комісії залишалося просто визнати переможця і підтвердити всі свої послідовні кроки, зроблені за останні 15 місяців. Проте п'ять із шістьох призначених Верховною Радою членів комісії відмовилися це зробити.
"Переможець конкурсу вже всім зрозумілий — Олександр Клименко має бути моїм наступником, новим керівником САП. Чи буде він призначений? Я б дуже хотів, щоб вже нарешті це все закінчилось, бо у квітні починається новий забіг на директора НАБУ, а там ще і кінь не валявся — комісії немає, нічого не робиться, а вже кінець року. " – розповів журналістам попередній керівник САП Назар Холодницький
Чому це важливо
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) працює з 2015-го року. Орган має вести процесуальні керівництва у справах, відкритих Національним антикорупційним бюро, та повинен представляти обвинувачення у справах топкорупції, тобто щодо корупційних злочинів вищим керівництвом країни.
Керівник САП підпорядкований генеральному прокуророві й є його заступником. Від створення і до серпня 2020 року САП керував Назар Холодницький. Відтоді керівника немає, в.о. керівника САП – Максим Грищук. Усі рішення у справах в підслідності САП ухвалює генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.
Від цього конкурсу залежить не тільки подальша доля резонансних антикорупційних справ, але й безвіз для громадян України і подальші транші допомоги від міжнарожних партнерів.
Крім того, президент Володимир Зеленський ще у вересні цього року пообіцяв президенту США Джо Байдену, що САП отримає нового керівника до кінця 2021 року, така ж обіцянка міститься у меморандумі України з МВФ.
Як відбувався конкурс
Комісія з відбору керівника САП почала формуватися ще 4 червня 2020 року. Конкурсна комісія понад рік обирала нового голову САП, причиною цього стали внутрішні конфлікти та імовірний "тиск влади". При цьому двох кандидатів на посади голови САП і заступника голови таки обрали.
Співбесіда кожного з кандидатів тривала близько години, під час неї, серед іншого, обговорюватимуться відповіді кандидатів на попередніх етапах конкурсу.Після тестування на знання законодавства, загальні здібності, проходження поліграфа і співбесід на доброчесність на посаду керівника відомства і його заступника залишилося двоє претендентів – старший детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко і прокурор Офісу Генпрокурора Андрій Синюк.
Хто претеденти
- Детектив НАБУ Олександр Клименко
Клименко закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у Харкові і отримав диплом юриста. У березні 2010 року почав працювати в органах внутрішніх справ у Києві спершу слідчим, а потім старшим слідчим. У 2015 році, коли створили Національну поліцію, Клименко працював там старшим слідчим. Зокрема, він розслідував справи, які стосувалися розкрадання майна. Під час такого розслідування в нього відбувся конфлікт із керівником. Тоді Клименко розслідував розкрадання коштів на "Укрзалізниці". Виявилося, що чиновники укладають фіктивні договори і в такий спосіб виводять кошти з підприємства. Клименко написав листа, щоб такі виплати зупинити, але його керівник вимагав відкликати цей лист. Коли ж Клименко відмовився, керівник сказав йому здати посвідчення і залишити управління. Через тиждень Клименка викликали на роботу, відкрили кабінет, оголосили йому догану і забрали всі справи, які він розслідував, залишивши тільки провадження про нещасні випадки. Досить швидко після інциденту керівника звільнили.
У березні 2016 року Клименко подався на конкурс до Національного антикорупційного бюро і став детективом. Вже через рік — старшим детективом, а в листопаді 2017 року став керівником відділу. За цей період він розслідував справи екснардепа Олександра Онищенка
Клименко отримав адвокатське свідоцтво. Він пояснив, що вирішив отримати свідоцтво, коли почалися атаки на директора НАБУ Артема Ситника. Клименко отримав 246 балів.
- Прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк
Синюк навчався у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї в Івано-Франківській області. Після ліцею вступив до Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в Харкові, де отримав диплом магістра.
Працює в органах прокуратури понад десять років: слідчим, помічником прокурора, прокурором, старшим прокурором. У квітні 2016 року він переїхав у Київ і став старшим слідчим в особливо важливих справах у відділі Генпрокуратури, який розслідував злочини, скоєні працівниками прокуратури. Певний час був заступником начальника, а згодом начальником цього відділу. У квітні 2020 року змінив напрям діяльності і став прокурором відділу, який наглядав за дотриманням законів співробітниками СБУ та Держприкордонслужби.
Синюк уже намагався потрапити у САП в 2015 році — тоді відбирали керівників і рядових прокурорів. У 2016 році намагався очолити генеральну інспекцію Генпрокуратури, але не пройшов останнього етапу конкурсу.
Він є прокурором у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Також він є процесуальним керівником у розслідуванні щодо Семена Семенченка та Євгена Шевченка.
Андрій Синюк набрав 229 балів.