Їхнє походження дехто виводить із наскельного живопису й ієрогліфічного письма. Втім, уперше з’явившись у ХІХ столітті, комікси стали одним із масових медіа в Західній Європі, США та Японії.
Безперечно, свої ознаки мають європейські комікси, що розвивалися під впливом традиції карикатури, або японські «веселі картинки» (манґа). Та чи не найпотужнішу індустрію коміксів вдалося створити американцям, про що пише Метью Пустц у розвідці «Культура коміксів: фанати і правовірні» (1999). Щонайперше важливо з’ясувати, хто є їх читачами й чим інтригують такі нехитрі зображення. Передовсім це любителі науково-популярних тем, історій про супергероїв, фантастичних пригод або мультиплікаційних персонажів. Це їм мало не щотижня кортить відвідати крамниці в пошуках свіжих видань, згребти всі серії з підсеріями, і нерідко в кількох примірниках. Часто-густо вони ставляться до всього того аж занадто серйозно, і тоді доходить до релігійного захоплення. Понад те, придбання та колекціонування коміксів часом є важливішими за їх читання.
Читайте також: The медійний персонаж
У кожному разі виникає щось на кшталт специфічного світогляду, жаргону та комунікації. Так постають осередки, куди мають можливість приходити ті, хто воліє не просто втікати від реальності, а зануритися в бодай і вигаданий світ, зустріти подібних до себе людей. Сюди їх тягне особлива ігрова й релаксаційна атмосфера, що об’єднує індивідів зі спільними переконаннями та поглядами. Крамниці коміксів іноді організовані у вигляді клубів, де неодмінно перестрінеш однодумців зі схожими вподобаннями. Тут продається відповідна уніформа: торбинки, кейси для зберігання улюблених журналів, футболки, іграшки, еротична література.
Американські комікси стали помітним явищем із кінця 1920-х років і були передруком газетних смужок із картинками. Їх читали чоловіки та жінки будь-якого віку. Та в 1937-му з’явилося видання Detective Comics із різними містерійними оповідками. Цей тип розповіді домінував, допоки Action Comics (згодом DC Comics) не досягли успіху із «Суперменом».
Уже на початку 1940-х близько 95% молодих американців читало комікси, ідентифікуючи себе з персонажами, що боролися зі злом, а тим часом їхня країна воювала з нацизмом і його союзниками. Переважно це були чоловіки віком від 10 до 21 року. Не дивно, що серед нових героїв можна було побачити пригоди хлопчачих команд, як-от Young Defenders, Boy Soldiers, Little Wise Guys та ін. У I кварталі 1945 року DC Comics продали понад 12 млн примірників, а в 1950-му й 1952-му відповідно 45,6 млн і 59,8 млн. Тематика супергероїв домінує в 1960‑ті, витісняючи інші жанри на другий план. Американські супергерої звитяжили в період холодної війни, під час протистояння у В’єтнамі, ба навіть у космосі. Аж ось у 1970-ті Marvel створює жіночі відповідники месників, стражів, захисників і супергероїв She-Hulk, Spider-Woman, щоб привернути увагу ширшого кола зацікавлених. У 1980-ті комікси були цілком поширеним явищем, хоча американці все ще вважали їх здебільшого дитячим чтивом. Тим часом мало не кожен видавець намагався познайомити фанатів із новими постатями. Однак не всі гналися лише за ефектом дива, деякі хотіли наукового пояснення суперсили.
Читайте також: Чому нам не фіолетово
Жанри коміксів рясніли різноманіттям: війна, жахи, любовні історії, вестерни, комедії, містерії, кримінальні сюжети. Популярні комікси є основою розважальної індустрії й побудовані на наслідуванні. Утім, є й альтернативні видання. Не такі дохідливі, проте присвячені досить вагомим політичним і соціокультурним питанням. Саме вони протистоять мейнстриму, маючи справу з реальними ситуаціями та діячами з вкрапленням вигаданих фабул, біографій, політичної журналістики, культурного критицизму тощо. Зрозуміло, що читачі альтернативи слухають нетипову музику та є нонконформістами не лише в поведінці чи одязі, а й у стилі життя та мислення.
Попри те що комікси, на перший погляд, нагадують простенькі медіа, їх досліджують науковці з позицій популярної культури, з’ясовуючи їхнє історико-культурне значення, вивчаючи еволюцію супергероїв. Крім того, вагомим аспектом коміксу є його візуальна граматика. Важливо зрозуміти, як функціонує базовий рівень мови, як часто й чому змінюється наратив, міксуючи час і простір, реальність і фантазію. Досвідчені читачі відразу схоплюють образно-іконічний словник як елемент інтеракції. Вочевидь, читання коміксів відрізняється від читання текстів. Око рухається не лише зліва направо, але має фіксувати весь патерн наративу.
Хай там як, а мусимо визнати: фани коміксів не просто дістають утіху, відстежуючи перипетії розважальних історій, — чималий відсоток цієї аудиторії наважується започатковувати цілі дискусії, творить неологізми й жарти, заразом впливаючи на розвій культури.