Дніпровська екологічна прокуратура не змогла через суд розірвати договір оренди, за яким ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс", що належить компанії "Позняки-Жил-Буд" екс-регіонала Нвера Мхітаряна, має право забудувати 16 гектарів на Оболоні. Про це йдеться у постанові Вищого госпсуду від 7 липня.
"І апеляцію, й касацію прокуратура програла", – зазначається в повідомленні.
Таким чином, Мхітаряну вдалося відсудити право на ділянку по вул. Прирічній, на березі затоки Собаче гирло, загальною площею 16,44 га (у тому числі 3,659 га в межах прибережних захисних смуг).
Раніше ця ділянка була в користуванні КП «Київзеленбуду», її комунальники отримали під будівництво зони відпочинку та пляжу з рятувальною станцією. Однак у 2007 р. Київрада прийняла рішення забрати землю в "Київзеленбуду" і натомість передати її ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс" в оренду на 10 років для будівництва житлового, соціально-побутового, торговельно-розважального, культурного, готельно-офісного, спортивно-оздоровчого комплексу у Оболонському районі Києва. Відповідний договір оренди уклали в 2008 році.
У травні 2014 року Дніпровська екологічна прокуратура подала в суд на Київраду і ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс" з вимогою визнати рішення КМР і договір недійсними, та визнати у фірми відсутність права на користування земельною ділянкою.
Позов прокурори обґрунтовували низкою причин: відсутність плану землеустрою і згоди попереднього землекористувача – "Київзеленбуду" – на вилучення земельної ділянки, заборона на забудову прибережної захисної смуги, а також приналежність земельної ділянки до зеленої зони міста та ландшафтно-рекреаційних територій, де не допускається розміщення будинків і споруд, якщо вони не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства.
Однак суд відмовив у задоволенні позову. Своє рішення він мотивував, у першу чергу, практикою Європейського суду з прав людини. Він в подібних майнових спорах дотримується такого принципу, що навіть якщо громадянин отримав майно з порушеннями закону з боку владного органу, то позбавити його отриманого майна лише на цій підставі – неприпустимо. Визнавати договір недійсним можна тільки у разі доведення протиправної поведінки самого набувача майна. Відтак, оскільки право оренди є майновим правом, а прокурор не довів наявності в фірми злого умислу на незаконне одержання земельної ділянки – то підстави для визнання недійсним договір відсутні.
Окрім того, суд заявив, що прокуратура пропустила строки позовної давності: перший протест на землевідвід заявляли ще в 2009-му, а це значить, що прокуратурі було відомо про цю справу ще тоді, а значить трирічний термін сплив ще в 2012 році.
Разом з тим, журналісти нагадують, що в березні цього року Київрада прийняла рішення про розірвання вказаного орендного договору й збереження зеленої зони (ділянку згідно з цим рішенням мають повернути у перелік зелених зон). Обґрунтовуючи рішення, столичні депутати спиралися на те, що з одного боку – забудова так і не розпочалася, а з іншого – місцеве населення висловилося проти неї.