Конференція була організована у співпраці між державними транспортними службами та приватними компаніями: НДПІ містобудування, Інститут "Київдіпротранс” та ГО “Платформа розвитку міст” за партнерства Міністерства інфраструктури України, Київської міської державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, КП “Київпастранс”, КП "Київметрополітен" та компанії «A+S».
Ключовою стала доповідь запрошеного експерта із Південної Кореї — Кіма Кі Бйона. Пан Кі Бйон є керівником відділу даних та статистики муніципалітету Сеула. Під час доповіді він детально представив, яким чином мерія Сеула використовувала великі дані для дослідження сильних та слабких точок транспортної системи міста та потреб громадян. «У Південній Кореї кожен житель має смартфон, який передає велику кількість даних. Ми в першу чергу використали їх, аби відслідкувати пасажирські потоки у різний час доби, визначити пріоритетні напрямки роботи», — розповів Кім Кі Бйон.
Першою реальною реформою на базі дослідження стало запровадження нічних автобусів «Owl Bus» («автобус сов»). Спеціалісти муніципалітету визначили найбільш популярні маршрути, якими мешканці Сеулу повертались вночі додому. Раніше єдиним варіантом для таких клієнтів було таксі, яке коштувало від трьох доларів з поїздку. «Owl Bus» же коштував 10 центів за одну тарифну зону (на шляху додому більшості мешканців Сеула потрібно проїхати 3-5 тарифних зон) — отже, відчутна різниця в ціні. «На нічні маршрути пустили 1% автобусів, що їздять вдень. Але вони забезпечують 50% потреб громадян у пересуванні вночі. Надалі плануємо збільшувати кількість маршрутів», — наголосив Кім Кі Бйон.
Читайте також: У Києві презентували "розумну зупинку" й автобус для велосипедів
Така ефективна пропорція є для нього дуже важливою. «В української влади часто немає коштів на ефективні реформи транспортної системи. Мушу зізнатись — у Кореї це теж проблема. Тому ми повинні діяти через інновації, створювати нові та ефективні види транспорту, які споживатимуть менше ресурсів», — наголосив він наприкінці промови.
Цікавими були також панельні дискусії, у яких, окрім Кіма Кі Бйона, брали участь Антоніо Нуньєс зі Світового Банку, Ашраф Хамед, директор з транспортного консалтингу у Dornier Consulting, генеральний директор компанії A+S Файт Аппельт та Сергій Майзель, директор Департаменту транспортної інфраструктури.
Експерти погодились у тому, що Україна є дуже урбанізованою — понад 70% її мешканців проживають у містах. Саме тому якість громадського транспорту є дуже важливою. Експерти зауважували, що хоч вже і є інновації, як-от доступ до бездротового інтернету через Wi-Fi у транспорті кількох міст та безконтактна оплата у Київському метрополітені, потреби громадян також зростають.
У реформах транспортних систем українських міст ключову роль повинен відігравати рейковий транспорт — трамваї та метрополітен. Першим кроком в цьому напрямку може стати відновлення скасованих раніше трамвайних маршрутів та побудови нових — але на базі дослідження потреб українців на кшталт того, яке було проведене у Сеулі. В цілому, експерти погодились, що питома частка муніципального транспорту повинна зростати. Є два шляхи «пересадити» громадян на муніципальний транспорт — тримати ціну на проїзд на нижчому за приватних перевізників рівні та підвищувати комфорт — за рівноцінного часу поїздки. У майбутньому також варто було б працювати над впровадженням «єдиного квитка» на всі види муніципального транспорту, що зробить пересадки дешевшими та комфортнішмим.
Читайте також: У Львові презентували перший український електробус
Говорили і про глобальний контекст. Ашраф Хамед, директор з транспортного консалтингу у Dornier Consulting, який працює над імплементацією Угоди про асоціацію із Європейським Союзом в сфері транспорту, наочно довів, що внаслідок війни на Донбасі та важкої економічної ситуації зменшилась роль України у міжнародному транзиті — на деяких напрямках до 60%. В результаті окупації Криму та частини Донбасу Україна втратила кілька морських портів і частину Донецької залізниці, що, в свою чергу, призвело до падіння обсягів транспортних перевезень.
Це не тільки вісь Європа-Азія, а і вісь Північ-Південь, у якій наша держава раніше відігравала ключову роль. Експерт також зауважив, що потрібно далі працювати над передбаченим Угодою застосуванням принципів необмеженого доступу до міжнародних морських ринків, наближенням законодавства, у тому числі адміністративних, технічних та інших норм у сфері міжнародного морського транспорту з відповідними нормами, прийнятими стороною ЄС. «Всі негативні явища, які зараз відбуваються в Україні, повинні сприяти розробці нового механізму функціонування транспортної системи України, і тому український уряд має намір залучати міжнародні інституції, донорів, регіональну владу і місцеві громади», — підсумував пан Хамед.