Колос на позичених ногах

НАК «Нафтогаз України» виробляє восьму частину ВВП України (близько 120 млрд грн за підсумками 2008 року), забезпечуючи десяту частину бюджетних надходжень (понад 20 млрд грн відповідно). Загальна кількість працівників на підприємствах НАК становить 170 тисяч осіб – близько 1% працездатного населення держави. Нафтогаз видобуває 90% всієї нафти й газу на території країни, є власником газотранспортної системи, через яку йде левова частка газу з Росії до країн Європи. «Якби всі підприємства НАК працювали як належить і влада не змушувала компанію регулярно сплачувати незаплановані й авансові внески до бюджету, Нафтогаз щороку давав би державі $1 млрд прибутку», – впевнений екс-керівник Укртранснафти Олександр Тодійчук. Натомість уже три роки поспіль на різних державних рівнях обговорюють фінансовий стан та можливість банкрутства НАК.

У ЗМІ інформація про фінансові проблеми компанії потрапила в 2006 році. Погіршення фінансового стану НАК відбулося внаслідок стягнення з неї понадпланових 11 млрд грн до держбюджету в 2005-му. Але ця причина аж ніяк не головна. Об’єктивно компанія за весь час свого існування була змушена реалізовувати газ населенню та підприємствам теплокомуненерго собі в збиток. Зокрема, з 1999 по 2005 рік ціна на газ для українців залишалася незмінною – 185 грн/тис. м3, в той час як вартість палива на кордоні з Росією у відповідний період коливалася в межах 45–50 $/тис. м3 – саме за такою ціною НАК закуповувала до 6 млрд м3 палива щорічно для реалізації непромисловим споживачам. Загальний результат такого господарювання – збитки в розмірі 17,5 млрд грн. Пізніше ножиці цін стали ще гострішими, а в 2009-му середньорічна вартість тисячі кубів блакитного палива на кордоні з РФ сягнула $259, тоді як ціна для населення в І півріччі – 606 грн ($73 за курсом 8,3 UAH/USD).

При цьому собівартість видобутку газу в Україні (понад 16,5 млрд кубів щороку йде на покриття потреб населення та підприємств теплокомуненерго) зросла у 2000–2005 роках з 42,9 до 98,92 грн/тис м3. З урахуванням того, що ціна газу на внутрішньому ринку була незмінною протягом відповідного періоду, можливості Нафтогазу розвивати видобуток власного блакитного палива були штучно обмежені. Це, своєю чергою, заважало зменшити обсяги імпортованого газу. Зараз собівартість видобутку газу в Україні становить 600 грн/тис м3 – лише на 6 грн менше, ніж його відпускна ціна населенню.

Перспективи подорожчання газу на внутрішньому ринку видаються туманними. Зокрема, згідно з домовленостями уряду та Міжнародного валютного фонду, з 1 вересня мали на 20% зрости тарифи на газ для населення, а з 1 жовтня – для підприємств теплокомуненерго. Але цього не відбулося.

З 2006 року, коли система газових домовленостей із Росією була кардинально змінена не на користь України, почали стрімко знижуватися доходи дочки Нафтогазу – компанії «Укртранс­газ». Річ у тім, що під час транспортування російського газу до Європи ДК витрачає близько 7 млрд кубів газу на рік. У ­2007-му технологічний газ подорожчав на $40 (з $90 до $130 за тис. м3), у 2008-му – ще на $49,5, а ставка транзиту зросла тільки в 2008-му (з $1,6 до $1,7 за тис. м3 на 100 км).

До того ж НАК частково дотувала купівлю газу підприємствами. Наприклад, у 2006 році вартість палива на кордоні з РФ  перебувала на рівні $90 (479,7 грн), а відпускна ціна для українських компаній протягом року коливалася в діапазоні 401–436 грн (враховуючи транспортні витрати і ПДВ). Частково збитки НАК компенсувалися з бюджету, але, як стверджує Олександр Тодійчук, це відбувалося далеко не завжди. До речі, держбюджетом на поточний рік передбачене скорочення компенсацій НАК на 20% від реальної потреби. За оцінками першого заступника голови Секретаріату президента Олександра Шлапака, це призведе до збитків компанії в розмірі 995,4 млн грн. Додаткових втрат завдасть і те, що закупівельну ціну газу для металургів та хіміків знижено відповідно до 2471 грн і 1584,4 грн за тис кубів (вартість палива для промислових компаній мала становити 2619 грн/тис. м3). Загальний обсяг збитків НАК цього року оцінюється в 1,73 млрд грн.

Суттєво впливає на фінансові кондиції Нафтогазу незадовільна платіжна дисципліна на внутрішньому ринку. Згідно з домовленостями з Газпромом, НАК має розраховуватися за газ, спожитий минулого місяця, на початку наступного (інакше – компанія сплачуватиме за блакитне паливо авансом). Лише в жовтні 2009-го Нафтогаз перерахував російському монополістові близько $400 млн. При цьому заборгованість підприємств теплокомун­енерго перед НАК станом на кінець жовтня сягнула загрозливої позначки – 2,45 млрд грн. Тільки борг Київенерго за газ, спожитий у 2008–2009 роках, становить 778,8 млн грн. До того ж заборгованість населення перед НАК, за даними Держкомстату, перевищує 800 млн грн.

НАК часто відігравала роль чарівної палички, яка забезпечувала виконання держбюджету. Керівники Державної податкової адміністрації різних років в унісон запевняють, що саме завдяки авансовим платежам нафтогазового монополіста вдається не відхилятися від податкових планів протягом року. За словами експертів, оптимальний рівень зобов’язань компанії не має перевищувати 15 млрд грн. Та лише за дев’ять місяців цього року НАК сплатила 27,8 млрд грн податків. Частину коштів у компанію повернули за рахунок збільшення її статутного капіталу та кредитів держбанків, а також, за інформацією джерел Тижня, фіктивного повернення ПДВ у вересні на суму 4,5 млрд грн. Таким чином, НАК отримала змогу своєчасно розраховуватися за російський газ.

Поміж іншого НАК страждає й від різноманітних непрофільних витрат. «Коли я працював в Укртранснафті та був членом наглядової ради Нафтогазу, неодноразово спостерігав, скільки гуманітарних проектів фінансує компанія. Уряд і народні депутати слали сотні листів із проханнями оплатити витрати поліклінік, дитячих садків, церков тощо», – згадує Олександр Тодійчук. І якщо з гуманітарними проектами ще можна почекати, то від низки своїх нагальних планів Нафтогаз не може відмовитися, навіть попри скрутний фінансовий стан. Приміром, наприкінці вересня міністр палива та енергетики Юрій Продан заявив, що до кінця року НАК добудує 449 газопроводів із високим ступенем готовності.

Перелік причин фінансових проблем НАК був би неповним без згадки про нераціональне освоєння бюджету компанії її ж представниками. Хрестоматійним прикладом такого роду витрат можна вважати придбання в 2006 році автомобіля «Мерседес» за 1,13 млн грн для тогочасного керівника НАК Олексія Івченка. За даними заступниці Генпрокурора Тетяни Корнякової, з листопада 2005-го по березень 2006-го голова правління Нафтогазу та його заступники отримали 700 тис грн матеріальної винагороди, понад 16 млн грн НАК заплатила в цей час за чартерні рейси, а святкування Нового року обійшлося компанії в 1 млн грн. Про зловживання тендерних комітетів та протерміновану дебіторську заборгованість структур Нафтогазу ходять легенди.

Аби бодай якось звести кінці з кінцями, у вересні 2004 року НАК почала активно залучати позики – тоді, зокрема, компанія випустила єврооблігації на суму $500 млн під 8,125% річних для фінансування кредиту, наданого «Стендерд Банк Лондон Лімітед». У 2005-му, за даними ГоловКРУ, НАК кредитували англійський Стендерд Банк ПЛС, німецький Дойче Банк АГ, кіпрський Дефа Бенк ПЛС, російський Альфа-Банк та український Промінвестбанк. За інформацією аудиторської компанії Ernst&Young, загальна сума залучених позик становила $1,02 млрд. Майже всі отримані кредити бланкові – залучені без застави. Станом на жовтень поточного року загальний обсяг боргів НАК перевищив $1,5 млрд.

Аудитори зазначають, що компанія позичала гроші на умовах, порушення яких дає кредиторам право негайно вимагати погашення позик. Зокрема, Нафтогаз і його дочірні структури зобов’язалися підтримувати належний рівень страхового забезпечення витрат і ризиків, не вдаватися до будь-яких форм реструктуризації або реорганізації. Кредитори встановили максимально допустимий рівень чистої консолідованої заборгованості для НАК – 75% активів, для його дочірніх компаній – 30%. Нафтогаз також зобов’язався виплачувати всі податки й збори, не допускаючи заборгованості (винятки – випадки, коли платіж опротестовується або сума виплати, що не перевищує $20 млн, затримується менш ніж на 10 днів). Сума невиконаних НАК судових рішень, постанов і розпоряджень, за умовами бланкових кредитів, не повинна перевищувати $25 млн, а невиконані кредитні зобов’язання – $20 млн. Фахівці Ernst&Young особливу увагу звернули на той факт, що кредитори Нафтогазу мають право вимагати негайного погашення позик і виплати відсотків за ними у разі, якщо сталася подія, що чинить суттєвий негативний вплив на діяльність позичальника. При цьому ступінь «суттєвості впливу» кредитори НАК можуть визначати на власний розсуд.

За інформацією джерел в СБУ, починаючи з 2006 року структури, близькі до Газпрому, роблять спроби викупити борги Нафтогазу в його кредиторів, які, згідно з домовленостями з НАК, навіть не зобов’язані повідомляти позичальника про можливе передавання прав вимог до завершення оборудки. Мета російського монополіста визначена давно й офіційно – контроль над газотранспортною системою України, завдання мінімум – отримати нові козирі, які можна викласти на стіл переговорів під час укладання нових або перегляду чинних газових домовленостей. Натомість влада нашої країни вже кілька років поспіль не робить жодних кроків, аби вивести найбільшу вітчизняну компанію з межі банкрутства.

Збільшення статутного капіталу Нафтогазу на 18,6 млрд грн, реалізоване цьогоріч, та надання кредиту Ощадбанком у розмірі 18 млрд грн наприкінці 2008-го навряд чи слід вважати панацеєю. Ці заходи хоча й дали змогу компанії виконати поточні зобов’язання перед російським Газпромом, але вони не вирішили проблеми як такої. «Стратегія поліпшення фінансового становища НАК обо­в’язково має передбачати підвищення цін на блакитне паливо для споживачів та покращення платіжної дисципліни на внутрішньому ринку», – резюмує директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. При цьому держава має стимулювати впровадження енергозберігаючих технологій на промислових підприємствах та в комунальному сектор.[1607]

 Графік "Ціна блакитного палива" завантажити тут.