Зокрема, регіонали пропонують скасувати норму закону про друкування бюлетенів на регіональних мовах під час загальноукраїнських виборів.
«Друкуючи бюлетені в різних місцях, ми можемо отримати звинувачення у фальсифікації виборів, а це нам ні до чого», – пояснює Колесніченко.
Крім того, в законі хочуть виділити певний термін для вивчення місцевими чиновниками та суддями регіональних мов.
Також Колесніченко і Ківалов звернулися до віце-прем'єра Раїси Богатирьової, яка очолює комісію з розробки змін до мовного закону, з пропозицією розширити склад комісії: «Зараз до неї входять тільки представники україномовної інтелігенції, ми ж пропонуємо, щоб у комісії була представлена інтелігенція, для якої рідними є російська, угорська та інші мови».
А ось пропозиція радника президента Ганни Герман підняти бар'єр, який дозволяє вводити регіональну мову, з 10% до 20-30% населення, на думку Колесніченка, не може бути реалізована: «Ця пропозиція спрямована проти угорської, румунської та кримськотатарської мов, які при збільшенні бар'єру втратять регіональний статус, адже вони мають 10-15% в своїх регіонах. У цьому випадку закон про основи мовної політики перетвориться на закон про російську мову, оскільки тільки вона отримає право на регіональний статус. Не думаю, що це правильно».
Як відомо, закон про засади державної мовної політики вступив у силу 10 серпня.
Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких розповсюджена ця мова.
Читайте також: "Поєхалі": мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин"
17 серпня стало відомо, що автори закону про мови Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов внесли свої пропозиції в робочу групу з розробки і внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.