Поки увага всього світу була прикута до виборів у Штатах, з політичною нестабільністю зіштовхнулася і Німеччина. Так, учора ввечері розпалася трипартійна правляча коаліція країни після того, як канцлер Олаф Шольц оголосив, що звільнить міністра фінансів Крістіана Лінднера через постійні розбіжності щодо витрат та економічних реформ. Це відкриває шлях до дострокових виборів уже через кілька місяців.
«Коли Дональд Трамп був обраний вперше, Барак Обама поїхав до Берліна, щоб символічно призначити Ангелу Меркель своєю наступницею на посаді лідера вільного світу. Коли Трамп був обраний вдруге, німецький уряд розвалився протягом кількох годин. Порівняння показує масштаб катастрофи, спричиненої “світлофорною” коаліцією. Щоб ще більше збурити власну країну, розпустивши уряд у той самий день, коли перемога Трампа на виборах налякала людей по всьому світу, — це ж треба до такого додуматися», — такою була реакція німецького видання Zeit.
Звільнення Лінднера фактично виводить його консервативну Вільну демократичну партію з проблемної коаліції і змушує Шольца оголосити вотум довіри, який, за його словами, має відбутися 15 січня. Якщо канцлер програє це голосування, що більш, ніж можливо, то дострокові вибори відбудуться вже у березні.
Як працює вотум довіри? У такий спосіб канцлер може перевірити, чи має він ще за собою парламентську більшість. Цей інструмент використовували і раніше, щоб ініціювати нові вибори або закликати членів власних фракцій до більш рішучих дій.
«Якщо ж члени коаліційних фракцій позбавлять главу уряду більшості, наступним кроком буде звернення до федерального президента з проханням розпустити Бундестаг. Якщо той погоджується, то у нього є 21 день, щоб це зробити», — пише німецьке видання RedaktionsNetzwerk Deutschland.
Тоді протягом 60 днів мають відбутися нові вибори. Також можливо, що протягом 21-ого дня парламентські групи сформують нову більшість і домовляться про нового главу уряду.
«Відновлення політичної нестабільності у Німеччині відбулося через кілька годин після впевненої перемоги Дональда Трампа на виборах у США, що приголомшило німецьких політичних лідерів, які залежать від американської військової могутності у питаннях оборони своєї країни і побоюються, що тарифна політика Трампа зашкодить німецькій промисловості», — пише видання Politico.
Розколи всередині коаліції виявилися надто великими, щоб їх можна було подолати. Лінднер і його партія наполягали на тому, щоб німецький уряд дотримувався суворих правил витрачання коштів і знижував податки, навіть коли його ліві партнери по коаліції хотіли зберегти соціальні витрати і стимулювати німецьку промисловість за допомогою економічних стимулів.
«Занадто часто міністр Лінднер блокував закони неналежним чином. Занадто часто він вдавався до дріб’язкової партійно-політичної тактики. Занадто часто він порушував мою довіру», — заявив Шольц.
Канцлер також додав, що просив Ліндера пом’якшити правила витрачання коштів, щоб дозволити більше допомоги Україні, але Ліндер відмовився, заявивши, що такий крок «порушив би присягу». Ліндер також розкритикував реакцію Шольца на економічну слабкість Німеччини.
«Олаф Шольц тривалий час не визнавав необхідності нового економічного пробудження в нашій країні. Він тривалий час применшував економічні проблеми наших громадян», — заявив Лінднер.
Вільна демократична партія є найменшою партією в коаліції і зараз набирає лише чотири відсотки — нижче порогу, необхідного для проходження до німецького парламенту. «Це означає, що її лідери обмірковують можливість розриву коаліції, щоб врятувати своє політичне майбутнє. Звільнивши Лінднера, Шольц, схоже, завдав удару по Вільній демократичній партії», — пише Politico.
Дострокові вибори, ймовірно, приведуть до влади новий уряд на чолі з правоцентристським Християнсько-демократичним союзом, який наразі лідирує в опитуваннях з великим відривом. Його лідери протягом останніх років зробили різкий поворот вправо у питанні міграції, а також виступили за надання Україні більш потужної військової допомоги.
«Центральним питанням нинішніх коаліційних розбіжностей стало ухвалення парламентом бюджету на 2025 рік, в якому необхідно заповнити дефіцит у розмірі щонайменше 2,4 мільярда євро, а потенційно — набагато більше, а також укласти угоду про заходи з “оздоровлення” економіки країни», — зазначає Politico.
Тим часом, RedaktionsNetzwerk Deutschland пише, що якщо рішення про бюджет не буде ухвалене, то з січня застосовуватиметься так званий тимчасовий бюджет.
«Тоді зараз можливі лише витрати, необхідні для утримання адміністрації та виконання юридичних зобов’язань. На практиці, однак, Міністерство фінансів може дозволити міністерствам щомісяця використовувати відсоток коштів із ще не затвердженого проєкту бюджету», — зазначають аналітики.
Кризові переговори у коаліції досягли апогею після того, як Лінднер опублікував програмний документ з вимогами ліберальних економічних реформ, які було важко прийняти іншим двом партіям, а також закликав до зниження податків і згортання кліматичної політики з метою стимулювання економічного зростання.
Водночас аналітик Марк Фелікс Серрао у колонці для Neue Zürcher Zeitung пише, що з усіх провідних німецьких політиків, які досі при владі, жоден, окрім Франка-Вальтера Штайнмаєра, не зіграв такої ролі у занепаді Німеччини як Олаф Шольц.
«Правда полягає у тому, що Німеччина вже давно перестала бути сильною країною. Це країна, якій загрожує деіндустріалізація, компанії якої страждають від величезного податкового тягаря, надто високих цін на енергоносії та безглуздої бюрократії. Внутрішня безпека підірвана все ще значною мірою нерегульованою масовою та бідною міграцією. Німецькі школи опускаються в турнірній таблиці у міжнародних порівняннях. А сумнозвісна непунктуальність залізниць, розбиті мости та відсутність ліній електропередач є ганебними. Про це знають майже всі. Тільки канцлер і зараз підлаштовує реальність під свої бажання», — пише він.
Багато хто у Німеччині сподівався, що перемога Дональда Трампа на виборах у США напередодні змусить коаліцію триматися разом через побоювання, що новий президент поставить найбільшу економіку Європи у важке становище. Однак, зрештою, навіть ця загроза виявилася недостатньою для того, щоб розрізнені партії відклали у бік свої розбіжності.
«Це просто трагедія у день, коли Німеччина повинна продемонструвати єдність і здатність діяти в Європі», — сказав міністр зеленої економіки Роберт Хабек.