Інформація, отримана з екрану кишенькової електронної книги, чи із більш звичних сторінок, по своїй суті не міняється. Проте, вибір того чи іншого джерела може завдати впливу на ринок видавництв, на довкілля а також, поза сумнівом, на книжкову моду. Компактний легкий електронний носій, чи вишукано проілюстрована, приємна на доторк паперова книга?
Противник чи стимул
«Нещодавно я була на круглому столі, присвяченому темі електронних книжок, – розповідає журналістка, письменниця і видавець Леся Воронина. – Інформація абсолютно доступна для будь-якої дитини – найбільше говорили саме про дитячі книжки. Це нормально і добре, будемо співіснувати. Дитина бачить цю дивовижну мінливу картинку, коли одним доторком пальчика можна отримати будь-яку із тисячі тисяч книжок…» На останніх книжкових заходах зменшення книжкових яток стало помітно неозброєним оком. Видавці в один голос нарікають на зменшення клієнтури, «грішачи» на зниження загальної платоспроможності та зріст популярності електронної книжки. Втім, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків стан речей оцінює більш оптимістично: «У «Смолоскипа» кількість покупців цього року не зменшилась, я б не говорив про це як про тенденцію, думаю, це швидше паніка. Паперова книга має свою нішу. Звичайно, її посунуть, але до кінця вона не зникне, бо є люди, які люблять запах, дотик сторінок. Думаю, зникнуть розкладки, масові романи – це буде перший ефект приходу електронної книжки. Література масова, а також література навчальна перекочує в цифровий формат. А от видання Швейка (показує вишуканий подарунковий двохтомник Ярослава Гашека – авт.) – таке неможливо зробити в електронному вигляді. Видавництва трохи перепрофілюються. Будуть такі, що працюватимуть тільки на електронні книжки.»
Дивіться також: Ілюстрації до поеми Івана Котляревського "Енеїда"
Сперечатися про переваги й недоліки того чи іншого різновиду чтива можна нескінченно – як про синтетичну чи живу новорічну ялинку. На боці одних стоять неубиті дерева, вільний простір в домі та легкий багаж при пересуванні, на боці інших – сила традиції, шурхіт і запах сторінок та естетична складова. «Будемо сподіватися, що конкуренція книжки паперової й електронної призведе до того, що перша стане іще вишуканішою і досконалішою. Я не вважаю себе ретроградом, але дуже хотілося б, щоб діти все ще хотіли розгортати книжку, – говорить Леся Вороніна. – Щоб збереглася традиція спілкування з книжкою як з матеріалізованим витвором письменника і художника».
Так чи інакше, але електронна книга вступає в свої права. На противагу паперовим видавництвам, їхні електронні побратими ростуть, наче гриби після дощу. На сьогодні український власник електронної книжки найбільше шанує chtyvo.org.ua, flibusta.net, ebook-ua.org, e-reading.org.ua; в нагоді студентам і школярам стане портал chitalka.info.
«Фен-шуйна» книжка
Паперові видання, в свою чергою, вдаються до все нових дизайнерських викрутасів, перетворюючи книгу ледь не у витвір художнього мистецтва. Чи то із загрозою з боку електронної книжки, чи то просто в ім’я естетики, але книжка стає дедалі більш вишуканою, дизайн – все більш сміливим і неординарним. Збірка поезій Богдана-Ігоря Антонича «Три перстені», приміром, що вийшла у Львові кілька років тому, розходиться «на ура» завдяки мистецькому оформленню, в той час як лише на 10-15 гривень дорожче лежать скромні й обділені увагою «брати», видані без пафосу томики, які, поза тим, містять повнісіньку добірку творів поета. «Зів’яле листя» Івана Франка, видане в тій самій серії, спіткає подібна доля: до затишно-гірчичних декорованих сторінок тягнуться руки навіть тих, хто ніколи перед тим не цікавився творчістю Франка (гарний піар-хід для підзабутих класиків, чи не так?). Книжки оздоблюються художніми чи документальними світлинами, вставленими фрагментами чернеток – словом, кожен вигадує свою «фішку». Подібна тенденція спостерігається і в літературі для найменших: «На лондонському книжковому ярмарку я бачила, що книжки для найменших дітей часто перетворюються на іграшку. Книжка стає об’єктом інтерактивної діяльності дитини, втрачаючи первісне призначення: вона може перетворюватись на звірят, у неї «виростає» хвіст, є кудлаті вуха, вона може «мукати» і нявчати», – розповідає Леся Воронина.
Книга поступово перетворюється на елемент «фен-шуя», мистецький об’єкт, її кортить тримати в руках, гортати сторінки, поставити біля ліжка чи вручати у якості подарунку. Гарно видана книжка стає предметом престижу. Тримаєш книжку невідомого тобі автора – і кортить її купити – попри ризик розчарування. Що ж, з одного боку, під красивою обгорткою читачам можуть легко «згодувати» черговий літературний «гамбургер», а з іншого – модна на літературу і на красиву книжку – далеко не найгірше. І навіть якщо це явище стане масовим, вартісна література від цього виграє. Принаймні, не втратить так точно.
Список найповніших літературних бібліотек (Джерело: форум misto.ridne.net)
§ http://www.gutenberg.net/ – величезна бібліотека книг, переважно мовою ориґіналу, або в перекладі на англійську. Книги розміщуються зі збереженням всіх прав, тому там переважно старі книги, які перейшли в "public domain"
§ http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html – електронна бібліотека української літератури
§ http://www.memoware.com/ – бібліотека книг в форматах для КПК, в основному англійською
§ http://lib.ru/– бібліотека Мошкова, російською
§ http://gutenberg.spiegel.de/ – німецький розділ бібліотеки gutenberg
§ http://www.sacred-texts.com/index.htm – величезне зібрання книг на теми: міфологія, легенди, фольклор, релігія, окультизм, езотерика. Англійська, іноді мовою ориґіналу
§ http://gallica.bnf.fr/ – французька електронна бібліотека (частина французької національної бібліотеки). Частина старих книг у відсканованому вигляді
§ http://litopys.org.ua/ – літописи та давня українська література
§ http://oun-upa.org.ua/books/ – книжкова полиця ОУН-УПА
§ http://kazka.in.ua/ – Українська казка