Спершу про унікальність. Вперше кандидатом від однієї із партій є жінка. Здавалося б, що в наш час, питання статі у США не мало б бути визначальним. Утім, ця країна попри свою прогресивність у інших напрямках, у цьому питанні зовсім не попереду. І тому ще від початку кампанії, було безліч коментарів від навіть поважних експертів, щодо аспектів, які зовсім не пов'язані із політичними здібностями кандидатки від демократичної партії Гілларі Клінтон. Навіть після вчорашньої заключної промови в останній день з'їзду Демократичної партїі, яку медіа та експерти назвали найбільш влучною за всю історію Клінтон як політика, у твіттері багато хто обговорював не основні меседжі промови (як, наприклад, пропозиції щодо реформи права на володіння зброєю, плати за вищу і освіту та ін), а те,що Клінтон “кричала” чи “мало посміхалася”. Це при тому, що її основний суперник ДональдТрамп міг би отримати відмінну оцінку за своє вміння кричати. Хоча ці фактори можуть видаватися геть несуттєвими, насправді мають велике значення для сприйняття кандидата у США. За даними опитувань, жінки підтримують Клінтон більше ніж Трампа чи Сандерса, але є певна категорія, яка жорстко опонує кандидатці від демократів — це чорношкірі жінки. Вони підтримували суперника Клінтон по праймеріз Берні Сандерса і поки невідомо чи перейде їхня підтримка Гілларі, попри те, що Сандерс закликав підтримувати саме її.
Іншою унікальністю цієї кампанії є звісно суперник Клінтон — Дональд Трамп. Він же і є найбільшою небезпекою. Один із редакторів інтернет-видання Vox Езра Кляйн вже написав (насправді не тільки він таке писав), що ці вибори — це зовсім не ідеологічна боротьба між республіканцями і демократами, до якої звикли американці, – це боротьба між “нормальністю і ненормальністю”. На з'їзді Демократичної партії все відбувалося за звичним для Америки сценарієм: основний кандидат-суперник по праймеріз Берні Сандерс підтримав Гілларі Клінтон, президент Барак Обама прийшов із промовою підтримати Клінтон, інші провідні представники Демократичної партії також були присутні із промовами і підтримкою. Крім того важливо, що Гілларі Клінтон досвідчений політик. Натомість на з'їзді Республіканської партії, який відбувся за тиждень до демократичного, Трампа, який немає жодного досвіду у політиці, відмовився підтримати його основний суперник по праймеріз Тед Круз, президенти Джордж Буш старший та Джордж Буш молодший відмовилися взагалі приходити на з'їзд і тим більше підтримувати Трампа, Міт Ромні та Джон МакКейн зробили так само.
Читайте також: Вибори у США: Дежавю 2008-го
Дональд Трамп поводиться і говорить так, що представникам американської політичної еліти відбирає мову, але натомість він знаходить у цьому підтримку серед все більшої кількості американців. І що найгірше, їхня кількість зростає. Одним із останніх вибриків Дональда Трампа було “звернення до Росії”, де він закликав “знайти е-мейли Клінтон”, тобто закликав іноземну державу до незаконного проникнення у сервер політика іншої країни. Цей заклик, гаряче обговорюють на сторінках американської преси вже котрий день. Адже фактично один із претендентів на пост президента закликає іншу державу-суперника до кібершпигунства за політиком своєї країни. Такий заклик вразив американських експертів ще й тим, що був оголошений в розпал скандалу із проникненням на сервери Демократичної партії США. За повідомленнями The New York Times, американська розвідка вважає, що причетним до цього взлому є Кремль. Сам злочин відбувся кілька місяців тому, а от тиждень тому секретні е-мейли з'явилися на сайті Wikileaks. Тисячі листів вказували на те, що керівництво Демократичної партії віддавало перевагу Гілларі Клінтон над Берні Сандерсом. Це спричинило до розколів всередині партії. Голова Національного комітету Демократичної партії США Деббі Вассерман Шульц, яка мала б залишатися незаангажованою під час праймеріз, подала у відставку після того, як стала відомою ця інформація.
Ще одна унікальна особливість і велика небезпека нинішніх виборів — це “російська карта”. В американській пресі все частіше з'являються матеріали, де йдеться про те, що Трамп — це “план Путіна по знищенню Заходу” (Франклін Фойєр у Slate). Він, як і Енн Епплбом та Джош Роджин у The Washington Post, пишуть про керівника передвиборчої кампанії Трампа Пола Манафорта та радника Картера Пейджа. Перший відомий українцям, бо працював на Януковича, другий має бізнес-інтереси в Москві і кажуть це з його подачі Трамп заявляє про можливість зняття санкцій з Росії за свого президентства. Редактор Talking Points Memo Джош Маршал у своєму чи не найбільш цитованому минулого тижня матеріалі говорить також про зв'язки Трампа з російськими бізнесменами. Сьогодні видання Politico оприлюднило матеріал про оборудку, яку Трамп провів із російським мільярдером Дмітрієм Риболовлєвим. Куплену у 2004 році за 41 млн доларів віллу у Флориді, Трамп перепродав росіянину за 100 мільйонів. Звісно така різниця у сумі може бути просто талантом Трампа до продажів, але на думку авторів статті, вона швидше насторожує. Звісно атака на сервери Демократичної партії і оприлюднення інформації на користь Трампа багато говорять про відносини Трампа і Росії, але все ж таки більше про те, що він є корисним ідіотом для Кремля, а ніж його спецагентом на ворожій території. Хоча вочевидь матеріалів про зв'язки кандидата від республіканців з Росією ще з'явиться чимало.
Читайте також: Чи боротися за Україну
Окрім, кандидатів на пост президента, ще однією особливістю цієї кампанії є риторика спікерів. Тон звісно задав Трамп, адже за весь час кампанії він не скупився на расистські, сексистські чи просто нефахові, але різкі коментарі. Його супротивникам доводиться підтримувати його ж тон. Під час промови на з'їзді Демократичної партії навіть президентові США Бараку Обамі доводилося вдаватися до різкої риторики, назвавши Трампа “доморощеним демагогом”, який піддає загрозі “їхні цінності” так само, як і фашисти, комуністи та джихадисти. Як зазначає видання Vox, така “апокаліптична риторика” була б неприпустимою на з'їздах Демократичної партії 2008 чи 2012 проти Джона МакКейна чи Міта Ромні. Якби в праймеріз цього року перемогли Джеб Буш, Марко Рубіо чи Джон Кейсік, чинний американський президент також не був би таким різким.
За даними останніх опитувань центру Gallup, імідж Клінтон впав найнижче за весь час її кар'єри (лише 38% респондентів бачать її у позитивному світлі, у той час як 57% негативно). Так само, вона має проблему із молодими виборцями (а це була основна сила підтримки для чинного президента Барака Обами), але це може змінитися, завдяки підтримці від Сандерса (молоді виборці підтримували саме його).
Читайте також: Американські ЗМІ про з'їзд Демократичної партії: історичне висування Клінтон, однак не всі демократи її підтримують
За даними опитувань оприлюднених Reuters під час з'їзду Демократичної партії, Трамп та Клінтон йдуть на разі дуже близько один до одного і республіканець на разі навіть лідирує (39% підтримають Трампа, 37% – Клінтон і 24% – не підтримають жодного). Утім за даними опитування проведеного Rasmussen, Клінтон випереджає Трампа на один відсоток. Зважаючи на можливі похибки в опитуваннях, листопад у США буде дуже гарячим.
Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп не раз співав дифірамби російському президенту Владіміру Путіну. Крім того, заявляв про можливість зняття санкцій з Росії та визнання окупації Криму, тому для України як і для Заходу вибір зараз очевидний. Утім і Клінтон попри свої різкі заяви щодо Путіна є неоднозначною для нас фігурою. Раніше в західній пресі траплялися матеріали щодо того, що Благодійна Фундація Клінтонів отримувала кошти від українського олігарха Пінчука. Як це впливатиме на українську політику президента Гілларі Клінтон поки невідомо, але сам факт дещо насторожує. Позитивом звісно є те, що Клінтон є більшим яструбом у зовнішній політиці, а ніж чинний президент-демократ і вона навіть у своїй фінальній промові 28 липня згадала, що “горда бути поруч із союзниками по НАТО проти тої небезпеки, з якою вони стикаються, зокрема, Росією”.