Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна готова визнати злочини Української повстанської армії проти поляків, якщо Польща зробить аналогічний крок щодо Юзефа Пілсудського та Армії Крайової . Про це йдеться у статті міністра "Україна і Польща. Випробовування історією" для видання "Збруч".
"Якщо ж деякі польські політики й далі наполягатимуть на забороні в Україні Степана Бандери й УПА, то за принципом «почни з себе» вони б передусім мали заборонити Юзефа Пілсудського з його жорстокою «пацифікацією» українців Галичини, а також Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл", – зауважив глава МЗС.
Зокрема, очільник МЗС наголосив, що 3 березня відбудуться роковини трагедії українського села Павлокома, коли Армія Крайова розстріляла 366 українців.
Читайте також: Велика шахівниця: польсько-українське протистояння
"3-го березня виповнюються чергові роковини трагедії українського села Павлокома, в якому вже в 1945 році місцева польська самооборона та підрозділи Армії Крайової під командою поручника Юзефа Бісса розстріляли 366 українців, серед них 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. І таких сіл було не одне й не десять. То що будемо робити з Армією Крайовою?", – підкреслив він.
За його словами, Польща свідомо не хоче визнавати вчинені злочини проти українців.
"Ми готові визнати й засудити злочини, вчинені проти поляків, але й Польща повинна зробити те ж саме щодо злочинів проти українців. Поки що ж вона свідомо демонструє виразно однобоке бачення: українську сторону протистояння змальовує виключно чорними фарбами, а польську представляє як "білу і пухнасту", – додав він.
Читайте також: "Дзвін б’є в Києві, не в Тель-Авіві". Польський політолог заявив, що Варшава не повинна згадувати злочини УПА
Так, через хибні положення польського закону про "бандеризм", за словами українського міністра, до кримінальної відповідальності можуть притягатися "за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань".
"Даруйте, але саме в цей період українські патріоти вели визвольну боротьбу проти іноземних окупацій Західної України. Отже, йдеться не тільки про тих українців, які вчинили воєнні злочини проти людяності, а взагалі про всіх патріотів, які боролися за незалежність України. А з цього випливає, що сьогодні будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань може бути ув’язнений в Польщі на 3 роки, оскільки Польща має про ці змагання інакшу думку", – підсумував він.
Нагадаємо, 26 лютого заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що кризи в польсько-українських відносинах не існує.
25 лютого польський президент Анджей Дуда звинуватив українських солдатів у вчиненні "геноциду", який "призвів до знищення близько тисячі жителів Гути Пеняцької". Він наголосив, що Польща хоче хороших відносин з Україною, але не слід забувати про "геноцид".
Раніше президент Польщі Анджей Дуда оскаржив у Конституційному суді положення скандального закону про Інститут національної пам’яті, де йдеться про "українських націоналістів".
Як повідомлялося, зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі набудуть чинності 1 березня 2018 року.
6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.