Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що може визнати провину окремих представників України або загонів щодо побиття поляків на Волині і готовий вшанувати жертв польської національності. Про це він заявив на спільній прес-конференції з главою МЗС Королівства Данія Андерсом Самуельсеном.
"Я готовий визнати вину окремих представників України або загонів в тому, що вони побили поляків на Волині, а ви готові це саме зробити? Я готовий схилити коліно перед жертвами польської національності, а ви готові? Ось зараз, 3 березня, буде трагічна річниця в селі Павлокоми, де розстріляні сотні українців, включаючи дітей, включаючи людей похилого віку", – зазначив Клімкін.
За його словами, пам'ять та її сприйняття можуть бути або спільними, або "ми будемо грати в політичні ігри, намагаючись побудувати свою власну історичну реальність шляхом законів".
"Те, що сьогодні відбувається в Польщі, – це бажання шляхом прийняття так званих меморіальних законів створити особливе сприйняття свого минулого, представити себе, якщо хочете білішими і пухнастішими, ніж інші. Так не бува", – наголосив глава МЗС.
Крім того, він повідомив, що останні переговори віце-прем'єрів України Павла Розенка та Польщі Пйотра Ґлінського "були дуже складними, але конструктивними". Міністр додав, що Україна підтримує історичний діалог заради порозуміння, але він повинен вестися між друзями.
"У нас є минуле, яке мало дуже позитивні моменти і сторони, і дуже трагічні сторінки. Це сторіччя, коли ми жили і розвивалися разом. Це минуле не можна переписати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу", – сказав він.
- Читайте також: Інфраструктура, енергетика та кордон. Польські експерти розповіли про проблеми у співпраці Варшави та Києва
Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків. Згодом президент Дуда відправив закон про Інститут національної пам’яті на розгляд Конституційного суду Польщі. Канцелярія президента Польщі повідомила про очікування Дуди: положення закону мають бути настільки точними, щоб вони не викликали жодних сумнівів. Тим часом міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Конституційний суд у ході вивчення закону про Інститут національної пам'яті може врахувати позицію України.