Клімкін повідомив про проблеми для руху України в ЄС через скасування статті про незаконне збагачення

5 Березня 2019, 13:41

Міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомив, що Україна повинна якнайшвидше вирішити питання про покарання за незаконне збагачення, адже це може стати проблемою на шляху України до Європейського Союзу. Про це він заявив у вівторок, 5 березня, на брифінгу.

 

"Звичайно, реакція має бути швидкою – це цілком зрозуміло. Звичайно, ми маємо вирішити, і як це буде відображено тепер у законодавстві, і звичайно, маємо вирішити, щоб існуючі справи не були припинені та мали своє продовження", – наголосив Клімкін.

 

За ого словами, річ не у можливих санкціях стосовно України за такі рішення, а в українцях, які потерпають від корупції.

 

"Річ у тому, як ми далі будемо будувати саму систему, саму логіку боротьби з корупцією. Тому рішення має бути знайдено якнайшвидше, оскільки проблема не для безвізового режиму, це проблема для нашого європейського шляху, як ми йдемо до Європейського Союзу", – підкреслив глава МЗС.

 

Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення. Реакція політиків на рішення КСУ

 

Як повідомлялося, 27 лютого Конституційний суд України оприлюднив рішення про скасування статті 368-2 Кримінального кодексу, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. 

 

Нагадаємо, 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд України скасував статтю 368-2 Кримінального кодексу, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.

 

12 грудня 2017 року до суду на покарання за незаконне збагачення поскаржились 59 народних депутатів. Їхні інтереси у суді представляв парламентар від "Народного фронту" Павло Пинзеник. Підписи під поданням також поставили Дмитро Колєсніков та Ігор Шурма від "Опозиційного блоку", Максим Поляков і Євген Дейдей від "Народного фронту", Антон Кіссе від "Відродження" та інші.

 

Згідно з розкладом КС, засідання щодо статті 368-2 дійсно мало відбутись 26 лютого.

 

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.