Якщо раніше клімат вважали клопотом Ґрети Тунберґ і відчайдушних активістів (ну й, звісно, інноваторів, які прагнуть літати на Марс або облаштовувати "цифровий концтабір"), то тепер він стає звичайним економічним фактором – наприклад, "той, що впливає на вартість активів", або на попит і пропозицію.
"Економічна теорія сприймає цей факт уже давно, тепер спокійно сприймаємо зелені центробанки. Не дивною стала й заява глави українського центробанку Шевченка про те, що НБУ вже ввійшов у зелену політику", – зазначають Наталія Резнікова та Володимир Панченко.
Читайте також: Олександр Рєпкін: Українська економіка зможе відчути переваги від транспортування водню як тільки почне працювати перший проєкт
У матеріалі підкреслюється, що з появою кліматичного наративу мета полягає не в збереженні, а в перетворенні економіки. З погляду Європейського центрального банку (ЄЦБ), ключовим моментом є комплекс заходів політики, необхідний для здійснення трансформації. Водночас центральні банки, як запевняє президентка ЄЦБ Крістін Лаґард, таки ще не повинні займатися промисловою політикою.
"Іншими словами, державні інвестиції слід поєднувати з приватними інвестиціями. Таке формулювання завдання вимагає створити європейські ринки капіталу для зелених облігацій і апелювати до понять "хороші витрати" (спрямовані на досягнення кліматичної нейтральності та цифровізації економіки) і "хороші борги" (ідеться про зелені облігації). Вважається, що акцент на них розв’яже проблему дефляції. Так ЄЦБ розкриває скриньку Пандори "ринкового нейтралітету", який раніше обмежував його участь у розв’язанні економічних завдань, а тепер і кліматичного питання як економічного завдання", – йдеться у статті.