Цього тижня у Вашингтоні на слуханні в Конгресі США я пояснюватиму, що поки наші зусилля вельми поверхові. Клептократи мають усі державні ресурси. Можуть організовувати кампанії з дезінформації, щоб деморалізувати суспільства Заходу. Вони наймають найкращих лобістів і дають хабарі можновладцям. Послуговуються інструментами кібершпигунства, винюхуючи інформаторів, борців із корупцією та журналістів-розслідувачів. Вони наймають убивць, озброєних пилками і нервово-паралітичними речовинами, а згодом нахабно заперечують скоєне. Багатії можуть використовувати іноземні суди, щоб залякати і змусити мовчати опонентів. Вони можуть висувати сфальсифіковані обвинувачення проти критиків, щоб домогтися проти них «червоних повідомлень» Інтерполу, що забороняють подорожувати.
Першим етапом опору має бути об’єднання зусиль різних секторів влади. Режими в Москві й Пекіні становлять загрозу національній безпеці, проте можливості наших збройних сил або служб розвідки не дотягують, щоб їх переграти. Інші клептократії можуть бути їхніми союзниками (привіт, Саудівська Аравіє). Нам потрібні згуртовані команди детективів, прокурорів, фінансових супервайзерів, кібернишпорок та інших посадовців, які мають навички і вплив для опору слизьким багатіям.
Читайте також: Розвідування обстановки
Навіть у США державних підходів повсякчас буде недостатньо. «Щупальці» клептократій сягають глобального рівня. Потік грошей прямує до найслабших юрисдикцій. До сумнозвісних свого часу «податкових гаваней» («сонячних місць для тіньових людей») тепер ставитимуться жорсткіше. Проте обмін інформацією між демократичними країнами, хай як це прикро, досі відбувається повільно й обмежено внаслідок застосування різних форматів, правил і стандартів. Лише за рахунок міжнародної співпраці можна отримати повну картину, як брудні гроші перетинають кордони.
Ми поступово налагоджуємо співпрацю з таких питань, як пандемія, глобальне потепління і розповсюдження ядерної зброї. Непогано впоралися з опором спонсорам терористів. Тепер нам потрібен аналогічний підхід до бандитизму державного рівня. Необхідно знайти міжнародний консенсус, щоб покласти край офшорній фінансовій таємничості: у відкритих реєстрах мають зазначати власників активів і товариств, а також бенефіціарів трастів; необхідні автоматичний обмін податковою інформацією і міжнародна база платежів. Усе це слід підтримати санкціями: покаранням за фальшиву чи недостовірну інформацію про власників або джерело коштів має бути конфіскація відповідного активу.
Ще одне слабке місце в бізнес-моделі клептократів — вони намагаються завоювати респектабельність. За допомогою інвестицій прагнуть отримати візи або навіть громадянство, спрямовують їх в університети й аналітичні центри, фінансують культурні інституції, ба навіть купують медіа. Доступ до цих входів можна обмежити, а тих, хто намагаються проникнути, ретельно перевіряти.
Самотужки уряд не зможе виконати таку роботу. Приватний сектор має бути союзником, а не супротивником. Зокрема, ми маємо стримувати посередників: спільників, які протягують статки своїх клієнтів у нібито шановану фінансову систему Заходу. Одним простим кроком було би змусити агентів з нерухомості, інвестиційні фонди, юридичні фірми й інших посередників належно перевіряти їхніх клієнтів. Зацікавлені індустрії завзято лобіюють проти цього: сумнозвісний приклад — американські юристи.
Читайте також: На Східному фронті без змін
Решта з нас теж може тиснути: піддавати остракізму людей з кривавим минулим, а не підлабузнюватися до них як до спонсорів. Наші університети не повинні брати хабарів від забезпечених брудними грішми китайців і саудівців. Дедалі частіше я чую скарги від науковців, котрим звеліли тримати при собі критику щодо Китаю через те, що це нашкодить бізнесу.
Попри пізній початок, США лідирують у цьому напрямку. Двопартійний тиск у Конгресі підштовхує адміністрацію Байдена виконувати обіцянки. З 10 червня працюватиме нова «Група проти іноземної корупції і клептократії». Вдало названі законопроєкти: «Протидія російській та іншим іноземним клептократіям» (CROOK, англ. «шахрай») і «Відмова від ворожих платежів за рахунок правоохоронної діяльності й лідерства» (REPEL, англ. «відштовхувати») — набувають підтримки в Капітолії.
Велика Британія говорить багато, а робить мало. Нашим розслідуванням бракує потужності. Елегантні поплічники клептократів лишаються безкарними. Наш реєстр підприємств — міжнародне посміховисько. На радіопрограмі BBC File on Four нещодавно розповіли, як десятки тисяч «компаній-привидів» допомагають працівникам ухилятися від податків.
Хвиля мерзотників підтримує клептократичну модель, підриваючи довіру громадськості, псуючи нашу репутацію за кордоном і руйнуючи процес ухвалення рішень. Ставки зависокі. Хто керує світом — уряди, обрані народом і контрольовані правом, чи люди, чиї нечесно нажиті статки автоматично перетворено на владу, яку кепсько використовують? Наразі наші вороги перемагають.