"Очевидно, вражене самолюбство деяких членів робочої групи затьмарило їхній здоровий глузд. Принаймні я не можу інакше пояснити те, що замість вироблення пропозицій щодо змін до закону "Про засади державної мовної політики", раптом, як чорт із табакерки, виник практично новий документ, який претендує на законопроект. Чесно кажучи, у мене б язик не повернувся назвати це нововведеннями, оскільки від них повіяло "совком", повіяло вже забутою нами бюрократією… ", – заявив Ківалов.
На його думку, "все робиться для того, щоб "заволокітити", увести в тінь важливе для України мовне питання, залишивши на поверхні політичні інтереси".
"Цими пропозиціями прямо передбачено порушення основних прав і свобод наших громадян, порушення Європейської Хартії про мови і порушення Конституції України", – заявив Ківалов.
"Не буду зараз коментувати кожну статтю цього тексту, але можу з усією відповідальністю заявити, що він спрямований на розхитування мовної ситуації, він посилює напругу в суспільстві і ніяк не вирішує мовне питання", – додав він.
На думку Ківалова, в цьому документі "відпочили і здоровий ґлузд, і законність"."Я вважаю, що подібні пропозиції не мають шансів на ухвалення Верховною Радою", – заявив він.
Як повідомлялось,30 серпня директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, який входить до робочої групи з доопрацювання закону про мовизаявив, що новий мовний законопроект буде проголосовано у парламенті27 вересня, згідно з вказівкою президента Віктора Януковича.
8 серпня президент Віктор Янукович підписав закон «Про засади державної мовної політики». Разом з тим, Янукович доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу «із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні».
У дорученні президента також йшлось про необхідність «забезпечити невідкладне розроблення із залученням зазначеної робочої групи та затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови».
Групу з доопрацювання мовного закону очолила віце-прем'єр-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. До складу групи увійшли 42 учасники, які розділилися на дві підгрупи – під керівництвом екс-президента Леоніда Кравчука та ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського.
Як повідомляв «Коммерсант-Украина» 30 серпня, робоча група з доопрацювання мовного закону вже підготувала його нову редакцію. Члени групи також вирішили змінити його назву та пропнують переіменувати документ як "Про порядок застосування мов в Україні".
Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише передбачають заходи щодо їх захисту у випадку, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови. При цьому остаточне рішення щодо підтримки та захисту цих мов пропонується закріпити за Верховною радою.
Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо його захисту. Для мов національних меншин в документі не передбачається отримання регіонального статусу.
10 серпня «Закон про засади державної мовної політики», який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова, вступив в силу.
Як писав Тиждень.ua, за 16 днів дії мовного закону місцева влада 9 регіонів надала російській мові статус регіональної. При цьому у трьох регіонах заявили, що даний закон на їхній території є нечинним.