За часів Януковича в Кіровоградській обласній і міській радах Партія регіонів мала абсолютну владу: їхні фракції становили більшість від депутатського корпусу, як нинішня фракція «Слуг народу» у Верховній Раді.
Після перемоги Революції гідності більшість у місцевих радах здобули переважно партії, які позиціонувалися як демократичні й патріотичні, проте фактичну владу зберегли ті самі місцеві еліти, що й за Януковича, частково перефарбувавшись і купивши місця у списках цих партій для себе чи своїх людей. Така сама ситуація вимальовується і на цих виборах: ексрегіонали й пов’язані з ними кандидати йдуть на вибори під прапорами і проросійських, і проукраїнських політичних проєктів. Створюється враження, що всі зони впливу і квоти на кількість мандатів у майбутніх радах між ними давно поділено, а відсотки партій пораховано (див. «Олігархія обласного масштабу»). Окремо слід згадати про призначення голів Кіровоградської ОДА, які суттєво вплинули на розстановку сил у регіоні. Першу інтервенцію зробили «донецькі» за часів Януковича, коли призначили очільником області народного депутата Сергія Ларіна. Уродженець Харцизька Донецької області Ларін представляє групу Фірташа–Льовочкіна і свого часу був наближеним до Януковича.
Читайте також: Чи стане успішним похід на вибори активістів і волонтерів Донеччини
За час свого правління Ларіну вдалося підпорядкувати собі майже всі місцеві олігархічні групи (окрім Табалових) і створити власну. На запрошення Ларіна працювати на різних посадах до Кропивницького приїхали Олександр Шаталов, Андрій Ніколаєнко, Костянтин Пожидаєв, Дмитро Разумков (нинішній голова ВР) та інші. Водночас Ларін залучив до своєї команди й наблизив до себе кількох місцевих діячів, які досі зберігають йому вірність. Після того, як Ларін пішов працювати заступником Льовочкіна в Адміністрацію Януковича, своїм намісником він залишив Андрія Ніколаєнка. Останній власної групи не створював, проте активно лобіював інтереси компанії «Велта» (місто Дніпро) Андрія Бродського. Саме Ніколаєнко організовував місцевий Антимайдан і закладав вікна та двері ОДА мішками з піском. Сьогодні Ніколаєнко — нардеп від ВО «Батьківщина». Порошенко повернувся до практики призначати головами Кіровоградської ОДА вихідців із Олександрії та віддав посаду Сергієві Кузьменку. Кандидатура Кузьменка влаштовувала всі місцеві олігархічні групи через його наближеність до Ларіна, у якого він працював заступником в ОДА. Місцеву ідилію грубо порушив Зеленський, коли несподівано призначив керівником адміністрації Андрія Балоня, якого після короткого часу правління піймали на хабарі. Затримання Балоня стало можливим саме через його надмірні апетити й конфлікт із місцевими бізнес-групами. Сьогодні партію влади в області представляє Микита Потураєв, нардеп «Слуги народу», виходець із міста Дніпро. Він пов’язаний із Віктором Пінчуком (тривалий час працював у медіахолдингу StarLightMedia, був директором «Фокус Медіа»).
А новим головою ОДА після тривалих роздумів, курйозів і скандалів призначили Андрія Назаренка, якого пролобіювала група Тарасова, і таке призначення свідчить про відновлення олігархічного консенсусу в регіоні. Новий очільник ОДА Сергій Назаренко — близький друг Андрія Ніколаєнка. Вони разом навчалися, разом працювали в Посольстві Республіки Корея, а потім обоє приїхали працювати на Кіровоградщину на запрошення Сергія Ларіна. Після перемоги Революції гідності Назаренко влаштувався помічником нардепа ексрегіонала Максима Єфімова, після чого повернувся працювати в Кіровоградську область на кілька підприємств.
Читайте також: Ціна партійного егоїзму
Перше, що впадає у вічі, якщо дивитися на кандидатів на міські голови від різних партій — це розподіл області на зони впливу між різними групами. Так, Кузьменкам повністю віддали місто Олександрію й увесь новостворений район. Жодна партія не висунула свого кандидата, підтримавши кандидатуру Сергія Кузьменка проти чинного мера Степана Цапюка. Партії «Пропозиція», «Європейська Солідарність», «Сила і Честь», «Батьківщина» та… «Слуга народу» зробили офіційні заяви про підтримку Кузьменка.
Цапюк — багаторічний міський голова Олександрії та послідовний прихильник проросійських сил: спершу Партії регіонів, потім Опозиційного блоку, а тепер — «Опозиційної платформи — За життя». Проте ОПЗЖ цього разу не висунула його кандидатом й так також підтримала Кузьменка.
Натомість Кропивницький знову вирішили залишити під контролем Райковича й «заводчан». Із 13 партій, які йдуть до міськради, своїх кандидатів виставили лише восьмеро, із них реально сподіватися на перемогу можуть троє: Райкович, Стрижаков і Цертій, а решта виконують здебільш технічну роль — мобілізують виборця своєї парті (див. «Партії в орбіті кланів»). За будь-яких «розкладів» і результатів голосування, за будь-яких відсотків, що їх наберуть певні партії, владу й далі утримуватимуть одні й ті самі олігархічні клани. Змінити це зможуть лише самі виборці, якщо проаналізують партійні списки й оберуть незалежних від фінансово-олігархічних впливів кандидатів, що потрапили до цих списків або як «незаплямовані обличчя», або випадково.
