Місцеві вибори, що так розтяглися в часі через запровадження другого туру, нарешті завершилися. Досі ситуація до кінця не зрозуміла тільки в Кривому Розі, де представники демократичних партій зафіксували масові фальсифікації та збираються оскаржувати результати голосування. В інших містах голоси було пораховано значно швидше, ніж у першому турі, тож результати перегонів уже відомі.
Варто сказати, що загалом, якщо не брати до уваги скандал у Кривому Розі, другий тур відбувася відносно спокійно. І навіть там, де прогнозувалися гарячі точки та серйозні протистояння, виборчий процес завершився напрочуд цивілізовано. У деяких містах кандидати, які програли, ще до оголошення офіційних результатів визнали поразку та привітали опонентів із перемогою, що для України поки ще не типово.
Другий тур, як і передбачалося, приніс сюрпризи. Головним із них стало зникнення з електоральних мап так званої Новоросії. Якщо в попередні 10 років області Південного Сходу України на різних виборах, як правило, у єдиному пориві віддавали перевагу проросійським кандидатам, то тепер у низці регіонів перемогли представники демократичних партій, орієнтованих на європейський вектор інтеграції України. Відразу в трьох обласних центрах Південного Сходу: Херсоні, Миколаєві та Дніпропетровську — представники колишньої Партії регіонів зазнали поразки. А в одному з найбільших міст України — Кривому Розі — голоси виборців розділилися практично порівну.
Читайте також: Сюрпризи другого туру
Втративши адміністративний ресурс та широкі можливості для фальсифікування, старі клани виявилися не здатні утримувати владу у своїх руках. Результатом місцевих виборів у південних областях стало значне збільшення представництва демократичних партій в органах місцевої влади, практично повсюдний провал комуністів, а також кінець політичної монополії представників Партії регіонів та її дочірньої структури — Опозиційного блоку.
Таким чином з’ясувалося, що біло-блакитний Південний Схід, який російська пропаганда видає за «Новоросію», вороже налаштовану до України, по факту є звичайною містифікацією, яка не може існувати без адмінресурсу та фальсифікацій голосування. «Новоросія» виявилася породженням переписаних протоколів та каруселей, і перші ж відносно прозорі вибори вщент розбили міф про її існування. Голосування показало, що український Південний Схід є не єдиним ментальним простором, а дуже різний за своєю суттю. І включає в себе як справді проросійськи налаштовані анклави на кшталт Харкова, Одеси (без областей) та залишків Донбасу, так і великі території, які не сприймають російський імперський міф. Прихильники сепаратизму пояснюють невдачі проросійських партій падінням явки. Мовляв, населення Південного Сходу після Майдану взагалі не бачить жодного сенсу в тому, щоб ходити на українські вибори. Однак насправді ніякого обвалу явки порівняно з попередніми роками не відбулося. Якщо взяти результати останніх місцевих виборів у 2010 році, то стає зрозуміло, що й за Януковича жителі Південного Сходу на вибори ходили дуже погано. Так, у Донецькій області явка тоді становила 44% виборців, Дніпропетровській — лише 40%, Херсонській — 42,3%, Харківській — 46,8%, Одеській — 45%, Миколаївській — 42,3%.
Цього разу на Одещині проголосувало 41,6% виборців. У Миколаєві в другому турі явка становила 39,85%. Падіння є, але незначне. А якщо відкинемо факти фальсифікацій у 2010-му, то й зовсім не побачимо жодної різниці.
Читайте також: Великі комбінатори
У Дніпропетровській області явка на місцеві вибори цього разу взагалі перевищила показники минулих місцевих перегонів. У першому турі вона становила 42,9%. У другому в Дніпропетровську — 45%. Таким чином, жодного різкого зниження інтересу до виборів з часу втечі Януковича на Південному Сході не відбулося. Понад те, якщо зробити поправку на значні фальсифікації в 2010-му, то виявиться, що інтерес до виборів не тільки не впав, а місцями навіть зріс. Тож пасивність електорату навряд чи якось пов’язана з проросійськими настроями й загалом радше відображає загальну інертність та низьку правову грамотність українського суспільства.
Навіть там, де вихідці з Партії регіонів перемогли, їхню першість швидше можна пояснити застосуванням адмінресурсу, ніж усенародним обожнюванням. У Павлограді та Запоріжжі, де з великою перевагою перемогли ставленики Ріната Ахметова, містяться виробництва, що належать донецькому олігархові. Саме їхні працівники здебільшого й забезпечили такий результат. А в Кривому Розі представникові клану Вілкулів допомогли обійти опонента із «Самопомочі» лише відверті фальсифікації.
Голосування в цьому місті було найскандальнішим. У першому турі чинний мер Юрій Вілкул випередив найближчого переслідувача Юрія Мілобога на 35% і лише трохи не дотягнув до 50%. Здавалося, результат другого туру очевидний. Але, як і передбачав Тиждень (див. № 45), у другому турі результат Мілобога істотно зріс, оскільки навколо нього об’єдналися виборці демократичних сил, а у Вілкула електорального резерву не було.
15 листопада обидва кандидати дістали майже рівну підтримку. Юрій Вілкул випередив амбітного Мілобога лише на 700 голосів. При цьому вирішальну перевагу йому вдалося здобути в Інгулецькому районі. Там була зареєстрована аномально висока явка порівняно з іншими районами, де переміг демократичний кандидат.
Коли стало відомо про протистояння, яке несподівано виникло в Кривому Розі, до міста одразу виїхали народні депутати та журналісти, однак постфактум довести, що вибори були сфальсифіковані, тепер буде досить складно. Народний депутат Єгор Фірсов уже визнав у своєму коментарі, що фальсифікаціям у Кривому Розі не вдалося запобігти через те, що ніхто просто не вірив у перемогу Мілобога.
«Вибори пройшли досить брудно, спостерігачі від Мілобога склали кілька десятків скарг. У подібній ситуації в іншому місті відразу почався б скандал і фальсифікації не пройшли б. Але невіра у власні сили в Кривому Розі зіграла з нами злий жарт. Оскільки всі очікували легкої перемоги Вілкула, у Кривий Ріг не приїхали журналісти та дружні депутати. І Юрій Мілобог у вирішальний момент залишився без підтримки.
Фактично він виграв, але коли маєш справу з шахраями зі зграї Януковича, то просто виграти недостатньо. Потрібно ще вміти захистити результат. На жаль, із цим у Кривому Розі головна проблема», — написав Фірсов.
Читайте також: Сумщина: Схід і Захід одразу
Особливу роль у поразці кандидата від «Самопомочі» відіграв криворізький осередок партії «Батьківщина». Його лідер Ольга Бабенко відмовилася підтримувати в другому турі партнерів по коаліції й фактично стала на бік Вілкула. Таке рішення пояснюється тим, що Бабенко давно пов’язують із Вілкулом партнерські відносини. ТОВ «Крост», що належить їй, не раз вигравало великі тендери в період президентства Віктора Януковича та повного панування Вілкулів на Дніпропетровщині. Найбільший куш дістався Бабенко в 2013 році, коли «Крост» виграв тендер на 193 млн грн на реконструкцію спортивного комплексу «Метеор» у Дніпропетровську. Набагато частіше Бабенко отримувала підряди на різні роботи в рідному Кривому Розі.
Після того як ТВК оголосила про перемогу Вілкула на виборах, Бабенко одразу ж у своєму зверненні визнала результати голосування. Однак згодом «Батьківщина» таки приєдналася до вимог демократичних партій про перерахунок голосів у Кривому Розі.
Взагалі ж по Україні обійшлося практично без сюрпризів. У більшості міст другий тур виграли діючі мери. Хіба що в Черкасах міський голова Одарич несподівано поступився представникові «Батьківщини» Бондаренку. Досить передбачувано закінчилося голосування і на Донбасі.
У Сєверодонецьку на Луганщині в другому турі переміг Валентин Казаков, який очолював місто в період воєнних дій і товаришував із представниками сепаратистів. Після звільнення міста від козачих банд добровольці батальйону «Айдар» взяли Казакова в полон і деякий час тримали в підвалі. Однак у правоохоронців запитань до мера-сепаратиста традиційно не виникло, і Казакову ніщо не завадило
повернутися до виконання своїх обов’язків.
У Краматорську вибори виграв представник містоутворюючого підприємства НКМЗ екс-регіонал Андрій Панков, який до війни вже працював заступником міського голови. Його суперник, також колишній регіонал, а нині нардеп із фракції Блоку Петра Порошенка Максим Єфімов, вів агресивну рекламну кампанію, але адмінресурс виявився сильнішим за гроші.
Загалом уведення другого туру мало благотворний вплив на виборчий процес і зіграло на руку в південно-східних областях проєвропейським силам. Традиційна роздробленість демократичних партій у цих регіонах раніше грала на руку регіоналам, проте нові правила допомогли демократам об’єднати зусилля в другому турі.
Залишається сподіватися, що переможцям вдасться скористатися плодами своїх перемог.