На низькій енергії народу як такого не існує, існує збіговисько груп, племен, партій. Банд, завжди ворогуючих між собою. Народ, держава, імперія – породження Великої Енергії. Вона робить різноликих людей злитними в’єдино. Горе теж єднає, але не так. Низька частота, на які існують такі поняття й самовизначення, як плем’я, нація, індивід, тоді розплавляється в Силі Єдиної Любові і самі кровні вороги братаються й люблять одне одного. Велика Любов живе в великому, а не в закритості й затхлому кублі. Чим більше малих батарей з’єднуються в одне, тим більшає і злитніє їх сила. Роз’єднані батареї не мають жодної історичної сили. Братає, сестринить, споріднює, робить з різного одним народом Велика Любов. Та частота, яка живила лише статево-черевну чакру, поступається вищій частоті, вищій Силі, вищій радості. І відповідно більшій і осяжнішій діяльності. Ось секрет великих походів, великих завоювань, великих цивілізацій, а не те, що придумали мікроби, повзаючи по них. Відсутність значної Енергії – причина того, що тих досягнень ніхто не повторить. Ви можете облазити всі руїни Індії, стати ведистом, буддистом, арієм, будь-ким, причислити себе до арійства, ведизму, – ви ніколи не станете тим, як було насправді; бо нема Енергії і чистоти волі, яка робила таким; те ж саме з усіма іграми в минувшину. Людину робить Енергія, а не вимисел себе таким. Ви можете будувати сенати, стадіони, портики, колізеї, прибивати Орлів на фасадах, вам до Риму, як свині до неба, ще й далі; дух гнилої кишки, а не Орла, не впустить туди. Любов і є Небом. Вам до Орлів на Значках, до поступу легіонів, ще далі, як свині туди. Жадність – вона ж свиня – виїла все, що було людського. Так виглядає вона, ця пристрасть, в духовному світі. Коли вона не приборкана, що прообразувала заборона свинини, істота є згустком жадоби і марно говорити про Любов і щастя в ній. Небо не для них. Небесності нема, хоч одіньте себе в пурпур і золото. Пародія майже бездиханної цивілізації на великі цивілізації минулого, – Індії, Єгипту, Риму, – в тому, що там був Бог, хоч і по різному чтимий, було Щастя, а тут бог-живіт. Поздоровляю. З вознесінням навпаки. Відсутність Енергії і радості в діяльності низводить радість і смисл життя в чревоугіддя. Щастя випаровується разом з ним.
Читайте також: Художник і Бог. Останній Вихід
Два фактори роблять людину Людиною і визначають рівень її задоволень і щастя. На низькій енергії істота реагує на низькі подразники, на свій/чужий, на задоволення чрева й хіті, їй невластиве осяжне мислення й любов до прекрасного. Її енергія не піднімається вище статевої чакри і відповідних органів задоволення – статевих, кишківника, шлунку – радість, щастя кожного на рівні його активованої чакри. Де Енергія, там і щастя. Ось чому істоти на нижній чакрі з похоті переключаються на їжу, пиття – їм тільки це приносить задоволення. Активованість тільки нижніх чакр дає статеву й черевну хіть, жадобу грошей, заздрість, жадність всього матеріального. Жадність в духові – в інформаційній істоті – розносить, в свою чергу, форму. Перемога жадібності і активація вищих чакр забезпечує вище, більш духовне, щастя і зменшує, нормалізує форму. Схуднення на чаях, і, навіть, на голоді – вигадка для ідіотів. У мене були ті, кого я проводив через 15-ти денний сухий голод: вони дуже скоро набирали попередню надлишкову вагу, при чому їли дуже мало. Жадібними з виду не були, але щось було всередині і це щось – жадоба, алчність, порушення Дев’ятої Заповіді. Вона, як і заздрість, затримує енергію на самій нижній чакрі, і робить щасливим тільки з вдоволення органів попереку. На такому рівні зараз перебувають мільярди. Звідти рівень їх запитів і уявлень про щастя. Кількочакрова істота апріорі нещасна, і ніякі Гроші, Статки, Влада, до яких вона так пнеться, ніщо земне не зробить її щасливою. Через неможливість такого в принципі. Велике Щастя не живе на низьких поверхах. Ті, кому так завидують роззявлені, є самі нещасні люди, нещасні на стільки, що бояться собі признатися в цьому. Високе не живе в низькому трансформаторі. Вони можуть вдовольнити всі забаганки – ніколи не мати його, нірвани щастя. Радість, щастя не можуть бути вищими від неактивованої чакри. Активація тільки нижніх енергоцентрів дає радість на рівні живота, радість від задоволення хіті, похоті їжі, любові до сім’ї, дітей, родинних стосунків, свого рідного, близького, це радість, як і енергія, дуже незначного рівня. Коли енергія в людстві спадає до майже нуля, більшість спадає саме в таке – і вважає це верхом блаженства. Тільки ради нього краде, махлює, віслючить. Однакова напруга в людстві робить приблизно однаковим рівень щастя і уявлення про нього. От звідки в різні часи люди по різному бачать і шукають щастя: різна в часі Енергія активує різні енергетичні центри і чим вищі, тим вище розуміння прекрасного, благородного, красивого, тим вище щастя. На низькій енергії і активації низьких чакр все прекрасне вбачає в заздрості, жадобі, в жерті, питті, зловживанні органами репродукції. Вдоволення похоті стає безцінністю. Суб’єкти похоті користуються цим, як банкоматом. Мільйони психологів живуть на розв’язанні стосунків. Коли все біологічно просто: активація тільки низьких чакр дає низькі залежності, – від жертя, пиття, злягання, – і завжди є готові паразитувати на цьому. Такого лікуй/не лікуй, заговорюй зуби тонкощами психології, це нічого не дасть, така істота не може мати щастя в чомусь вищому. Рівень чакр визначає рівень задоволень і залежностей. Активація одних нижніх чакр автоматично означає тварний рівень потреб і ментальності. Буде неправильним змовчати, що в багатьох згасли або не активовані навіть вони. Їх аура бачиться згустком тьми. Це мертві духом і розумовістю, глибоко нещасні люди. Їх духовні істоти бачаться кістяками. Переступом основних Законів людство скочується у недоступність Сигналу, в невловимість Енергії, і тим самим – до одних статевих і черевних інстинктів. Гроші, Їжа, Секс – їх триглавий бог. Їсти, пити, злягатися – найвищі цінності і мета життя. Гедонізм превалює над здоровим аскетизмом. Це підлягає виправленню тільки приведенням до Порядку Законів і активацією всієї чакральної системи. Ніхто в беззаконні і на низьких чакрах не матиме великої Енергії для великого Щастя. Вона ж – Любов Бога. Мозок на низькій частоті, з одною нижньою чакрою, не може працювати вище первісних потягів і мати небесне щастя. Відповідно, і вічне життя такої істоти не може бути на небі. Небо там – не простір над головою, як прийнято вважати тут. Куди хто захтів, туди і попав, по благій волі попа і всепрощенні Бога. Небом є видимість в безпросторовому світі Чистої Любові. Енергії Високої Напруги Бога. Неімущий її на цьому світі, ніколи не отримає її там. Вигадка релігій, що рай дається автоматично, вигадка ідіотам. Вони можуть проповідувати її з усіх кафедр і кутків, та це їх вигадка, а не реальність Неба. Реальним Небом є Енергія в істоті, її приймачеві, в її духовному пристанищі, куди вона й притягується нею, Енергією вищих порядків. Істота на низькій Енергії ніколи не притягнеться туди нічим, бо має земну енергію, а не гравітацію Неба. Як вона потрудилась над її здобуттям, так і отримує. Те, що зовні виглядає Небом. Підключення слабкої форми до значної Енергії розриває приймача. Кожен змушений дотримуватись свого рівня. Більше того: значну частину життя людина духом проводить там і це визначає коло її навичок і знань, її благих і злочинних потягів. Те середовище, в якому вона живе, в залежності від симпатій і енергії тут, формує її світогляд і основні зайняття. Істота, не підпорядкована безпосередньо Богу, завжди буде підпорядкована духовному світу, його не кращим впливам і вже пройденій історії. Транслюючи через неї минуле, вони знов повторюють його. Причому, минуле гіршого зразка. Тут людина захоплюється його зовнішніми проявами, примірює на себе його одежі, його ідеї, події, ауру, ні скільки не задумуючись над наслідками. Та цього достатньо, щоб на імпульсі Енергії посіяне в ній почало реалізуватись: все те, в що вона закохала себе, починає розвиватись. На низькій Енергії в істоті – історія низьких порядків. Краща історія не може творитися з минулого і низькочакрових істот. Вони є провідниками й проєкторами низької реальності. У що занурений їх дух, те потім і проростає в реальності. Реальність не може бути кращою від притягнутої ідеології. Краща історія завжди твориться з нового і високоенергетичних істот, і відповідним є їхнє щастя. Гірша історія – проєкція низькочакрових істот – завжди твориться з старого і дає нещастя. Щастя не живе на низькій Енергії. Небо невловиме й недосяжне низьким приймачам. Нице щастя – ознака пониззя Енергії, Долини Смерті, і, відповідно, Кінця циклу. Розгул інстинктів, падіння духу, засилля ненависті, агресії, злочинності, збочень, залежностей – абсолютна закономірність. Творіння диявола, – тричакрові, одночакрові, – найдужче активуються тоді. Та не надовго: розраховані жити на низькій частоті не витримують сплесків Напруги нового циклу. Гарячково шукають виходів і не знаходять їх по причині відсутності. Стає неможливо жити під Сонцем Бога. Це Його Енергія палить їх. Вони приходять у все більшу агресію. Маски скидається, світ оголюється в допервісній красі. Трьохчакрові, одночакрові, заволодівши всим, не володіють достатнім потенціалом трансформації Енергії, як лампочка в декілька вольт не може витримати мільйонів. Їхні нижчі касти навіть не знають, що їх палить, мучить, не дає жити, але й вищі нічого не вдіють, бо це дія планети. Точніше, Бога посередністю неї. Так те, що вони майже захопили, те, на що поклали стільки родів, життів, поколінь, експансії, обертається до них лицем Горгони. Художник Люциферов – серйозний художник. Бог не дарма його використовує для малювання банерів і підбадьорливих плакатів. Невидима напруга змушує ховатись під землю, так збуваються Слова, «і скажуть горам, «покрийте нас» і горбам, «падіте на нас».1 Та це ненадовго, гряде краще. На низькій енергії людина впадає в різні форми слабоумства і такими ж недалеким є її ідеології, як правило запозичені з минулого. Ці люди живуть в минулому, як власному, так і історичному: їхній дух живе там, у минувшині, живе в духовному світі, на тій частоті, що й колись. Де горів Вогонь Любові, Вогонь його щастя, там і дух. Всі, хто занурили себе у минуле, занурились у нещадність, живуть не життям, а духовною віртуальністю і така ж з них користь в реальності. Діти живуть майбутнім, як парость устремлінням і ця парость пробиває бетон перепон, старі й приземлені живуть тим, як добре було колись, і не можуть нічого. Діти Бога могтимуть все. Це діти диявола були мертвосилі. Народ, що живе минулим, яке йому прищепили, нежиттєздатний. Це труп з ознаками життя. Йому обрізали центральний пагін – обтяли пасіонарність. Народ, який націлюється на велике богокорисне майбутнє, отримує нове життя. Молодий на війні, в окопі, щасливіший старого в палаці. Так і народ в молодому, новому і старому досвіді, на небесній і земній частоті. Досвід війни назавжди запам’ятається. Прожите в теплі, кублі, на слабкій енергії, ніколи не запам’ятається через відсутність щастя. Новизна вражень – його породження. Щастя – в самій Любові, в її неповторній миті, великій, як обійми Бога. Щастя – зірниця Любові. Щасті зоріє рано. Початок цивілізації завжди ранок. Ніч – завжди захід Світла і щастя. Людство, як і вся планета, не живе лінійно: все живе й матеріальне, живе енергетично, розвивається, живе синусоїдно. Гора Енергії і є Гора Господня, Долина – Долина диявола, Долина розпаду, Долина Смерті, Долина плачу і відповідних сил. Слово Бога створене по таких прообразах, по тому, як процеси тут бачаться там, в духовному світі. Тому Бог молився на Горі, Мойсей голодав і отримував Закони на Горі, Бог сходив на Гору Синай, на Горі будувався Храм, Гора є прообразом максимально доступної Сили Бога. Долина – її занепадом. Кожен, хто читає Слово смислово, багато чого розуміє. Чтець букви не розуміє нічого. Працюючи над Словом Бога, людина розвиває себе і підвищує Енергію, а не робить послугу Богу. Це треба їй, а не Йому. Для того Ним і творилась через пророків тисячоліттями Біблія. Народ у якого Біблія – Батарея, ніколи не згасне в Любові. Народ, у якого Біблія ніщо – мрець і раб більш енергоємкісних, просвітлених, розумово й політично більш активних, об’єднаних, наснажених народів. Як Стара, так і Нова Біблія2 – акумулятор розвитку і щастя людству. Мудрий скористається, дурний – угробить. І тим угробить себе й свій рід. Мудрий, посередністю Слова, досягне вершин Гори Бога. Недалекий, в усі часи, залишиться в Долині Горя, Долині плачу. На низькій енергії людина – слабоумець і реплікатор старого. Вона помислена і ляклива, тоді як на великій – прямолінійна, упевнена і не зважає на враження про себе. На низькій енергії творчо, ментально безсила: вона не замислює нового і не творить його Думкою. Вона бабрається в смітнику віджилих ідей, ідеологій, фантазій, історій, як баба в смітнику спогадів про те, як колись була дівкою. Бачить мале й незначуще, а самої Історії нігди не бачить. На низькій енергії Думка як така відсутня – є думання ні про що. На стільки ж безплідне, як і бездарне. Минуле прекрасне, майбутнє – відсутнє. Через неспівпадіння його з образом минулого. Нове не постає через відсутність творення його Думкою. Що абсолютно закономірно, виходячи з роботи мозку на низькій енергії. В цьому стані він створює приємне тілу й необхідне для виживання, а не стратегеми. Велика думка не твориться й не передається іншим, не заряджає їх на здійснення її. Думка не стає мислеобразом і планом для багатьох. Всім їм здається, що майбутнього нема. Воно бачиться з досвіду минулого. Буде так, як є, буде так, як було, буде так, як нам хочеться. Абсолютно нова реальність смокче розгубленням. Люди гарячково шукають майбутнє в прогнозах, а не віданні од Бога, і не творять його. Один прогноз суперечить іншому і на третій день забувається. Реальність ніби ціпеніє. На низькій енергії людина не творець і не діяч. Її творча й мислительна активність рівна нулю. Значна й велика ідея, як і її втілення, відсутні. Весь мозок, як лампа без Світла, повільно відмирає. Таких зараз мільярди: втрата пам’яті, провали пам’яті, деменція, кретинія, дебілізм – симптоми згасання ментальності людства на етапі відсутності Світла. Мислительно, ідейно, творчо людина впадає в каталепсію. Парадоксально, але саме в цьому стані вона здається собі самою розумною, самою кращою, самою великою у всьому. В стані башти Вавілону – величі вище Бога, з відповідним жаданням влади, всемогуті і всього собі: задоволень, ресурсів, грошей, Усього. Таке значення Башти Вавілону в Біблії: колективної людини на низькій енергії з посяганням на Владу і власність Бога. Злий жарт з нею влаштовує егоїзм, який активується і розпалюється на низькій частоті. Вона не може думати, ні про Бога, ні про чорта, ні про ближнього, тільки про себе. Лежить і думає так віками. Лежить, і чим більше лежить, тим більше бачиться собі хворою, скаліченою, нещасною. Вона хвора егоїзмом. А здається собі самою хворою, самою нещасною. Їй всі винні, вона – ні в чому. Її знання є зовнішніми враженнями, бродінням емоцій, прахом дрібнознань, а не проникненням у суть чогось. Її знання є космічним пилом, а не світилами й темною Енергією в космосі. Вона сама є пиловою туманністю прахознань, ні до чого не годних, ні на що не потрібних, непридатних до застосувань в житті, та це не заважає вважати себе самою премудрістю. Їй здається, вона все знає, все може, сильніша й розумніша Бога, якого, звичайно, нема: вона сліпець, який бачить космічний пил, бачить оболонку Всесвіту, та не бачить Бога в ньому. Проблема егоїзму, як індивідуального, так і колективного, є проблемою низької енергії. Відповідними є і їхні дії: прямо чи скісно загарбницькими, прямо чи скісно егоїстичними, прямо чи скісно паразитарними. Це низька енергія і характер закритості роблять такими. Правитель і правлячий клас на низькій енергії не можуть турбуватися про народ. Розум на низькій частоті може турбуватися тільки про себе. Так само як хворий буде турбуватися тільки про себе – у нього на більше нема енергії. Егоїстична влада, егоїстичний правлячий клас – завжди породження низької енергії і згасання мозку; звідси рівень діянь і помислів. Чим менша енергія, тим більше живуть на острові фантазій. Добре б своїх власних, так ні, фантазій по підкоренню, облаштуванню світу. Фантазій з елементами світопанування. Неодмінний прояв низької енергії і влади паразитарного типу. Фантазії земного порядку про світове панування чи володіння частиною світу з метою володіння є голосом Змія, описаного в Книзі Буття, голосом низької частоти, чим посутньо і є вся любов до плотського і земного. Це пробудження диявола в людині і панівній системі, класі. В стані низької енергії вмикається гризня за світове панування. Правитель і правлячий клас на низькій енергії, на однаковій з масами частоті – смерть таких мас. Коли народ вибирає правителя з подібного собі, він не підозрює, що обирає смерть собі. Альтруїзм і віддача, турбота про народ – дари великої Енергії, якою не володіє простий народ, будучи, переважно, земним, на низькій частоті. Якби було інакше, він не займався б земними справами, а займався іншим: духовними, мислительними, богопізнавчими справами. Інтелігенція, яка боготворить народ, народне життя, ні скільки не розуміє народ, його енергетичного рівня й призначення людини земної. Тим плутає себе з народом і, замість служити прикладом йому, стає сама народом і погубляє себе і його. Нижче повинне тягнутись до вищого, а не навпаки, в цьому суть духовного розвитку. Коли сплутується ієрархія, зникає розвиток і вмикається закон вибракування. Те, що не розвивається або заважає розвитку, знищується. Альтруїзм і віддача, дбання про народ, неустанне думання про нього, як зробити йому Добро – заслуга одного, Енергії. На незначній енергії істота фізично нездала на таке. От чому зовнішній добір, за подобою і приємністю собі, є добором смерті. Влада і мозок на фізенергії несумісні, але в добу низької енергії це правило. Кретини у владі – ікони стилю тоді. Звідти ж їхній печерний популізм, награний вождізм і ніколи не роблення доброго. В правителі має правити Бог. Що й прообразувалося Короною і Уреєм на уборі фараона. Корона означає Вогонь Божественної Любові, Полум’я її. Урей – жалящий мислеудар Енергії. Удар цілеспрямованої Думки. Все це притаманне владі від Бога, а не владі від людини. Все, що з власних уподобань обирали люди, відповідало їх енергії, їхнім запитам, їхній мислительній і творчій спроможності, їхньому безсиллю стосовно майбутнього. Все, обране з низьких запитів, енергетично й творчо неспроможне. Відповідно й не може породити якісно кращого майбутнього. Воно творить на тій частоті, що й художник Люциферов. Воно користується його картинами, мріями, проєкціями з духовного світу, а потім дивується реаліям життя. Воно живе на енергії і планах диявола, а хоче, щоб було по Божому. Воно живе розпаленою чуттєвістю, відмітаючи манну небесної Енергії. А хоче небесного щастя й Добра. Звідки? Воно всіма силами, неусвідомлено, служить дияволу, а хоче, щоб Бог помагав і сприяв йому. Так триватиме до зміни уявлень в цій сфері і зміни себе. Бог, при всій всемогуті, не може благодіяти тому, що не Його; що працює, думає, діє не на Його хвилі, не на Його частоті. Так триватиме до зміни уявлень, що не лице, не партія, не будь-яка приналежність, а єдино Енергія наділяє вищими чеснотами, здатністю правити і робити значне і велике історичне Добро. Приземлене населення, правитель і правлячий клас навіть не здогадуються про таке. Їм треба, щоб все було як у всіх: вони копіювальники, а не творці свого кращого майбутнього. Наділення Енергією описано помазанням Давида на царство Самуїлом. «Бог дивиться не лице, а на серце», Сказав йому тоді Бог3 – Бог мислить енергетично і таким самим є Його добір. Що неможливо нинішній людині і звідси наслідки людських виборів. Не наділене Жезлом Енергії апріорі нездале правити. Воно не мислить на тій частоті, щоб думати й дбати про народ. Воно може просторікати на теми добра людям, добра суспільству, робити – ніколи. Його маківка ловить художника Люциферова. Земна і небесна Енергія, земний і духовний мозок, приземленість і стратегемність – це те, що відрізняло і відрізнятиме земних від духовних, низьку вібрацію від вищої частоти. Земні, фізичні можливості – від можливостей на неземній частоті. Земне мислення – від мислення на неземній хвилі: створене з натхнення, з подразнення почуттів, від створеного на струмі Бога. На Богонатхненні. Це те, що відрізняло і відрізнятиме морок нерозуміння, невігластва, слабоумства від просвітлення Світлом Бога; це те, що відрізняло Мойсея від фараона, Македонського в битві під Гавгамелами від царя персів Дарія, Юлія Цезаря від галів, Чингісхана від осідлих племен, це те, що вирішувало битву Історії, а не окремі сутички; це те, що було слабкістю в одних і Силою Бога в інших.
1 Осія 10.8, Луки 23.30, Іоана 6.16
2 Писалася на різних континентах і складає понад тисячу томів.
3 1 Царств 16.7