Художник і Бог. Частина 3

10 Серпня 2024, 13:41

Частина 1, Частина 2


Не мертвим, а навіки живим

В листопаді 90-го, після провокації з полковником Григор’євим, посадили Хмару. В квітні наступного року його випустили. Кравчук і ті, хто його садили, під кінець життя хизувалися патріотизмом. Атмосфера Києва була, як і всі 80-ті, якщо не гіршою. Це з плином днів все прикрасили і всіх освятили. Хмара мешкав в готелі. Навколо нього створили атмосферу найбільшої прокаженості. Зайти до нього було, як зараз сказати щось позитивне про Росію. Надвечір’ям одного дня двоє журналістів і я зайшли провідати. В пригаслому номері, спиною до вікна, сидів Толя Лупиніс – його тюремний товариш. Хмара з виголеним лицем, чистими синіми очима і пильним поглядом,  сидів за столом, спиною до східної стіни, як завжди прямий. З нами була пляшечка. Що таке пляшечка на п’ять чоловік? Ми погомоніли й розійшлись. На виході нас ждали п’ятеро, як шкафи, омоновців; нічого не питаючи, прямо у вестибюлі, почали крутити. Тим двом вдалось вирватись і втекти. Один із них був провокатором22. Я не збирався нікуди втікати. Мене вирубили, навіть не пам’ятаю як, втратив свідомість і отямився в Лєнінському роведе23. Катували «ластівкою» – заламуванням тіла і зв’язуванням рук і ніг за спиною – і били ногами й чим попало десять годин. Ластівку довго витримати неможливо. Я втрачав свідомість від дикого болю й вогню в переламуваному хребті. Я і до того мав пошкодження хребта. Але звідти я виніс болі в хребті на все життя. Коли розв’язали й ненадовго відійшли, я вскрив вену, приготовленим на такий випадок лезом. Тепер уже били, вимагаючи лезо; крові прибувало; приїхала швидка, «заберіть, мене вб’ють», наклали пов’язку і хутко вшились. Тепер мене били десятьма чобітьми з надзвіриною люттю. Били, насміхалися, «пісака, бля», і особливе задоволення їм приносило тягати по підлозі і витирати мною мою кров. Протримавши кілька діб, відвезли на суд і, щоб приховати побої, – все тіло було в басамугах, все лице, як один запухлий синяк, – припаяли 10 діб. Суддя, яка мене і не тільки мене, судила, можливо ще жива, спиною не мучиться, совістю – тим більш, і отримує солідну пенсію від української Держави: заслужену винагороду за те, що вона її вбивала в лиці всіх нас. Ніщо її не болить, а я прошу смерті, і ніяк не здохну. Ніхто її не люстрував і люструвати не збирався, як і сотні тисяч таких по всій системі. Правопорядку диявола. Начальник РОВД, який керував катівнею, так само на заслуженій генеральській пенсії. Від української Держави,  яку він так само вбивав. Ті, хто ламав, катував, тягав по крові – на полковничій. І, збираючись на Незалежність і по відомчих святах, вони п’ють за Незалежність, п’ють за Україну, п’ють за своє здоров’я. П’ють і плачуть від любові до них. Саме собою зрозуміло, я не отримую нічого від Держави і давно не п’ю.

І так само клянеться в любові й плаче вся їх система кгб-мвд-судів-прокуратур-тортур і таємних виконавців, плачуть і рвуть сорочки тисячі людогубців, свято вірячи в свій тепер непогрішизм, патріотизм. На них, а не на тих, кого вони затортурували, обезглавили й закопали, працює тепер українська Держава. А ті, хто вболівали, страждали, боролись за неї, совість її і Любов, або вже згнили, або ще животіють і живцем догнивають. Абсолютна закономірність. Тих, хто насправді були Україною, в Києві 80-х – початку дев’яностих, тих, хто не належали до перелічених груп, хто не гнулись і не боялись, і той заряд передали всім, можна перелічити на пальцях двох рук. Їх, переважно уже нема. Коли їх хоронили, загиблих наглою смертю, лицеміри клялись, що знайдуть і покарають вбивць. Старшѝна українців з комуністів і клонів стала нацдемократами, засідала в президіях, велесловила, обіцяла і нічого не робила. Реальна влада була не у них. Вони були декорацією. Кожне ганило і ненавиділо одне одного, кожне носило себе гетьманом, без цього ніяк, кожне думало про свій, а не держави інтерес. Але згуртовані ще попередніми структурами, дружньо лізли і лізли до влади. Тяга властолюбства і пов’язаного з нею зиску – єдине, що єднало і надихало їх. Є два типи влади: влада для  Добра народу і влада владарювання і собі Добра. Перша тут не існувала і, навряд, чи заіснує скоро. Вже виріс цілий психотип першого типу влади. Духовних нащадків хапуг, убивць, закладунів, катів. Звідки взятись другому? Він що, з неба впаде. Навіть якщо й впаде, його тут виправлять дуже скоро. Полковник Григор’єв благополучно доріс до генерала. Коли він вмиратиме, йому не збиратимуть, як Хмарі, гроші на лікування, його лікуватимуть в його системі, свої в образу не дадуть. Та він і забезпечений на віки. Коли в 2014-му скубли Беркут, я не злорадствував, бо знав: Суддя Справедливий і Непідкупний видав на Гнів їх систему. За все, що чинили в ній роками. Таких випадків, як убивство Гонгадзе, було сотні24. Це камера тортур, залякувань, фальсифікацій справ, конвеєр смерті, переступу не вбий25, а ніякий не правозахист. І це неможливо викорінити, коли в суспільстві нема страху Бога. Відповідно, нема й прозорливості. І підпорядкування Йому Одному. Тоді кожне саме по собі, саме собі бог, і чим дурніше, тим більший бог. Богіла просто. Тоді все дурне, страшне, в оперті на тайну владу, лізтиме у владу – Я Главний! – тоді, як все чесне, справедливе, підготовлене Богом правити, гнитиме в канаві. ЯГлавне, на рогачах кгб та його наступників, пролізе в піч, щоб нічого не робити, тільки надуватись і красти, а чесне, совісне, призване добродіяти, тихцем згниє, а разом з ним і народ. Тупе, парнокопитне, нагле, голосніше гупатимиме, в оперті на рогачі, його зв’язки й фінанси, і стоятиме враження Ве-ли-к-кої діяльності і спасьби країни. А те, що хотітиме спасти, ніколи не проб’ється і нічого доброго не вдіє. Ніхто і не здогадається про таку можливість. Цілком іншої історії. Рогата сила завжди буде в виграші, але її не побачать, побачать тих парнокопитних гупал, кого вона заносила, їх заплюють і замінять, рогачі просунуть нове, в програші буде народ і історія. Вона зупиниться – і тоді її перезапустить Бог. Ті, хто нас вбивали, в чинах великих, не злазять з екранів, ведучі їм заглядають в рот і остапів несе ще дужче; вони дуже-дуже патріотичні, дуже-дуже націоналістичні, все знають, все коментують, все пояснюють, одного не скажуть: як до такого дійшло? Якщо в народі нема об’єднавчого начала Бога, в ньому не буде постійної загальноєднавчої Любові – і буде 100 гетьманів на кв. м. Всі рогаті. Прийшлі од рогатого з ангельськими голосами, рисами й манерами; так, як людям подобається. Їх постійно піаритимуть, нав’язуватимуть, аж поки не влюблять людей. Позірно вони будуть на стороні людей. Ганитимуть владу, казатимуть те, що людям подобається, те, що їм болить, вчасно стануть найбільшими патріотами, демократами, лібералами, як доти ставали комуністами, комсомольцями, імперцями, будь-ким, все, що на часі, буде їх коником, «мої найкращі», співатимуть, «мої любі», і всі віритимуть їм, як Яворові, одному з них. Жінки особливо вмліватимуть од їхнього співу. Під регіт Рогатого. Поки ви плачете, з вас в пеклах сміються і копитами б’ють. За декілька днів до того, як його вибрали, я і ще двоє зустрічалися з ним: о-о-о, як він клявся, божився, що все поміняє в Спілці, приведе нові сили, наведе Порядок, все робитиме для Товариства, для всіх. В перший день обрання привів дружків, старих подонків, все розікрав і благополучно здох. В Спілці тепер руїна, книг на д. н. 0.1%, нема Поліклініки, нема Літфонду, нічого нема. Чорта підійміть – і спитайте де? Ви ж разом його просунули, разом хвалили, покривали, берегли, разом пили і гукали йому гей-гей. «Де все?» І так буде завжди, з усіма маловірами, без страху Божого, без Любові Його, так буде з всіма себелюбами, що обов’язково западуть на облесників. В них не буде Нічого. Вони зруйнують Все. Для чого й послані. Люб’ячий, сповнений Любові, ніколи не говорить – затямте, жінки, – він любить. Він Хрест несе і віддає з себе Христову Кров, Святу Любов. А ви хочете від сатани.

Таких катувань, як в Лєнінському, в мене було не одне, а безліч, були й кращі, з більшими знущаннями, побоями, приниженнями, і працювали там далеко не іншопланетяни. Один з розпарених потім дисидентів, – ікон борні за Незалежність,– признався потім, «а мене в КГБ і тюрмах ніколи не били», вперше йому досталось уже при Ющенкові. «Треба провести люстрацію», сказав я йому в холі Спілки письменників в 92 році. «А що це таке?» І ці люди збиралися будувати Державу. Так і проспівали її в казках діда Панаса на УТ. Більшого від них не вимагалось. Погріли кості в Президіях, як діди на печі, полялякали перед масовкою й розійшлись. Більшого їм було не треба. Є Україна, Є! Ганж українства: поговорити і ніколи не робити. Говоріння вважається ділом. Від нього отримують насолоду, як і жінки, насолоду вербального задоволення, а не задоволення від благої і корисної діяльності. От чому поговорили і розійшлись у них норма. Істота на низькій енергії отримує задоволення від розмов, задоволень тілесності, всіляких збочив, а ні скільки від історичної і духовної діяльності. Для неї це така ж абстракція, як і Бог. Вона може обвішатись хрестами з лікоть, прикрасити себе патріотизмом, лібералізмом, будь-чим, слово Бог, її не заторкує, як коня орга́н. А де нема Бога, нема й Історії по причині відсутності Його Енергії. Їм не хочеться робити те, що вимагає від них Бог – Історія це завжди поступ – їм хочеться гріти кості в достатку й славі, поговорити і розійтись.  Щоб на завтра повторити те ж саме. Це біороботи спалення Енергії, а не принесення Йому Користі. Від роботів, щоправда, більше користі. Загострення говірні й шаленого щастя особливо відбувалося під час виборів. Концерт енергоспалення тривав роками. Не вистачало одних, на біс вимагали других, третіх. Художник Люциферов, серйозний художник, малював їм новий банер і плакат. Всі ці роки це був його, Люцифера план. План Бога тут не цікавив нікого. Вони навіть не знали і не здогадувались,  що існує такий. Кращий план був їсти, пити, злягатись; простий і невибагливий, його, Люциферова, план. Всі разом, під його марення, під те, як купити кращу машину, розвести собі райок, спалювали богодану для іншого Енергію. Одні пропивали, другі галділи, треті розпорошились внаслідок образ і чвар – тепер це було 0-енергетичне народонаселення. Дух Бога вийшов із нього, як із пробитої велокамери; тепер вони могли збиратись і вволю говорити тільки від похорон до похоронів. Настала Ніч з відповідним притягнення сил мороку. Зненацька на бабок напала енергетична зима і вони поклякли на очереті.

Енергетично і духовно влада і населення, як і їхній поступ, є одне ціле. Це ціле, його рух історією, відбувається не завдяки партіям і тому, що називалось Рух – це ціле рухається одним: наснагою Бога, Його Енергією. Поки вона є в мережі людства, Локомотив рухається, коли зникає, ви хоч лопніть, його не зрушите. Маси, народи, історія приводяться в рух одним, Енергією. Яка і Є Сущий, Від якої існує Все. Якою рухається все, від електронів до метагалактик. Художник Люциферов, як ніхто, посвячений в такі істинні знання духовного світу; це для дядьків з печі вони ніщо. Художник малює в їхній уяві те, принадне їм,  земне, природнє, рідне, що подразнює й лестить їхнім почуттям, художник розпалює  хіть простонародного і більшого земним не треба. Аби було як у всіх. Чим більше, тим краще. Це і вважається кращим життям. На це воно і йде. Мета Бога, вимоги Його до людей, не цікавлять абсолютно нікого. Який Бог, коли нам і так добре. Панівний клас, який раптом добився статків, викликає шалену заздрість і жадобу у менш імущих, вся ментальна Енергія спалюється на те, як здобути багатство. Брак Енергії видає брак багатства. Енергія є еквівалентом вищих знань (Істин) або статків. Ось чому у 118 Псаломі говориться: прихили серце моє до одкровень, а не користі26. Серце більшості клониться не в бік Бога.  В якості Істин. Серце більшості клониться в бік грошей і влади для побільшення їх. Істота на слабкій енергії завжди вибере їх. Їй не властива і не відома радість ментального рівня: від Одкровень, Знань, Істин, Чистого Бога в якості Мудрості. Художник Люцифер, незгірше Воланда, розуміється на слабкій природі земних людей. Істот на слабкій або дуже слабкій, уривчасто й зовні, вловленій Енергії. На їхньому земному нахилі й уявленні про щастя. Чим і користується для своє історії всупереч Божої. Він, як і належить сильному, не думає про пішаків, мільйонами і мільярдами яких прийдеться пожертвувати. Вони добровільно вибрали його план і  виступили на прю проти Бога. Вони всупротивились Йому, піддавшись картинам, намальованим в їхній уяві серйозним художником.  Він знає їх думки, їх мрії, їх марення і тиснучи на його нестачу і відсутність, робить рабом його.  Енергія одиниць, мільярдів, людства зводиться на низьку частоту, якою він і живе. Той, хто описаний Змієм і Книзі Буття27. Змій – прообраз низького коливання, життя в земному. В прахоті. Ось чому змії створені як ті, хто живуть у прахові. Ось чому в Писанні Сказано: змій харчуватиметься прахом28. Уділ земних – одне земне. Їх радість, задоволення, любов – у тому, що приносить їм земне і плотське. Духовне і небесне – відворотнє, а разом з ним і Бога. Не знаючи про те, вони ненавидять Бога. Земна істота живе низькою вібрацією, і ця вібрація є диявол в ній. На її досягнення спрямовані тисячі технологій, мільярди ментальних і фізичних зусиль, і всі вони вважаються атрибутом щастя. Не будем розчаровувати.

Загальновідома історія про вигнання з раю – опис перемикання мозку з Божого на земне, і, таким чином, обрізання Світла, Сигналу Бога. Замислена над одним земним істота автоматично вимикає доступ Бога. Вона самовиганяється з Едему Мудрості, піддавшись змієві низької вібрації. І відтоді бачить і відчуває щастя на низькі частоті, єдино доступній їй, в насолоді земним. Її енергія вище не піднімається, як і уявлення про щастя. Якщо вища верства йде за тими ж нахилами й цінностями, що й народ, якщо не піднімає свою Енергію, а транжирить її на говірню й здобуття земного, вони разом депасіонаризують себе і свою територію. Настає енергетична зима. Зупинка історії і вибракування їх самих. Тих, хто не виправдали надій і покладань Бога. В зіпсутих приймачах нема більше потреби. Вони не приймають Енергії і не рухають Локомотив, вони навіть вольта в мережу не подають. А одбирають занадто. Те, що їм виглядає як норма – їсти, пити злягатися, паразитувати на ресурсах, які їм бачаться суто своїми – не викликає захоплень у Бога. І Він змушений прийти й спитати, як і на що потратили їх і Його Любов. Як жили Його діти в цей час? ті, хто жили неземним. Хто б не хотів уникнути, хто б не схотів втекти, Бог діє як одна Енергосистема, з потужністю в трильйони, трильйонів, трильйонів раз більшою, як у всьому створеному Ним. Ця система діє на вибракування всього, що понижує, а не збільшує Енергію на планеті, без якої гине вона все на ній.  Те, що бачиться гнівом планети – її муки й стогін. Егоістота, що возомнила себе її царем, ні скільки не кається. Їй можна все, від неї – нічого. Енергія стрімко сходить до нуля і конвульсії наростають. Як планетарних, так і всіх світових систем, що так само залежать від Єдиного Джерела Енергії. Оскільки з Ним перерваний Зв’язок, підживлення нема, як нема і іншого Бога. Все, що числилось богами, все що обожествлялось людом і було смислом життя, різко втрачає принадність і владу над умами. В стані пониззя Енергії пробуджується все первісне і настає жорстока борня за ресурси і виживання. Навіть якщо їх достатньо, істота, колектив діють на упередження. Це ввімкнулось первісне в первісному (земному) мозку. Він просто не може діяти інакше.  Культура, норми, духовні цінності – це не про нього. Він просто не може діяти інакше, як діяв його мозок на дещо вищій Любові. Коли не так були пробуджені кармічні, злочинні нахили. Гірша карма пробуджується на низькій частоті. Гірші риси – людини, населення, людства, – є  наслідком погіршення рівня і якості трансформації Енергії. Кращі – наслідком покращення прийняття Енергії і її трансформації. Гірша карма є пробудженням частоти диявола. Краща пробуджується на високій, яка і Любов’ю. Таким чином, все, що понижує її, підлягає знищенню. Один і той самий народ на різній енергії діятиме по різному, так само, як і людина. Чесно, справедливо, відкрито, добродіяльно, доброзичливо на одній частоті, і безчесно, несправедливо, закрито, паразитарно, злочинно на іншій частоті. Рівень Любові або її відсутності в приймачеві й егрегорові визначає поведінку і нахили. Це одна сторона медалі, інша: якість протікання Енергії. Через дух, в якому вписані злочинні навички й беззаконня,  вона протікатиме у вигляді злочинів і беззаконь. Дай такому більше Енергії, він наробить  більше Зла, брехні, беззаконня. Через дух, в якому вписані благі навички і Закон, вона протікатиме у вигляді добрих справ і Користі Богу. Дай такому більше Любові, він наробить більше Добра і Користі Богу. Все залежить від якості приймача і сили Енергії. Одна і та ж Любов, Життя, Енергія, протікаючи через чисту і нечисту форму, творить чисті і нечисті діла. Бог знаючи схильності кожного, обмежує Зло вадами форм, поменшанням їхньої здатності робити зло і, в такий  спосіб, відучує від нього. Духовна якість приймача, – вписане в ньому, як кармічний і реальний досвід, – плюс Енергія визначають його поведінку. Статичне уявлення про людину й народ – глупство. Є стан, а не статика; зміна стану, як зміна пір року, змінює внутрішні риси, поведінку й нахили. Коротко: Любов робить великодушними, благородними, справедливими, жертовними, обдарованими, щасливими, добродіяльними, відкритими, чесними, правдивими, милосердними, прозірливими; її майже відсутність – рівно навпаки: малодушними, жадібними, бездарними, нещасними, злочинними, закритими, паразитарними, хитрими, безчесними, підлими, здібними на подонство і всяку шкоду, мстивими, немилосердними, сліпими щодо майбутнього і в духовних питаннях. Чесноти і нечестя є продовженням стану Енергії в індивиді й спільноті, в народі і його егрегорі.  Все, що є на планеті, є стан Енергії. І ця Енергія є Чистий Бог. Коли знижується майже до нуля, настає те, що нині: муки і смерть всього. Те, що в Матвія 24, Марка 13, Луки 21 описано як Кінець, як Прикмети Пришестя – деталізує ознаки процесу, а не сам Кінець. Процес вперше описаний тут. Великим інструментарієм – допущенням війн, морів, голодів, катаклізмів – Бог реагує на приземлення Його Енергії в мережі людства. Йде автоматичне вибракування того, що понижує її. В Біблії цей процес описано опустошенням, а ті, хто його здійсняли – опустошителями.  Вони проходять під царем Асирійським і т.п. Їх доля – піти невдовзі за спустошеними. Для розуміння могуті й всевідання Бога необхідно пам’ятати Масштаб: Земля і все на ній менше атома в Його Творінні. Бог відчуває все, від найменшого коливання бажання, думки, до рівня енергії. Він відчуває це Енергетично, в об’ємі всіх діянь і процесів. І, тим більше, знає всі діла. Простолюдне уявлення, «якби Бог був, то таке б не допустив», є уявленням курки про безмежжя Всесвіту. Але курка завжди собі бачиться більшою і всемогутнішою нього. Такий парадокс її земного мозку. Вимкненого телефону, що не ловить Бога. Але, при цьому, все знає про Нього, як і все інше. Курми в духовному світі бачаться земні. За їхню схильність порпатися в земному Бог визначив їх так. За їхній суд все бачити із праху висоти. Бог не втручається в богодану людині свободу. Вона владна поступати як заманеться, але нести відповідальність за всі діяння. Духовна й політична верста несе повноту відповідальності за населення на території. Керуючись Законами Бога, вона не повинна допускати того, що понижує Енергію і накликає Гнів. Під який уже підпадають Всі. Коли ліс горить, лісник уже не лічить мурах і не бігає з відром, як би спасти мурашники. Завдання Лісника (духовно-політичної верстви) не довести до пожежі. Дурний Лісник завжди зробить винним когось, щось, тільки не себе. Пожар же змітає всіх, не питаючи про причини в дурнів. З метою остудження лісників Бог у Писанні дав багато притч і пересторог, що вина на них більша, як на населенні, та це ні скільки не помогло. З причин недостатніх уявлень про можливості Бога. Насамкінець Він нагадає так, що затямлять на віки вічні. Те, що здавалось безкарним на протязі років, століть, все, що займало в Бога менше мілісекунди,  завжди знаходить одну, але прекрасну справедливість.

Влада є кроною дерева народу, а не щось інше, окреме від нього, як прийнято вважати. Але це уявлення розходиться з Істиною. У владі є все те, що є в народі.29 Це так само очевидно, як і те, що клітини одного дерева є у всьому його стовбурі, гілляках, листі і плодах. Народ в Очах Бога є одною людиною. Людство в очах Бога є одною людиною. Дивно, що такі прості Істини, над якими я руки списав, досі не дійшли до відповідальних за народ. І ви, близькозорі, хочете щось зрозуміти, щось далі міняти. Кожен, в чиєму рівнянні немає Бога, ніколи не зрозуміє нічого. Він бачить поверхню, а не внутрішній світ, і, таку ж, регуляцію Бога. Він бачить все – і Ніщо. Бог впомірнює злочини, караючи системи, понижуючи всіх. Злом є все, невідповідне Йому, а не очевидне й банальне насильство, хабарі, злодійство. Не розуміти цього, значить не розуміти нічого. Робити з себе самосвята, а Бога дурним. У Бога немає кар без причин. Чим більше Зла випиратиме під розривною Силою Його Енергії, чим більше ядро планети, ядра атомів, ядра клітин  розноситиме Силою Пришестя, чим більше усе живе і всі процеси ця незрима Сила роздуватиме, як гумову кульку, чим більше в світ поступатиме Зла, тим грандіознішим буде його впомірнення. Це буде живий Страшний Суд в так улюбленій онлайності. Україна є центром сцени, епіцентром Пришестя, показовим видовищем, що робитиметься скоро скрізь. Подібно першовитку галактики, звідси запущене неуникне і всепланетарне дійство: проявлення Зла і його впомірнення. Гріх і воздання. Чиста технологія. Маєте ви уявлення про Бога, не маєте, Закон знайде всіх.

Подією, яка ввійде в історію як підрив світової безпеки і призвід до атомної війни, стала здача тюхтіями, які числили себе владою, третього по силі арсеналу ЯЗ. З якого боку на це не глянь, цього не могло бути. Цього не допустили б безумці й вожді первісного племені. Бог їм дав таке, а вони, по доброті, послухались і віддали. Які хороші! як тоді хвалили! як тоді умилялись. Не треба розуму блохи, щоб розуміти, чим це закінчиться. Не буду втомлювати, хто і як виступав тоді проти цього. Але ті, хто за, не розуміли пів-блохи розумом, чим це обійдеться. Застрашена світовими ЗМІ і дрібно куплена влада, зробила це одним розчерком. За свідоцтвом її самої30, тільки підракетні шахти коштувати 176 млрд $, в тих грошах. Зараз 1.8 трл $. Збагачений уран, якого зараз не збагатити за сотні років, ракети, як стратегічні, так і крилаті, 140 стратегбомбардувальників – ще з 1 трл $. В нинішніх грошах 10 трл $. Всього 11.8 трл $. Для більшої зрозумілості, це 11 800 млрд $. Але насправді ця ціна на багато більша – це ціна всього того, що згорить, можливо, в  атомній війні. Дехто з доброчинців уже відповідає перед Богом, а дехто на черзі і стиха просить допомогти Україні. І диво: нас чогось не чують. МИ ж такі добрі, Ми ж все оддали, а ви? Попросіть інших, нехай віддадуть. На вас навіть не подивляться, як на придурків. Сам натяк на це уже тероризм, бомбіть! Але й ті, хто в виграші недалеко втечуть: історія приголубить всіх – і тих хто видурив, і тих, хто віддав. Історія найкращий вчитель. І нас ще роблять такими невдячними, такими поганими. МИ ж вам, 12 000 млрд $ – ціна будапештського папірця і мудрості українців. ЦЕ ціна залитих кров’ю шанців, ціна розбомблених міст, ціна сирен і вовчого вию в душах, ціна смерті і невіри в Бога, ціна віри в тих, хто грів вам вуха, що все буде добре, вірте нам. Ціна віри в політиків, ціна віри в людину, ціна віри Люциферову, а не Богу. Бог говорив через тих, хто були проти. Не складно підняти, хто тоді за що виступав. Це ціна віри в тих, хто не мали страху Бога і нічого святого; ніякої прозорливості; хто жили одним днем, і щоб йому і його шоблі було добре. Це ціна відсутності Страху Бога, щоб потім страх непевності прийшов на всіх. Злочин здачі АЗ переверне історію. За нього заплатять всі – країни, народи, еліти,  сили, що стояли за ним. Вони можуть стерти ці літери, не зітруть ніколи Бога. Це Він їм каже, рука записує. Злочин здачі АЗ запустив світову війну. Це був єдиний стримуючий фактор. Єдина запорука того, що людство пройде процеси перетворення й трансформації, викликані Пришестям, без атомної війни. Шансів на це тепер майже нуль. Лицеміри, призвичаєні до брехні, як глибоководна риба до іншого типу дихання, можуть, звісно, плести своє, але Істина є такою, як сказано тут. Для прийдешнього людства це урок, як із всього зробити Ніщо. Це урок того, як пострадянські атеїсти, цілковиті безвірці, абсолютні невігласи в питаннях Бога й світової політики, за шмат зеленої ковба$и продали майбутнє. Вони всі, як були, так і зосталися до скону матеріалістами, глитаями, сиріч невситимими паразитами. І, щоб приховати все це, такими ж безпринципними пустобрехами. Всі вони, коли стало можна, поробили себе патріотами, пили коньяк і віскі за Україну і її волю, поки народ спливав кров’ю в окопах. Всі вони жили в теплі, в доcтатку, з кухарками і охороною, мали вілли на Лазурових побережжях і, здебільшого почивали там, а народ, який вони безмежно любили і представляли скрізь, вгрівав собою мерзлу землю і пробував вгризти в мерзлій пляшці лід. Ця пляшка прикотилася з столів… тих, хто так їх захистив.      


22 Тут і далі дані Бога.
23 Тепер Старокиївське.
24 Дані Бога.
25 Вихід 20:13.
26 Псалом 118:36
27  Буття 3:1-14
28 Буття 3:14
29 Нова Біблія.
30 Кравчука.