Масштаби і систематичний характер дезінформації, якою путінська Росія заливає західну громадськість з метою дестабілізації ліберальних демократій і підриву їхньої готовності підтримати Україну, постають все більш чітко. Німецька газета «Süddeutsche Zeitung» (SZ) нещодавно опублікувала детальний аналіз злитих файлів російської ІТ-компанії «Social Design Agency», яка постачає «пропаганду з конвеєра» (як пише SZ) в соціальні мережі від імені Кремля.
Розслідування підтверджує, що Росія обрала Німеччину головною мішенню дезінформаційної кампанії з метою відірвати її від західного альянсу і перетворити на адвоката Москви. Таким чином, Кремль слідує максимі, яку приписують Леніну і яка вже слугувала орієнтиром для радянської зовнішньої політики: «Хто володіє Німеччиною, той володіє Європою».
Кремлівською пропагандою також підживлюються традиційні засоби масової інформації. Колись авторитетні у німецькомовних країнах видання, як от швейцарська газета «Weltwoche» чи німецька «Berliner Zeitung», які нині перебувають у руках видавців, тісно пов’язаних з Кремлем, часто публікують російську дезінформацію. Однак західні ЗМІ часто мимоволі, через незнання і легковажність, стають звуковими підсилювачами російських дезінформаційних операцій.
Типовий приклад: німецькі газети і телеканали нещодавно поширили повідомлення під заголовком: «Путін підтримує Камалу Гарріс». Насправді ж кремлівський правитель на пресконференції зневажливо висміяв кандидатку в президенти США і її характерний сміх. Він пояснив, що якщо Гарріс така весела, то вона, напевно, теж не захоче зробити нічого поганого Росії. У цьому сенсі вона, мабуть, заслуговує на підтримку. Правильний заголовок мав би звучати так: «Путін насміхається над Камалою Гарріс».
Однак оманливий заголовок не в останню чергу був шаблоном для передвиборчої команди Дональда Трампа, яка протягом певного часу неправдиво стверджувала, що Путін підтримує Джо Байдена і демократів. Це робиться з метою, аби відвернути увагу від того, що це Трамп насправді є визнаним фаворитом Кремля.
Знову і знову німецькі ЗМІ стають майданчиком для пропагандистів російської терористичної держави. Так було нещодавно на німецькому суспільному радіо Deutschlandfunk, яке взяло інтерв’ю у російського посла в Берліні. В інтерв’ю державний представник Кремля мав змогу поширювати фейкові та вигадані факти з кремлівської пропагандистської кухні без жодних спростувань і представити російську війну на знищення проти України як російські оборонні дії. Зазвичай, редакції виправдовують таку поведінку неправильно зрозумілим імперативом «об’єктивності». Мовляв, є сенс дізнатися «точку зору іншої сторони» з достовірного джерела. Але чи було би це також аргументом, якби йшлося про лідера ІД або Аль-Каїди?
Згідно з цією хибною концепцією об’єктивності, речниця Кремля Сахра Ваґенкнехт також може поширювати путінську дезінформацію, коли забажає, як постійний гість телевізійних ток-шоу. Будь-якому поінформованому сучаснику давно мало б бути відомо, що Ваґенкнехт є центральною фігурою в стратегічному плані Путіна зі створення «антивоєнних настроїв» по всій Європі, що має призвести до зміни влади на користь російського агресора на федеральних виборах у 2025 році.
Минулого року агенти російських спецслужб і дипломати вже розробили за дорученням Кремля концепцію, як налаштувати німецьке суспільство проти України: крайні праві та ліві сили Німеччини мали б об’єднатися у спільній боротьбі проти «еліт», «глобалістів», ЄС і, насамперед, США. Створення партії Ваґенкнехт — «Союз Сари Ваґенкнехт», яка систематично змішує праву націоналістичну і ліву популістську ідеології, точно відповідає цим кремлівським настановам.
Про це детально повідомляла американська газета The Washington Post, яка змогла ознайомитися з відповідними протоколами російських «експертних зустрічей». Утім у Німеччині на це мало зважають. «Одним із рефлексів тут, — пише журналіст Маттіас Кох, — все ще є відкидання російських планів контролю публічних дискусій на Заході «як простого видавання бажаного за дійсне з боку Москви».
Насправді німецькі політики і громадськість довгий час злочинно недооцінювали або навіть применшували небезпеку, яку становлять дії Росії з проникнення у свідомість широких верств населення — зі страху перед відкритою конфронтацією із Москвою або через побоювання виглядати «параноїком». Однак тепер, коли кремлівські партії, такі як «Альтернатива для Німеччини» та «Союз Сари Ваґенкнехт», дедалі більше визначають політичний та суспільний дискурс Німеччини, стає зрозуміло, що ми маємо справу із дезінформацією, яка є високоефективною зброєю для ведення війни.
Нещодавно Німеччина значно посилила заходи державного захисту від цієї загрози. На урядовому рівні робоча група узагальнює висновки експертів з різних міністерств, передусім Міністерства внутрішніх справ і Міністерства закордонних справ. Разом з органами безпеки, такими як Відомство з охорони конституції та Федеральна розвідувальна служба, вона має завдання виявляти гібридні атаки на Німеччину та розробляти стратегії проти різних форм нелегітимного впливу. Однак результати цих розслідувань необхідно набагато активніше доносити до суспільства, щоб мобілізувати його на захист від дезінформації. Наприклад, необхідно проводити регулярні централізовані брифінги для громадськості, на яких попереджати про останні дезінформаційні атаки та пояснювати наміри, що стоять за ними. ЗМІ також повинні створити всеосяжний контрольний орган, який би ретельно перевіряв походження підозрілих новин і, за необхідності, вносив їх до відповідного переліку.
Демократична громадськість повинна нарешті усвідомити, що ми маємо справу не з чим іншим, як із ворожим вторгненням. Можливо, воно ще не здійснюється за допомогою танків і ракет, але вже завдає значної шкоди згуртованості та обороноздатності західних демократій.