Переслідування християн у Нігерії за останні десятиліття стало недоброю традицією. Мусульманські екстремісти влаштували справжній «християноцид» у північній частині країни. Фанатики убивають і калічать людей іншої релігії, спалюють їхні церкви, нищать майно. Спостерігачі припускають, що місцеві фундаменталісти поставили собі за мету перетворити Нігерію, чи принаймні її Північ, на ісламську державу, а відтак намагаються повністю усунути християнську присутність, створюючи новий оплот свого войовничого вчення на території Африки. У прагненні нав’язати закони шаріату всій республіці ісламістське терористичне угруповання «Боко харам» систематично й цілеспрямовано знищує християн та нігерійських чиновників, котрі насмілюються публічно говорити правду про цю терористичну організацію.
Читайте також: Часи смертохристів уже настали?
Убивство християн стало майже буденним явищем від 1999 року, коли закони шаріату були запроваджені у 12 північних штатах та в деяких частинах чотирьох південних. Відтоді загинули десятки тисяч людей, а також було зруйновано близько тисячі церков. Сьогодні бути християнином у Нігерії дуже ризиковано для життя.
Нова хвиля насилля й жорстокості сколихнула країну після президентських виборів, котрі відбулись у травні 2011 року. Перемогу на них здобув християнин Ґудлак Джонатан. Це підштовхнуло терористів із «Боко харам» іще жорстокішими методами добиватися запровадження шаріату по всій Нігерії і вимагати викорінення світської моделі західної освіти.
31 грудня 2011 року новий очільник держави запровадив надзвичайний стан у деяких районах Нігерії після вибухів, учинених бойовиками «Боко харам» у католицьких церквах. Якщо так триватиме й надалі, то напади ісламістів здатні спричинити громадянську війну в цій найбільш населеній африканській країні, з якої Нігерія як цілісна держава може й не вийти. Між переважно мусульманською Північчю і християнським та анімістським Півднем уже зараз простежується разючий контраст. Так, у деяких північних нігерійських штатах менш ніж 5% жінок уміють читати й писати, тоді як у деяких районах Півдня грамотні з них понад 90%.
УРАЗЛИВА НІГЕРІЯ
Сьогоднішня Нігерія – це нафтовий гігант, що не має запасу міцності, хоча свого часу цю країну наводили як один із прикладів демократизації Африки. Найбільший на континенті експортер чорного золота опинився в епіцентрі насильства та «коктейлю нестабільності», де змішані політична криза й релігійний конфлікт. Як один із можливих варіантів розвитку подій у Нігерії після запровадження надзвичайного стану в деяких штатах країни можуть розпочатися бойові дії проти ісламістських терористів. Зрештою, чого можна чекати, коли представник «Боко харам» Абул Куака відверто заявляє: «Миру не буде, доки не будуть випущені з в’язниць усі наші брати, доки вся країна не почне жити за шаріатом, а демократія і Конституція не будуть заборонені»?
Як видається, «Боко харам» навмисне розхитує човен, щоб викликати цим появу християнських фундаменталістів. «Нігерійські таліби» чудово розуміють: вони мають у країні не так і багато прихильників, тож легальним, правовим шляхом до влади не прийдуть. Тому їхній єдиний шанс – спровокувати громадянську війну між християнами та мусульманами й на цій хвилі нестабільності та хаосу спробувати захопити владу.
Читайте також: Фанатизм і дискримінація витісняють християн з арабських країн
Бурхливе терористичне відродження радикальних ісламістів із «Боко харам» можна спробувати пояснити й активізацією співпраці з «Аль-Каїдою»: сьогодні «Боко харам» заявляє про себе як про правочинну філію «Аль-Каїди ісламського Магрибу». Нігерійські бойовики проходять вишкіл у таборах цієї організації і добре озброєні.
Уряд Джонатана, як видається, не може знайти самостійно шляху для виправлення становища. Тому Нігерія чимдалі помітніше перетворюється на регіональний плацдарм тероризму під контролем «Аль-Каїди». Потенціал «Боко харам» стрімко зростає, як географічно, так і з погляду можливостей отримувати сучасне озброєння, і це означає, що угруповання дістає допомогу від ширшої терористичної мережі в регіоні.
МОЖЛИВО, КРАЩЕ РОЗДІЛИТИСЯ?
Статистика вбивств у Нігерії приголомшує. Так, лише за два тижні (від 22 грудня 2011-го до 7 січня 2012-го) до 54 тис. громадян, яких було знищено від 1999 року, додалося ще 215 безвинних жертв. Ці трагічні факти вказують на те, що Нігерія перебуває лише за кілька кроків від масштабного геноциду на кшталт того, що мав місце в Руанді чи Сомалі, або від «балканізації» своєї території.
Гіпотетично ця держава може розпастися на шість геополітичних утворень: Південний Схід, Південь, Південний Захід, Північний Центр, Північний Схід і Північний Захід. Народам, які їх заселяють, може бути дозволено повернути новоутвореним незалежним країнам свої автохтонні назви. Для чого необхідно попередньо провести референдуми із цього питання і здійснити обмін територіями. Можливий також інший варіант: християни та анімісти створюють свою державу, що буде здатна протистояти ісламістській загрозі, мусульмани – свою.
Коли центральна влада в Абуджі не спроможна запобігти теророві проти християн і утримати як цілість єдину і неподільну Нігерію, то чи не ліпше справді розділитись і цим зберегти тисячі людських життів? Дрейф країни в зону анархії краще зупинити на самому його початку. Оскільки перехід влади на нігерійських територіях до рук бойових командирів цілком може призвести до геноциду, як-то в Руанді, де за 100 днів 1994 року було вбито до 1 млн осіб включно з жінками, дітьми й літніми людьми. Тож, можливо, краще роз’єднатися й жити в мирі, ніж знищувати одне одного через неприйняття релігійних та культурних цінностей?
Читайте також: Бий сектантів!
ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА
На планеті Земля на початку ХХІ століття щоп’ять хвилин за віру вбивають християнина. А трохи більш як за рік на мученицьку смерть були приречені 105 тис. християн. Ці неймовірні цифри оприлюднені восени 2011 року під час конференції фонду «Luci sull’Est» у Римі. У ній брав участь представник ОБСЄ з боротьби проти дискримінації християн, голова Центру з вивчення нових релігій (CESNUR) Массімо Інтровіньє. Він назвав «гуманітарною кризою» нинішню нетерпимість, дискримінацію та переслідування християн у світі, а водночас політкоректно зазначив, що найбільша небезпека загрожує християнам у країнах із сильними екстремістськими рухами, де відступництво від місцевої релігії карається стратою. Небезпечними для християн країнами названі також комуністичні Північна Корея та Китай, а на додаток іще й Індія та держави Індокитаю (у деяких також біля керма комуністи). Ба більше: крім фізичного насильства, ще одним поширеним видом переслідувань християн є правова дискримінація, яка існує, наприклад, у… Франції. За даними Інтровіньє, нині щодва дні в цій європейській країні трапляються такі випадки.
34 особи у 2010–2011 роках були офіційно засуджені за сповідування ними християнства й розмови про свою віру, що їх розцінили як богохульство. Ось один випадок із 34 подібних, коли християн страчували через звинувачення у блюзнірстві чи проповідуванні своєї віри. Пакистанська християнка Асія Бібі, мати п’ятьох дітей, була заарештована поліцією 19 червня 2009 року після розмови про релігію зі співробітниками організації, де вона працювала. Звинувачення – богохульство. Вирок – смертна кара через повішення. Це при тому, що Пакистан – доволі «ліберальна» країна серед тих, де є «сильні екстремістські рухи»: тут немає смертної кари за сам факт сповідування Христового вчення, карають на горло тільки за розмови про свою віру…
Читайте також: Зв'язки Господні