Україна імпортує більш ніж половину енергоресурсів, необхідних для ефективної роботи економіки. Це робить її вразливою до коливання світових цін, балансу зовнішньої торгівлі, курсу валют і торговельної політики країн – постачальниць енергоресурсів. При цьому ми дозволяємо собі витрачати втричі більше енергоресурсів на одиницю продукції, ніж розвиненіші країни Європи.
Сьогодні у більшості країн світу тільки ледачий не обговорює проблем енергозбереження. Справді, побалакати є про що. Розтринькування енергетичних ресурсів рано чи пізно (на жаль, швидше рано) призведе до непоправних наслідків у масштабах планети: від зубожіння багатих нині держав і втрати ними політичних позицій аж до горезвісного парникового ефекту. Але бажано ще й діяти. У більшості розвинених країн національні еліти потроху привчають населення до ощадливості. В Україні, якій енергозалежність загрожує втратою суверенітету, політична та бізнесова еліта зайняті своїми справами, поміж яких проблеми енергозбереження далеко не на першому місці.
