28 травня, середа. Юлія Тимошенко заявляє, що в Конституційному Суді України діє широка коаліція між представниками Партії регіонів та Президента.
«Я хочу, щоб ви знали, яка брудна й безпрецедентна боротьба на знищення ведеться з урядом. І Конституційний Суд, що представляє сьогодні політичні сили, на жаль, ухвалює замовні політичні рішення», – заявила прем’єр-міністр із приводу рішення Суду, прийнятого ще в четвер, 22 травня. Згідно з ним, низку положень у законі про бюджет-2008 було визнано неконституційними. Те, що означені статті втратили чинність, не дозволить урядові залучити до доходної частини десятки мільярдів гривень. І може призвести до провалу бюджетної політики, що неминуче викличе додаткову жорстоку критику на адресу прем’єрки. Саме тому тон заяви Тимошенко був настільки гнівним.
Варто зауважити, що обґрунтування, яке наводить Конституційний Суд, дає підстави підозрювати в політичному характері якщо не саме рішення, то, принаймні, час його появи. І, швидше за все, без впливу пропрезидентських сил тут не обійшлося. Однак звинувачувати в такому розвитку подій прем’єрка передусім повинна себе. Тиждень |див. № 1–2, 11–17 січня| ще на початку року звертав увагу на те, що бюджет-2008 ухвалили всупереч попередньому схожому рішенню КС. Ним судді визнали неконституційною чинну в Україні практику зупиняти дію або вносити зміни в інші закони безпосередньо в тексті бюджету. Якби уряд Юлії Тимошенко вивів усі такі положення з бюджету в окремий документ і провів його законом через ВР, можна було б запобігти вибухові бюджетної зміни, за кладеної урядом власноруч.
Натомість Кабмін спробував виправити ситуацію лише тепер – у п’ятницю 25 травня Верховна Рада 228 голосами ухвалила саме такий окремий, додатковий закон. За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, закон має забезпечити наповнення доходної частини державних і місцевих бюджетів та соціальних фондів у сумі 153 млрд грн. Таким чином негативний вплив рішення КС на ситуацію з бюджетом буде нейтралізовано.
Однак ухвалений закон потребує підпису Президента, а це означає, що в політичних торгах між двома гравцями, Ющенком і Тимошенко, у глави держави з’явився додатковий сильний важіль. Своєрідний спосіб шантажу.