Сьогодні ввечері відбувається відеоконсультація, в якій беруть участь президент США Джо Байден, французький президент Емманюель Макрон, федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, президент Польщі Анджей Дуда, голова Європейської Ради Шарль Мішель, голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Переговори, ініційовані США, розпочалися о 22.00 за Києвом.
Читайте також: Президент Ірану на днях уперше відвідав Москву. Чи є ознаки формування альянсу Москви і Тегерана
“Європейці та американці мусять говорити в один голос, відповідаючи росіянам на їхні вимоги, які вони виклали письмово, – пояснили журналістам позицію офіційного Парижа в Єлисейському палаці. – Ми хочемо мати спільну, узгоджену відповідь, яка була б максимально ефективною. Наша стратегічна мета — безпека європейського континенту. Ми дуже уважні щодо того, як розвивається ситуація навколо України та воліємо насамперед уникнути непорозумінь та двозначностей. Ситуація на українському кордоні — нестабільна. Все може змінитися дуже швидко. Президент Макрон також запланував найближчим часом поспілкуватися з російським президентом Владіміром Путіним та українським — Володимиром Зеленським. Все це для того, щоб прояснити ситуацію та сформулювати чіткий меседж: якщо збройна агресія Росії проти України відбудеться, вона матиме тяжкі наслідки. Які саме санкції можуть бути застосовані — нині обговорюється. Президент Макрон вважає, що простір для дипломатії, для переговорів існує і що деескалація можлива. Як цього досягти? Дати зрозуміти росіянам, що напад матиме високу ціну.”
На запитання Тижня, чи мусить потрапити до санкційного списку газогін “Північний потік-2”, у Єлисейському палаці відповіли обережно: “Список ще остаточно не затверджено, ми мусимо брати до уваги численні фактори, щоб санкції, якщо агресія відбудеться, її реально стримали. Як наголошував неодноразово президент Макрон, рішення про відмову від запуску газогону має ухвалювати насамперед Німеччина. Ми мусимо також пам’ятати, що президент Путін може, в свою чергу, перекрити європейцям газ, якщо ескалація конфлікту зростатиме.”
Читайте також: "Передчасно та занадто обережно". Що відомо про зростання російської агресії та як на це реагує Захід
У Єлисейському палаці не назвали точну дату візиту французького міністра закордонних справ Жана-Іва Ле Дріана до України, але Тижню підтвердили, що “бажання відвідати Україну найближчим часом Ле Дріан має”. Прес-служба французького президента повідомила також, що в середу, 26 січня, у Парижі заплановані переговори за “нормандським форматом”, на рівні дипломатичних радників. З Українського боку в них братиме участь Андрій Єрмак, з російського — Дмітрій Козак. Для того, щоб провести ці переговори, Київ виконав умову Москви: Кабінет міністрів відкликав з Верховної Ради законопроєкт щодо державної політики перехідного періоду на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. “Ми сподіваємося, що росіяни долучаться, але впевненості нема”, – зазначили в дипломатичній службі президента Франції.
У Єлисейському палаці уточнили попередній порядок денний переговорів за “нормандським форматом”: імплементація “мінських угод” за “формулою Штайнмайєра”, узгодження майбутнього статусу Донбасу, обмін полоненими, робота контрольно-пропускних пунктів, а також — призначити конкретну дату для наступних переговорів контактної групи.
“Франція твердо налаштована відстоювати право України на суверенітет та територіальну цілісність”, – наголосили в Єлисейському палаці. На запитання, чи готовий Париж, за прикладом британців, надати Україні зброю, надійшла відповідь: “Зброя все не вирішує, але якщо Україна звернеться до нас з проханням про відповідну допомогу, ми готові його розглянути. Поки що такого запиту не надходило.” Президентська пресслужба наголосила, що Франція присутня в складі місії НАТО у Литві та Естонії і що невдовзі заплановано відрядити додатковий контингент до Румунії, на запрошення румунського президента. “Це наш вияв солідарності, – кажуть у Єлисейському палаці. У Парижі сподіваються, що силового розвитку сценарію можна уникнути.
Читайте також: Путінський симулякр. Як виглядає російський псевдоконсерватизм
“У 2014 українці повстали проти президента, котрий був на проросійських позиціях, тоді ж Росія для себе Україну втратила, – вважають у французьких дипломатичних колах. – Найбільша “перешкода” до втілення російських планів повернути під свій вплив сусідні країни, – це народи цих держав. Ніхто не зможе переконати українців, що їм треба повернутися до ситуації, що існувала до 2014 року. Україна сьогодні — набагато свідоміша, сильніша, твердіша у своїх позиціях стосовно того, що її відрізняє від Росії.”
На запитання, як поставиться Франція до імовірного визнання російською Думою так званих ДНР та ЛНР, у дипломатичній службі Макрона відповіли: “Росія часто звинувачує Україну у невиконанні мінських домовленостей. Якщо цей крок буде зроблено, то це Росія виступить порушником угод”.