ФОТО: Олександр Луганський
У грудні деяким товарним групам вдається виручити до 30% від річних продаж. На третину збільшується продаж меблів, у 2–3 рази – побутової техніки, а феєрверків продають у десятки разів більше. Втім, найбільший прибуток мають продовольчі магазини.
Наталія Власенко, менеджер супермаркету, що входить до складу однієї з великих загальноукраїнських мереж, 31 грудня не братиме участі у родинних передсвяткових клопотах. Адже цього дня вона зможе піти з роботи тільки о 10-й годині вечора. «Насправді перехід до «посиленого» режиму роботи в нас відбувається ще за кілька днів до Нового року, – розповідає вона. – І 28-го, і 29-го, і 30-го грудня ми працюватимемо цілодобово».
У цьому випадку особисті інтереси співробітників повністю підпорядковуються корпоративним. Адже передсвяткові продажі для продовольчих магазинів – справжній клондайк. У ці дні добовий виторг «середнього» продовольчого супермаркету зростає в троє-п’ятеро разів – з 250–300 тис. грн до понад 1–1,5 млн. Відповідно, магазини роблять усе, щоб обслужити якомога більшу кількість покупців: вводяться додаткові робочі зміни, запускаються резервні каси. Завезення товарів збільшується як мінімум у півтора раза.
Найцікавішим є факт передсвяткової появи у «масових» супермаркетах дорогих ексклюзивних товарів, які раніше там майже не спостерігалися. «По-перше, це дорогі тверді сичужні сири та сири з пліснявою, – зазначає Наталія Власенко. – По-друге, ексклюзивні лікеро-горілчані напої. Ще кілька років тому у нас просто не було в асортименті коньяку 80-річної витримки, пляшка якого коштує 3 тис. грн. А сьогодні цей товар є і користується високим попитом. По-третє, в асортименті рибних товарів з’явилися вироби з цінних порід риб – наприклад, осетрових».
Фахівці зазначають, що споживчі уподобання більшості покупців також змінилися. У передсвяткові дні зменшується, або принаймні не збільшується, продаж «бюджетних» алкогольних напоїв, проте дорога «преміальна» горілка, марочний коньяк та вино користуються особливим попитом. Як стверджують фахівці, мінімальна сума новорічного «продуктового пакета» в супермаркеті обласного центру становить приблизно 300 грн, тоді як у столиці вона зростає до 400 – 600 грн. Прикметно, що люди не лише стали витрачати більше грошей «на свята» – вони при цьому охоче демонструють свою щедрість перед продавцями. Почастішали випадки, коли покупці не хочуть брати здачі, а часом навіть дарують касирові щойно придбану пляшку шампанського. [466][467]
НОСТАЛЬГІЯ
Ціни на продуктиз новорічного «продовольчогокошика» 1970-х років
Шампанське «Совєтскоє» (Київського заводу) – 5 руб. 40 коп.
Банка червоної ікри, 240 г – 13 руб.
Торт «Київський» – 3 руб. 60 коп.
Коробка цукерок «Пташине молоко» –2 руб. 20 коп.
Курка, 1 кг – 1 руб. 80 коп.
Качка, 1 кг – 3 руб.
Ковбаса варена, 1-й сорт –1 руб. 30 коп. – 1 руб. 60 коп.
Ковбаса варена, вищий сорт –2 руб. 20 коп. – 2 руб. 80 коп.
Ковбаса твердого копчення «Московська» – 3 руб. 80 коп.
Балик – 3 руб. 80 коп.
Балик – 3 руб. 80 коп.
ЯК ЦЕ БУЛО
Новорічний дефіцит
Молодь, яка звикла до сучасних супермаркетів з їхнім колосальним асортиментом,навряд чи може уявити собі «принади» радянської торгівлі. Та й люди старшого віку вже почали про це забувати. Тому особливо цікаво чути спогади фахівців, які працювали в торгівлі 30 років тому, під час піка «брежнєвського достатку».
По-перше, за СРСР цілодобової торгівлі у передсвяткові дні не існувало. Натомість 31грудня великі гастрономи працювали на 1 годину довше – до 11 години вечора. Значно зростала кількість завезеного товару – наприклад, завіз м’ясних виробів збільшувався з 9 до 12–15 т. При цьому завозився «покращений асортимент» – балик, грудинка, корейка, сирокопчені ковбаси тощо. Ще однією передсвятковою прикметоюбула поява імпортних (болгарських, угорських) та «ексклюзивних» вітчизняних вин(наприклад, масандрівські мускати Червоного та Білого каменю). Коштувало такевино, як на середньостатистичного радянського покупця, дорого – майже 10 карбованців. У асортименті кондитерських виробів з’являлися цукерки в «художніх коробках». Ймовірною була й поява екзотики – наприклад, консервованих ананасів.Переважно це радянське товарне розмаїття на прилавках або не з’являлося зовсім,або ж «викидалося» в обмеженій кількості. Все інше було дефіцитом, який продавали «потрібним людям» – іноді й за попереднім замовленням. Прикметно, що спекуляціїпри цьому, як правило, не було – товари продавалися за державними цінами. Однакпродавці дефіциту могли розраховувати на взаємні послуги своїх клієнтів. Зараз важко уявити, що до дефіцитних товарів належали не лише ікра чи червона риба, алей цілком «прозаїчні» за сучасними мірками цукерки «Пташине молоко» або «Стріла»,шпроти або печінка тріски.
Цікавий факт: попри ностальгійні уявлення про те, що «раніше всього було більше», фахівці стверджують – тодішній асортимент товарів був значно бідніший, ніж асортимент типового сучасного супермаркету. Однак якість товарів подекуди була вищою – завдяки жорстким радянським ГОСТам і відсутності сурогатних добавок, накшталт сої у ковбасі.