Харківщина після сімох місяців війни

Суспільство
6 Жовтня 2022, 11:04

Контрнаступ Сил оборони України на Харківщині прикував до регіону увагу цілого світу. Хтось радів звільненню населених пунктів, хтось прораховував, чи наблизить це українську перемогу, а хтось чекав на неприємні новини – віднайдення масових поховань, наслідки перебування окупантів та свідчення катувань і тортур. На жаль, на деокупованих територіях Харківської області не минулося без слідів типової поведінки росіян.

Якщо не вказувати назву звільненого населеного пункту, то кожен із них мало чим відрізняється від решти: усюди українські військові та правоохоронці знаходять підвали, в яких утримували й катували цивільних, якусь колишню базу окупантів, повну бруду, «наскельних» написів і безладу, а також кілька десятків свідків воєнних злочинів росіян. Також зі звільненням територій знаходяться й колаборанти зі зрадниками: вивішував прапор РФ, вирішив працювати в «народій міліції», обіймав посади в окупаційних адміністраціях.

Катівня у Вовчанську на Харківщині, фото: начальник слідчого управління нацполіції Харківщини Сергій Болвінов

Катівня у Липцях на Харківщині, фото: Харківська обласна прокуратура

Згідно з останньою інформацією від Офісу Президента (станом на 27 вересня), на Харківщині деокуповано 454 населені пункти. Під окупацією нині лишається менше 6% території регіону. Українські військові звільняли міста й села з такою швидкістю, що ЗМІ не встигали підтверджувати інформацію та згадувати про всі. У звільнені населені пункти одразу за військовими заїжджають вантажі з гуманітарною допомогою та співробітники відділень «Укрпошти», «Нової пошти» й банків.

Читайте також: Чому вивчення історії України в середній школі все ще не стало пріоритетом

Попри звільнення територій, російські окупанти продовжують обстрілювати Харків та область – найчастіше з території Бєлгородщини.

Обстріляна окупантами Північна Салтівка, травень 2022

За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, внаслідок обстрілів у регіоні зруйновано або пошкоджено близько 11 тисяч будівель, з яких 7 тисяч – житлові будинки. Якщо в перші 2–3 місяці війни росіяни гатили переважно по Північній Салтівці в Харкові, то нині це один із найтихіших районів міста. Росіяни перейшли на тактику «рандому»: складається враження, що стріляють по місту безприцільно, як пощастить. А в області під обстріли регулярно потрапляють Золочівська, Дергачівська громади, прилітає по Чугуєву та Куп’янську. Зокрема, поблизу Куп’янська (місто звільнили 10 вересня) 25 вересня росіяни обстріляли колону цивільних машин. Як зазначив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко, «колону розстріляли з БТРа практично вплитул. Після того, як побачили, що зробили, – підпалили автівки». Загиблих – 24 людини, серед них вагітна жінка та 13 дітей. Не маючи можливості якісно воювати, росіяни мстяться цивільному населенню.

Читайте також: Нефронтовий Стрий

Також нині Харківщина – один із найбільш замінованих регіонів. Щодня ДСНС повідомляє про знешкодження сотень вибухівок – від набоїв до мін. До контрнаступу кількість розмінувань на добу рідко перевищувала 50 одиниць, нині побачити число більше тисячі – норма. У Харківській області піротехніки працювали найчастіше – 8705 разів. Для порівняння, у Київській області піротехніків викликали 6279 разів, на Чернігівщині – 3823. Допомагають у розмінуванні харківським піротехнікам колеги зі зведеного загону ДСНС (рятувальники з Київської, Луганської, Донецької та інших областей).

Наслідки обстрілів, центр Харкова, вересень 2022

Хоча небезпека обстрілів залишається, Харків у власних традиціях стриманого пофігізму й оптимістичного трудоголізму продовжує відновлювати роботу магазинів, закладів громадського харчування, ЦНАПів, громадського транспорту. Наприклад, «Укрзалізниця» вже відновила потяги до Балаклії, Дергачів, Чугуєва. У самому облцентрі досі безкоштовно працює метрополітен. З 29 вересня роботу відновила й «синя гілка» метро – Салтівська. Тепер містяни можуть дістатися з Північної Салтівки до центру міста.

Наслідки обстрілів, центр Харкова, вересень 2022

Харків відновлює й культурну частину свого життя. З 23 по 25 вересня в місті проходив офлайн літературний фестиваль «П’ятий Харків»; в облраді відбуваються сварки щодо перейменування театру імені Пушкіна, а його пам’ятник обливають червоною фарбою.

Облитий червоною фарбою пам`ятник Пушкіну. Комунальники відмили його за день, вересень 2022

Харківська влада продовжує пливти за течією геополітичних змін. Заступника голови облради Богдана Мальованого, який має російське громадянство, відсторонили від роботи тільки після листів з СБУ, ДБР, висновку комісії та заяви самого Мальованого; Ігор Терехов продовжує проводити історично нікчемні паралелі між Другою світовою та російсько-українською війною, яка з’явилася в його риториці після 24 лютого, знімати локально патріотичні тік-токи та мовчати щодо актуальних перейменувань топонімів і знесення неактуальних пам’ятників. Керівники громад в області, наприклад, очільник Дергачівської громади В’ячеслав Задоренко чи Лозівської – Сергій Зеленський – демонструють адекватний приклад комунікації з жителями, показуючи доставку гуманітарних вантажів, новини зі щойно звільнених територій чи публікуючи зведення з громад. Загалом повномасштабна агресія Росії однозначно вплинула на побудову іміджу та комунікацій місцевих політиків.