РІА «Новий регіон» з посиланням на дані Центру Розумкова повідав сенсаційну новину – правляча команда за півроку своєї діяльності втратила майже 15 % свого рейтингу. Рівень підтримки Віктора Януковича впав з 39,7% до 22,5%, а прем’єра Миколи Азарова, відповідно з 31,7 до 16,9%. Рейтинг усієї Партії Регіонів впав з 42% до 27,6%. Звичайно Партія Регіонів в особі свого головного спічрайтера Ганни Герман демонструє взірцевий оптимізм і радісно заявляє, що це падіння – річ тимчасова, пов’язана з непопулярними кроками уряду.
ПР: усе гаразд, чарівна маркізо
У чому справді не відмовиш «регіоналам» – це в умінні зберігати гарну мар мизу при поганій грі.
Час від часу це уміння призводить до анекдотів. Наприклад, 9 липня нардеп-регіонал Чечетов заявив що чутки про відставку Шуфрича з посади міністра МНС – найкращий анекдот до дня народження Януковича. Анекдот явно сподобався усім – ввечері того ж дня прем’єр Азаров подав «анекдот» на розгляд Верховної Ради. А вже наступного дня «анекдот» був затверджений ВР. Але «регіоналів» це на засмутило.
Партія Регіонів давно усвідомила давню мудрість, що «кращий захист – це напад». Тож і падіння свого рейтингу вони пояснили бравурно. У Обами, мовляв, теж упав.
Хоча, навряд чи вони не усвідомлюють реальної ситуації у країні. А там приводів для оптимізму стає все менше. Йдеться вже не про Севастопольську бухту, аферу навколо ММК ім. Ілліча та 12 млрд кубів газу «подаровані» Фірташу. Йдеться про наслідки діяльності «команди проФФесіоналів» що торкнулися нарешті кожного пересічного громадянина. А це вже набагато серйозніше.
Чина влада явно не поспішає виконувати свої перевиборчі обіцянки. Партія Регіонів ще у лютому провалила закон про підтримку малозабезпечених родин. Вже забулося гасло про надання вчителям статусу держслужбовця. Явно помахали ручкою 5 років податкових канікул для малого бізнесу. І вже бракує фантазії аби уявити у 2011 році перехід України на контрактну армію.
Власне ніхто й не сподівався. Як говориться: обіцянка-цяцянка – тільки дурневі радість.
Гірше інше. До невиконаних обіцянок чинної влади додалися свіжі враження громадян, відчуті найбільш чуттєвим місцем – їхнім гаманцем. З 1 серпня українцям на 50% підняли ціни на газ. Шалено дорожчають харчі. Киян привітали подорожчанням проїзду у метро. І це ще не межа.
Уряд вже пообіцяв подальше зростання ціни на газ у квітні 2011 року ще на 50%. Рано чи пізно йому ж доведеться виконувати зобов’язання перед МВФ та піднімати пенсійний вік для жінок. Перспектива прийняття Податкового Кодексу і скасування «єдиного податку» кидає в жах уже не тільки підприємців але й Ізюмську міськраду. Нема кращої реклами ПР перед виборами у міськради, ніж заява Колеснікова про те що «єдиний податок» мусить зникнути.
І наостанок – експерти прогнозують зменшення в 2011 році реальної зарплатні внаслідок дуже «проФФесійної» роботи уряду.
На тлі таких «досягнень» починаєш усвідомлювати. Пасивність Тимошенко та Тягнибока це не дурість – це взірець розумної обачливої політики. З такими противниками піару не треба – вони самі все зроблять. А якщо опозиція помовчить іще пару років…
А що«регіонали»? Вони обіцяють долучити до коаліції нових «тушок».
Червона нічия
Власне більше «регіоналам» обіцяти нічого. Нинішня ситуація не віщує їхній команді нічого гарного. В умовах таких досягнень «проФФесіоналам» лишається тільки думати над збереженням своєї влади.
Бажано – без суперників.
Апетит приходить під час їжі. Незаконно створивши парламентську коаліцію «регіонали» міцно прив’язали до себе своїх союзників – Блок Литвина, КПУ та депутатів-«тушок». І союзники швидко відчули свою важливість та почали вимагати «свою долю галушок». У цьому розкладі певно ніхто не псує ПР нерви гірше за КПУ.
Не секрет – для комуністів не існує вічних союзників, є тільки вічні інтереси. Переважно – їхні власні. Увійшовши фракцією в «коаліцію тушок», Петро Симоненко твердо веде гру за принципом «і Богу свічку – і чорту кочергу». Дбаючи про своє-кровне, він тим не менш не забуває ударно критикувати дії уряду.
Певно у союзників по коаліції вже голова йде обертом від такої виверткуватості. У цій країні тільки вождь «кривджених та знедолених» примудряється клясти буржуїв і водночас мати сина – співзасновника трьох комерційних компаній і першого зама національної агенції з інвестицій та розвитку. Тільки головний поборник диктатури пролетаріату може заявляти, що підняття цін на газ то ознака антидержавної політики та погрожувати акціями протесту в разі підняття урядом пенсійного віку і водночас перебувати у владній коаліції.
Балачки-балачками, але під кінець останньої сесії ВР від теревенів лідер КПУ перейшов до справ і фактично заблокував Партії Регіонів можливість безболісно відмінити політреформу зразка 2004-го року. Здійснити бажання президента Януковича і сконцентрувати всю владу в країні в його руках було два шляхи: всенародний референдум (з потрібним результатом), або відміна конституції 300-ми депутатами ВР.
Та 10 червня Верховна Рада вилучила з закону про референдум норму про зміну Конституції на референдумі і на біс – відправила закон про референдум на наступну сесію[15]. Рішення в повному складі ухвалили нардепи від опозиції і … КПУ з БЛ.
Подібний демарш не був випадковий. «Регіонали» давно мріють унеможливити вплив комуністів, не в останню чергу через шизофренічну історію з пам’ятником Сталіну у Запоріжжі. Комуністам вільно робити дурниці, а червоніти в розмовах з чиновниками ЄС та ООН доводиться саме «регіоналам». І чиновникам, і бізнесменам.
Бажання задушити вплив комуністів змушує «регіоналів» закликати до себе нові й нові «тушки». Лихо в тому що дешеві «тушки» вже закінчилися. «Тушки» що залишилися тепер вимагають собі посад і частку політичного впливу. Саме бажання долучити до коаліції групу партії «Єдиний Центр» Віктора Балоги, вартувало посади міністра МНС Нестору Шуфричу. В нові міністри пророкували саме Віктора Балогу. Аж от лихо! Призначення Балоги заблокували знову ті ж комуністи.
Лідери КПУ чудово розуміють, проти кого «регіоналам» знадобилися нові багнети в парламенті. В разі розширення коаліції до 273 голосів литвинівці з комуністами миттю втратять свою «золоту акцію» і муситимуть або покірно виконувати все, що накажуть з Банкової, або буцатися з «регіоналами» чоло у чоло з опозиції. За умови, що головний виборець комуністів – на контрольованому ПР Південному Сході.
Саме тому Блок Литвина і КПУ кровно зацікавлені не допустити скасування політреформи. Недарма ж голова фракції ПР поспішив заспокоїти своїх колег у парламенті, що відміна політреформи не означатиме опротестування законності обрання нинішньої Ради і перевибори ВР у 2011 році.
Колеги-нардепи все зрозуміли правильно – раз «не означає», значить саме так ПР і вчинить.
Тхір у куточку
Комуністам вільно чинити такі вихиляси, їм-солодким поспішати нікуди. А от ПР поспішити треба. У них становище гіршає. У них всередині партії чвари посилюються. У них рейтинг падає.
Напередодні виборів у міськради вони просто не мають права виказувати свою слабкість – бо посиплеться все. На виборах вони мусять взяти максимум, бодай у своїх регіонах. Гадаю – зрозуміло за чий рахунок.
Історія вже знає прилад союзництва ПР з ПСПУ. Для Вітренко воно закінчилося вильотом з парламенту.
Власне вибору у «регіоналів» насправді нема. Тільки відміна політреформи і концентрація всієї влади в руках президента дасть їм змогу утримувати владу протягом усіх п’ять років. І робити це треба саме зараз. Суспільство повільно виходить з післявиборчої апатії. Падіння рейтингу ПР – перша ластівка.
Невдовзі люди отримають платіжки з новими цінами на газ і дуже міцно висловляться з цього приводу. Ціни на харчі додадуть неабиякої вишуканості їхнім промовам.
Про відміну «єдиного податку» поки що тривають дискусії. А що станеться, коли його й справді відмінять або обмежать? Поки що всі виступи хиткої й нечисленної опозиції вдавалося душити «Беркутом». А що робитиме влада коли забурлить Троєщинський ринок та численні підприємці Києва?
«Беркуту» не забракне?
До холодів ЖКГ держави готове явно не краще, ніж минулого року. А, отже – бережи нас Боже від кількох нових «алчевськів». Після всього цього настрої суспільства наступною весною будуть принципово відрізнятися від нинішніх. І тут людей привітають черговим збільшенням цін на газ.
На цій хвилі БЮТ і ВО «Свобода» в’їдуть у парламент на білих конях. А «регіоналам»тоді доведеться вивчати гіркий досвід команди президента Ющенка.
Та не варто забувати. Нема нічого страшнішого, ніж тхір затиснутий у куток, який може пробитися на волю тільки через труп противника. На що зважиться президент Янукович в разі безвиході – можна тільки гадати. Історія призначення Хорошковського членом вищої ради юстиції виразно змальовує ставлення ПР до закону.
Тож якщо завтра об’являть що конституційний суд визнав «коаліцію тушок» незаконною, а ЦВК вже призначила нові парламентські вибори у найближчій термін – не варто дивуватися.