У той же час кількість не переросла в якість. Ба більше, велика пропозиція знизила попит та цінність самого контенту, який постійно пробігає повз, не затримуючи на собі увагу. Щоб хоч якось виділитися з-поміж усього масиву «транзитного» контенту, дедалі більшого значення набувають емоційний хайп, веселий креативний, без глибокого осмислення, зате яскравий і не такий, як інші. В гонитві за хайповими комунікаціями недооцінюється, ще й втрачається, багато важливих, глибоких смислів. Це особливо помітно у соцмережах, де користувачі часто висловлюють «свою думку», не маючи самої думки.
Серед такої молекулярної комунікації все важче і важче виокремити головне. Та й взагалі сьогодні людей легше сегментувати, ніж об’єднати. Тому і з’ясувати справжню суспільну думку з того чи іншого питання в Україні теж непросто, адже індивідуальний інтерес превалює над громадським, а популярне перемагає соціально значуще. Побутово-особисте до тіла ближче за загальнодержавне.
Через домінування в інформаційному просторі лідерів думок, часом важливішим є «хто говорить», ніж «що він/вона розказує». Тоді суспільне повідомлення тяжіє в сторону особистого. А спікер – головніший за значущість події. Адже ключове в цьому процесі – не докопатись до істини, а викликати у громадськості певну реакцію, симпатію чи переконання.
Читайте також: Разом нас багато…
Класично формування суспільної думки відбувається через новини у засобах масової інформації. Якщо зазирнути у Вікіпедію, то основними характеристиками новини є оперативність, актуальність, суспільна важливість, об’єктивність та достовірність. Однак ще у минулому сторіччі Волтер Ліппман, будучи журналістом, дещо з цього переліку вже спростував. У своїй книзі «Громадська думка» («Public opinion», 1922) він наводить приклади, як у новинах замовчували факти, як уміло вони ставали невидимими та недоступними, як управляли інтонацією та тональністю, підміняли поняття і в чиїхось інтересах деформували істинність. Так і навчились створювати, за його словами «сурогатну реальність», яку громадськість споживала як достовірну.
З того часу істина істинною для громадськості так не стала, але відточилась майстерність управління фактами, тонами та відтінками. Новина як інформаційний жанр все ще зберігає актуальний статус, але з акцентами та припущеннями.
Читайте також: Подивитись у дзеркало. Як змінилося українське суспільство за 10 років
У новини з хайпом багато спільного – пік, хіт, швидкоплинність, зосередження уваги громадськості. Однак хайп штучно створений, щоб викликати інтерес, із певною ціллю привернути чи відволікти погляд емоційним ефектом. Новина не передбачає емоцій, лише констатує про події, із посиланням на пряму цитату спікера.
Однак сьогодні всі інгредієнти змішалось докупи. Щоб новина споживалась смачніше і виділялась у контентному меню, із неї роблять хайп, sexy, посилюючи емоційними приправами смаку. Відтак, у формуванні суспільної думки резонує хайпове, що сприймається першим – без черги. Більше хайпу, більше впливу та реакцій. Вже надто складною видається на сьогодні формула новини, аналітика чи огляд із суспільною значущістю, об’єктивністю та достовірністю. Перевага надається спрощеному лайтовому контенту, що швидко «заходить». І швидко «виходить» теж, не затримується, адже на суспільну увагу вже сформувалась контентна черга.