Хай би чим дитя тішилося: Янукович – визволитель Дніпропетровська

VIP-хроніки
30 Жовтня 2013, 13:58

Усе-таки чоловіки мусять бодай трохи послужити в армії, а не відсидіти в тюрмі. Інакше їх ціле життя буде мучити відчуття, що щось дуже важливе пройшло повз них і вони постійно намагатимуться це «важливе» собі повернути. Подадуться в мисливці чи влаштовуватимуть забавки у війну.

 

 

Віктор Федорович, схоже, робить і те, і інше. На полювання він «присів» вже давненько, а от останнім часом вдався ще й до грандіозних батальних ігрищ, які, мабуть, добряче вражають його уяву.

 

 

Бути лишень на папері верховним головнокомандувачем, то, звичайно, приємно, але куди приємніше почувати себе справжнім стратегом, пересувати військові відділи і тасувати на полі бою справжні, а не іграшкові танчики.

 

 

Одним словом, малим дітям малі забавки, а великим – великі.

 

 

Тому й не дивно, що любить наш улюблений президент відвідувати саме ті святкові заходи, де передбачено хоч якусь стрілянину і брязкання зброї.

 

 

Буквально вчора Віктор Федорович, наприклад, взяв участь у визволенні Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників, на продуктах чийого автопрому він і його соратники так люблять їздити.

 

 

Того дня в місті була справжня війна. Вибухали бомби, стріляли кулемети й автомати, берегом Дніпра стелився густий дим.

 

 

Утім, на щастя, жоден німець від цього не постраждав. Тому є надія, що постачання мерседесів в Україну після цієї стрілянини не припиниться.

 

 

Взагалі подібні розваги для президента влаштовують із заздрісною регулярністю. Видно, лідерові вони таки до вподоби.

 

 

Не так давно непогану стрілянину організували для Віктора Федоровича на Яворівському полігоні у Львівській області.

 

 

Шкода, що не додумалися імітувати битву бандерівців з енкаведистами. Цікаво, на чиєму боці був би український президент?

 

 

Чи уявляє себе Віктор Федорович, граючись у війну, якимось Каддафі, Хусейном чи Асадом, можемо лише здогадуватися.

 

 

Проте ліпше б не уявляв, бо імідж військового диктатора йому не дуже пасує.

 

 

Все-таки екскурсії по церквах, монастирях і скитах для нього, здається, природніші й прийнятніші.

 

 

Та й грати в теніс чи стрибати по пеньках куди приємніше заняття, аніж вбивати інших. Хай навіть заклятих ворогів…

 

Читайте також Дуче по-московськи: кого насправді копіює Путін?

 

За матеріалами mil.gov.ua , 056.ua