Хаапсалу

Це чудесне і затишне естонське містечко дороге мені ще з дитинства, там мешкала сім’я сестри моєї матері. У 1980-х, коли я був радянським школярем, ми приїхали провідати нашу родину. Від побаченого в мене просто впала шухляда. Пригадую, в мене було таке враження, що я потрапив «на Захід». І це було, мабуть, моє перше політичне враження, хоча й неусвідомлене. Екзотичні й охайні кількаповерхові будинки, не сірі й темні, а кольорові, немов у казці, купа ретроавтомобілів – від радянських і європейських, які мав кожен поважний мешканець цього міста. Шпроти місцевого рибзаводу – смачніших я більше не їв! Я мрію показати колись Хаапсалу своїй доньці, щоб вона пережила схожі «політичні» враження.