Учора, 9 липня 2024 року, Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт про запровадження кешбеку на товари вітчизняного виробництва. Зокрема, проєкт закону передбачає зміни до Податкового кодексу України. Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізосіб пропонують не враховувати доходи у вигляді коштів, отриманих у результаті реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в межах Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», повідомив у телеграм представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Відповідну програму президент Володимир Зеленський анонсував ще в лютому 2024 року. За його словами, так званий кешбек — кошти після купівлі вітчизняних товарів — нараховуватиметься на спеціальну картку. Надалі покупці зможуть витрачати ці кошти лише на купівлю товарів у вітчизняних виробників. Ішлося про компенсацію в розмірі 10 % від вартості покупки, водночас максимальний розмір кешбеку планували обмежити трьома тисячами гривень. Поки що оновлених даних немає. На перший погляд, ідея непогана, але є але. Аналітичні центри пояснюють, що система важка в адмініструванні. Тим паче передбачає обмеження, які аж ніяк не стимулюватимуть розвиток малого й середнього українського бізнесів і не впливатимуть на зростання внутрішнього споживчого попиту. Пояснюємо чому.
По-перше, такий механізм підтримки вітчизняних виробників фінансово обтяжливий для держбюджету. «Залежно від того, які категорії товарів будуть охоплені ним, витрати бюджету можуть сильно відрізнятися. Називали цифри від 1 до 10 мільярдів гривень, — каже в розмові з Тижнем економіст Володимир Дубровський.
— У нинішній ситуації такі витрати державного бюджету розцінюю як злочин. Якщо вже так кортить підтримувати вітчизняного виробника, то треба підтримувати виробника озброєння», — пояснює він.
Наприклад, за словами Олександра Камишіна, голови Мінстратегпрому, наші виробники можуть виготовляти озброєння на десятки мільярдів доларів більше, але в держави не вистачає грошей, щоб викупити його.
По-друге, за даними Економічної експертної платформи, несправедливим є сам механізм нарахування кешбеку. Адже він діятиме лише через торговельні мережі. Тобто учасники роздрібного ринку залишаться поза грою. Зрозуміло, що це шкодить насамперед дрібним виробникам. «Розцінюю такі кроки як результат лобіювання інтересів торговельних мереж, які давно планують якось знищити своїх конкурентів, особливо в маленьких містечках», — каже Володимир Дубровський.
До того ж виробництво — не тільки попит, а й пропозиція, пояснюють аналітики Case Україна. Економічний ріст має обов’язкові компоненти: робочу силу, капітал і технології. Нині українські підприємства скаржаться на дефіцит робочої сили. Так, у I кварталі 2024 року 38 % підприємств скаржилися на нестачу працівників, в аналогічний період 2022-го таких було 26 %, свідчать дані Інфляційного звіту НБУ на квітень 2024 року. Водночас завантаженими залишаються близько 58,5 % виробничих потужностей України. Очевидно, що така ситуація створює обмеження з боку пропозиції.
«Користі, найімовірніше, від програми не буде жодної, бо коли кажуть про зростання ВВП, це найперше свідчить про необізнаність. Адже зростання ВВП від стимулювання попиту буває тоді, коли є дві передумови. Перша — наявність великих незалучених потужностей і безробіття, тобто циклічний спад. Друга — наявність досконалої конкуренції. У нас зараз виробництво стримується нестачею робочої сили, і воно точно не перебуває в стані циклічного спаду. За таких умов виробництво, найімовірніше, збільшуватися не буде, а зростатиме ціна товарів», — попереджає економіст Володимир Дубровський.
Фото: телеграм-канал Ціна держави
Крім того, щоб взяти участь у програмі, продавцям потрібно буде зареєструватися. Це зможуть зробити лише бізнеси, які працюють на загальній системі оподаткування. Тобто фізосіб-підприємців, які ведуть бізнес за спрощеною системою, одразу викреслюють. А це переважно представники мікро- й малого бізнесу.
Очевидно, що за нинішніх умов планувати програми, які надалі збільшуватимуть витрати бюджету, недоцільно.
«Загалом, якщо брати макроекономічну ситуацію, то нині серйозно розглядають питання підняття податків, щоб забезпечити поточні витрати бюджету хоча б на цілі, які вже передбачені. Бо бюджет планувався за сценарієм, коли активні бойові дії триватимуть до середини року, — каже Володимир Дубровський. — Оскільки активні бойові дії, очевидно, зараз не припиняться, ми ризикуємо, що виникне ситуація, коли не буде чим фінансувати зарплати військовим. Що тоді? Друкувати гроші з відповідними наслідками для макроекономіки?».