Свою обіцянку Гінзбург дала на сьогоднішній прес-конференції щодо змін до архівного законодавства, ініційованих Держархівслужбою і проголосованих в першому читанні Верховною Радою.
Як повідомлялося, ці зміни викликали широку суспільну дискусію через наявні факти обмежень в доступі до архівів.
Гінзбург пообіцяла на прес-конференції розібратися із наданими фактами порушення права науковців та родичів жертв радянських репресій на доступ до інформації.
Вона дала згоду взяти участь у публічній дискусії у формі круглого столу з питань доступу до архівів радянського періоду та інформації про злочини проти прав людини та жертв політичних репресій, який має відбутися в лютому.
«Зміни до головного архівного закону повинні врахувати вимогу Європарламенту зробити архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства. Такою є умова підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, так хочуть сотні тисяч родин, в яких люди постраждали від репресій», – заявила представник Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.
«Давайте зберемося в лютому, навіть раніше, бо ці питання дуже нагальні і їх треба розв’язувати», – зазначила Гінзбург.
Нагадаємо, що проголосовані в першому читанні зміни до закону «Про національний архівний фонд та архівні установи» не враховують питання спрощення доступу до архівів.
Існуючи практика показує, що архівні чиновники довільно трактують поняття «конфіденційної інформації» і фактично доступ до інформації про порушення прав людини та жертв репресій є закритий для дослідників і надзвичайно утруднений для родичів.
Зокрема, проведене Центром досліджень визвольного руху експертне опитування засвідчило, що 86,2% дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації.