Володимир Заблоцький військово-морський експерт Defence Express

«Кентаври» для українського флоту

Суспільство
21 Вересня 2018, 15:12

14 вересня на суднобудівному ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» в Києві відбулася урочиста подія спуску на воду головного десантно-штурмового катера нового типу «Кентавр-ЛК» (заводський номер 010032). Його було збудовано для Міністерства оборони України в межах державного замовлення.

 

Важливість події полягає в тому, що після втрати навесні 2014 року корабельного складу в Криму зроблено черговий крок до відбудови наших ВМС. Адже кількість кораблів і катерів поступово збільшується.

 

Першою ластівкою в цій справі стало будівництво на тому самому заводі невеликих, але доволі сучасних артилерійських бронекатерів типу «Гюрза-М», які випускаються вже серійно і в складі ВМСУ несуть службу на Чорному та Азовському морях. Тож сподіваємося, що невдовзі до них долучаться й десантно-штурмові катери.

 

Читайте також: Офсет для Patriot

 

У заході взяли участь секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов, міністр оборони генерал армії Степан Полторак, командувач ВМС ЗСУ віце-адмірал Ігор Воронченко, народний депутат Ірина Фріз, голова правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» Валерій Шандра. На церемонії спуску були присутні також генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін, президент асоціації «Укрсудпром» Віктор Лисицький, представники ВР, МО і ВМС України, дипломатичного корпусу, військового аташату та мас-медіа.

 

 

Олександр Турчинов у своїй промові нагадав, що Україна — велика морська держава, яка крім великої берегової лінії на Азовському та Чорному морях також має давні традиції й власні інтереси на морі. Крім того, триває російська агресія. І разом із Кримським півостровом окупанти тимчасово забрали частину акваторії виключної (морської) економічної зони, а з нею й деякі газові родовища на материковому шельфі Чорного та Азовського морів.

 

Останнім часом російська сторона намагається блокувати наші порти на Азовському морі, безпідставно затримуючи українські та іноземні торговельні судна, що прямують до Бердянська та Маріуполя. Суттєво зменшило вантажопотік і незаконне спорудження окупантами Кримського (Керченського) мосту, висота якого над рівнем моря над фарватером обмежила прохід до Азовського моря океанським балкерам типу «Панамакс».

 

Читайте також: Нові іграшки «бога війни»

 

Остання обставина спонукає вантажоперевізників користуватися суднами менших розмірів, що здорожує перевезення й негативно впливає на ціну товарів. Передусім ідеться про експортні перевезення металопрокату до США та зерна до країн Середземномор’я. Тому, підкреслив Турчинов, РНБО нещодавно була змушена ухвалити важливе рішення про посилення спроможностей ВМСУ з метою захисту наших інтересів на морі. Також пришвидшено прийняття Морської доктрини України.

 

 

Секретар РНБО високо оцінив катер нового типу, зазначивши, що за своїми характеристиками він переважає свій російський аналог типу «Раптор» і навіть катери ВМС деяких країн НАТО. Серед переваг він назвав високу швидкість, потужніше озброєння та радіотехнічні засоби, а також кількість місць для десанту.

 

Так, російський «Раптор» має водотоннажність 23 т, довжину 16,9 м, ширину 4,1 м та занурення 0,9 м за загальної висоти 3,5 м. Бронювання протиосколкове. Дві водометних установки забезпечують максимальну швидкість до 48 вузлів. Дальність плавання економічним ходом — 300 миль. Катер озброєний 14,5-мм дистанційно керованим кулеметом і двома 7,62-мм кулеметами. Екіпаж — дві особи. Десантомісткість — до 20 осіб зі зброєю.

 

Читайте також: Нова якість старої зброї

 

Для порівняння: український аналог має водотоннажність 47 т, довжину 24,3 м, ширину 4,8 м, занурення до 1 м. Як рушії використано водомети, що дають змогу розвивати швидкість повного ходу до 50 вузлів, економічного — до 11. Дальність плавання економічним ходом — 500 миль. Екіпаж — п’ять осіб. Катер також має протиосколкове бронювання. Десантомісткість — до 32–36 осіб зі зброєю (цього достатньо для створення на узбережжі берегового опорного пункту взводного рівня).

 

 

Відповідно «Кентавр» отримав і потужніше озброєння. Для базової комплектації воно складається з двох дистанційно керованих вогневих модулів із 12,7-мм кулеметами та автоматичними 40-мм гранатометами. ППО катера забезпечується ПЗРК. Особливістю проекту є наявність поворотної платформи з двома 20-зарядними блоками 80-мм реактивної системи залпового вогню (РСЗВ). Це вже не авіаційна система радянських часів, як може здатися на перший погляд, а набагато потужніша ударна ракетна зброя, створена разом із модифікованими ракетами лише нещодавно ДАХК «Артем» на базі радянського аналога. У 2017 році вона пройшла комплекс полігонних випробувань і вже прийнята на озброєння. Зокрема, входить до складу озброєння мобільної СРЗВ ZRN-01 Stokrotka («Маргаритка») українсько-польської розробки. Завдяки сучасній системі управління вогнем стрільба може вестися в кількох режимах як по наземних цілях (жива сила, техніка, укриття та захищені об’єкти), так і по повітряних (БПЛА, вертольоти тощо). Дальність ураження наземних цілей — до 7000 м, повітряних — до 4000 м. Для стрільби можуть використовуватися, зокрема, спеціально модифіковані 80-мм реактивні снаряди РС-80П. Головною відмінністю останніх від радянських (російських) аналогів є використання програмованого детонатора, а також бойових частин різних типів. Передбачена можливість ураження групових авіаційних цілей (дронів) завдяки створенню хмари  з уламків у заздалегідь визначеній точці координат. Також катер може виставляти морські мінні загородження.

 

Для участі в урочистій церемонії з Володимирського собору запросили отця Михаїла, священика УПЦ Київського патріархату. Він прочитав молитву за моряків і корабель та окропив його «святою водою». Після цього Валерій Шандра дав дозвіл розпочати спуск на воду. Одночасно відповідно до вікових морських традицій об корпус катера розбили пляшку шампанського. І зробити це мала жінка, хрещена матір корабля та берегиня його екіпажу. У цьому випадку такий почесний обов’язок виконала Ірина Фріз.

 

Читайте також: Чому Україна торгує зброєю

 

Невдовзі катер уже був на воді й уперше повільно заколихався на дніпровській хвилі. Після перевірки приміщень на водощільність заводський буксир «Азовець» потягнув новачка до заводського причалу для завершення добудови. Спуск другого катера цього проекту відбувся 18 вересня вже без урочистостей. Після добудови обидва катери, за словами Валерія Шандри, вже до кінця 2018 року мають пройти повний курс заводських ходових і державних випробувань, які передуватимуть прийняттю їх до складу ВМС України.

 

 

Символічно, що командиром першого десантно-штурмового катера призначений старший лейтенант Сергій Одинець, достойний і дуже мотивований офіцер, який уже довів свою патріотичну позицію. Навесні 2014 року він, тоді ще курсант Академії ВМС ім. П. С. Нахімова в Севастополі, був одним із тих, хто не зрадив військовій присязі на вірність українському народу. Він був у складі групи курсантів, яка під час церемонії спуску українського прапора в розташуванні академії, вже зайнятому росіянами, співала Державний гімн України. Потім під командуванням начальника академії капітана 1-го рангу Петра Гончаренка ці курсанти разом із групою офіцерів-викладачів, які лишилися вірними присязі, вийшли на материкову Україну. Вони також зберегли і винесли із собою український прапор академії, під яким продовжили навчання в Одесі. А після отримання першого офіцерського звання Сергій Одинець продовжив службу на кораблях ВМСУ.

 

Як створювалися «Кентаври»

 

Розробник проекту 58181 десантно-штурмового катера (шифр «Кентавр») — Дослідницько-проектний центр кораблебудування (Миколаїв). Роботи велися в ініціативному порядку (головний конструктор Сергій Кривко). Технічний проект було завершено у 2015 році. А створювала його та сама команда фахівців, без перебільшення, світового рівня, яка раніше проектувала малий броньований артилерійський катер «Гюрза-М», корвет «Володимир Великий» та низку інших одиниць, зокрема й тих, що нині перебувають у складі кількох іноземних флотів.

 

Читайте також: Хто в Чорному морі господар?

 

Робота велася коштом ДПЦК. Передусім ішлося про створення засобу для швидкого перекидання в заданий район невеликого підрозділу морських піхотинців або спецназу, прихованої висадки або зняття з берега і відповідно прихованого та швидкого транспортування на власну територію.

 

Це відповідає світовим трендам у сфері військового кораблебудування. Наприклад, Росія будує за шведським проектом подібні катери типу «Раптор» (пр. 03160), призначенням яких є якраз приховані доставка та висадка на узбережжя потенційного противника диверсантів, невеликих груп морських піхотинців, спецназу тощо. Врешті-решт, такі катери є засобом активних бойових дій на морях, річках та озерах.

 

 

Малопомітні та швидкісні, вони дають змогу успішно виконувати цілу низку бойових завдань, які покладаються на ВМС під час війни. До речі, «Раптори» вже є і в складі Чорноморського флоту ВМФ РФ, тому поява потужніших аналогів типу «Кентавр» у складі ВМСУ буде дуже вчасною. Але на відміну від «Рапторів», які офіційно зараховують до швидкісних патрульних одиниць, український катер є десантно-штурмовим і за своїми можливостями багатоцільовим.

 

Читайте також: Кораблі ВМС України в Криму: брати чи не брати?

 

Передусім «Кентавр» призначений для участі в спецопераціях у тилу противника, висадках десантів та інших активних наступальних діях. При цьому за потреби та ще ефективніше він може виконувати й усі завдання, які покладаються на російський аналог, а крім того, ставити міни, патрулювати та охороняти акваторії тощо.

 

Технічний проект було завершено у 2015 році. Після цього документацію передали на завод, який тоді ще мав назву «Ленінська кузня». Але там із невідомих причин відмовилися від подальшої співпраці з проектантом і після отримання документації розробляли робочий проект уже самостійно. Завод вніс деякі зміни до проекту, а також перереєстрував його вже під новим номером 58503 (шифр «Кентавр-ЛК»).

 

24 травня 2016 року Міністерство оборони і завод уклали угоду щодо будівництва двох перших десантно-штурмових катерів проекту 58181, які отримали заводські номери замовлення 01032 і 01033. Офіційна закладка відбулася 28 грудня 2016 року, а спуск на воду, як уже було зазначено, 14 і 18 вересня 2018-го.

 

Під час будівництва виникли певні складнощі, що вплинули на терміни виконання робіт і відповідно на ступінь готовності до спуску на воду, який спочатку планували на червень, але потім перенесли на середину вересня. Так, через проблеми зі своєчасним отриманням шведських водометних рушіїв завод був змушений змінити постачальника і придбати аналогічні вироби в новозеландської компанії Hamilton Jet.

 

Що далі?

 

Отримання ВМСУ якісно нових катерів, що здатні виконувати цілу низку завдань, має вплинути на ситуацію, зокрема бути фактором стримання агресора на Азовському морі, куди, на думку експертів, вони мають потрапити невдовзі після завершення випробувань. Адже досвід російсько-української гібридної війни доводить, що агресор просувається доти, доки ми йому це дозволяємо. Тому, на думку експертів, десантно-штурмових катерів у складі ВМСУ має бути більше. Тож після передачі військовим морякам перших двох одиниць завод, імовірно, отримає додаткові замовлення.

 

Читайте також: Українська безпека: морський вимір

 

Як оцінюють нові катери у світі? Дуже символічно, що «за поребриком» уже 14 вересня, коли було оприлюднено новину про спуск головного ДШК типу «Кентавр», почали активно обговорювати й у притаманний кремлівським тролям спосіб усіляко критикувати українську морську новинку та применшувати її можливості. Деякі російські інформаційні диверсанти навіть звинуватили українців у марнотратстві, мовляв, «крадете гроші й витрачаєте на «Кентаври», а це послаблює військо України…

 

Та якщо в стані агресора вже «стурбувалися» українським військом, то, мабуть, це є найкращим підтвердженням того, що ми рухаємося правильним шляхом. Отже, треба робити свою справу і далі.

 

Проте самі катери, навіть універсальні та потужні, добре озброєні, проблеми володіння морем не вирішують. Вони становитимуть цінність лише як складова системи, де кожен вид озброєння та військової техніки виконує своє завдання. Тому їх будівництво має супроводжуватися завершенням створення на Чорному та Азовському морях єдиної системи спостереження і контролю повітряної, надводної та підводної обстановки, а також придбанням для потреб ВМСУ кораблів інших класів, корветів, ракетних катерів, тральщиків тощо. І в протистоянні з агресором вони мають діяти асиметрично.