У Казахстані, де в новорічну ніч ще панували мир та спокій, швидко поширюються масові акції протестів. 5 січня проголошена відставка уряду, в колишній столиці, Алмати, та в Мангістауській області запроваджено надзвичайний стан. Формальним приводом до протестів стало різке підвищення цін на газ на Заході республіки (удвічі за кілька місяців). Проте попри відновлення попередньої ціни, вуличні акції не припинилися. До економічних вимог протестувальників додалися політичні: зміна режиму, позачергові вибори, розширення громадянських свобод та відновлення конституції 1993 року.
Чому у Казахстані, який є однією з великих регіональних країн, що самі видобувають вуглеводну сировину, несподівано майже удвічі підстрибнули ціни на природний газ, що викликало швидку ланцюгову протестну реакцію по всій країні? Справа в тому, що у країні бракує власних переробних потужностей і вона ще з часів колишнього СРСР змушена відправляти сировину до Росії, яка повертає вже скраплений газ, яким широко користуються казахстанці. Це специфіка степових районів, де бракує інфраструктури і СПГ відіграють ключову роль. На це наклався вкрай високий рівень бідності більшості сільського населення, який в тому ж нафтодобувному Західному Казахстані у 2011 році вже був причиною протестних настроїв, що закінчилися кровопролиттям.
Читайте також: "Тигр" кульгає? Особливості економіки Казахстану
“Для Казахстану це — рідкісна ситуація, – коментує сайт Novastan.org – тримовне європейське медіа, що спеціалізується на темах Центральної Азії. – Тисячі казахів вийшли на вулиці в різних містах країни, що змусило президента Касима-Жомарта Токаєва звільнити уряд прем”єра Аскара Маміне, що перебував при владі з лютого 2019 року. До речі, що сам пан Маміне перед цим керував казахстанською залізницею («Казахстан Темір жоли», де, за словами колишнього прем’єр-міністра країни Акежана Кажегельдіна, завдав збитків на $7 млрд (!), що не завадило призначенню на посаду голови уряду. Виконуючим обов'язки прем'єра став Аліхан Смайлов. 5 січня Токаєв проголосив себе Головою Ради безпеки – структури, що існувала за президента Назарбаєва, але не скликалася з 2019 року.” Novastan.org цитує виступ Токаєва на казахському телебаченні, де він вказав, нібито акції протесту – “справа рук фінансово мотивованих змовників”. Сайт наголошує, що у відповідь на протести, влада вивела на вулиці велику кількість силовиків: поліцію та армію. Надзвичайний стан, поки що в двох областях, запроваджено з 5 до 19 січня.
Казахстанський сайт Vlast.kz розповідає, що 5 січня кілька тичяч осіб зібралися на площі Республіки в Аламти — економічній столиці держави. “Юрба рушила до мерії, повибивала вікна та двері й підпалила приміщення, – інформує медіа. – Згідно з офіційними даними, спалено 120 автівок, 33 машини швидкої допомоги, зруйновані 120 крамниць, 180 ресторанів та кафе, понад 100 офісних приміщень”… Сайт Tengrinews повідомляє, що штаб-квартиру провладної партії Нур-Отан також було підпалено.
Читайте також: Інформаційна війна Росії: казахський фронт
Згідно з повідомленнями французької преси, президент Токаєв нині перебуває в столиці країни, Нур-Султані. Казахська влада заблокувала сайти Orda.kz та KazTag, які активно висвітлювали протести. Тим часом в Актобе та інших містах протестувальники штурмують мерії та беруть в облогу офіційні установи. Novastan.org повідомляє, що силовики застосовують проти бунтівників водомети та сльозогінний газ. На відео з соціальних мереж чути вибухи світлошумових гранат. Наразі ОДКБ розглядає можливість перекидання до Казахстану миротворчої місії.
МВС Казахстану повідомило про арешти понад 200 осіб. Вже відомо про сотні поранених в Алмати та інших містах. Президент пообіцяв установити фіксовану ціну на газ (природний та скраплений), а також — на харчові продукти упродовж наступних шести місяців. Франко-німецький телеканал ARTE повідомляє, що в Казахстані 5 січня “по всій країні були заблоковані мобільні телефони та інтернет, у той час як натовп штурмував урядові будівлі в Алмати.” Канал цитує президента Токаєва, котрий обіцяє “жорстку відповідь” протестувальникам. “Групи злочинних елементів б'ють наших солдатів, принижують їх, тягнуть голими по вулицях, нападають на жінок, грабують магазини… В лавах сил безпеки є вбиті та поранені”, – сказав у виступі по телебаченню казахський президент.
Французьке інформагентство AFP цитує гасла протестувальників в Алмати: “Геть, старий!” та “За нові вибори!”. Попри те, що офіційно Нурсултан Назарбаєв відійшов від влади, його клан не втратив позицій, – наголошуть численні спостерігачі. AFP розповідає про факти переходу поліцейських на бік учасників протесту: “Вони складають щити на землю та знімають каски”. Телеканал ARTE наголошує, що “протести є для авторитарного Казахстану рідкісним явищем”.
Читайте також: На грунті недовіри. Чи можливий Майдан у Казахстані
Росія — важливий економічний партнер Казахстану — висловилася за “відновлення внутрішнього діалогу замість вуличних бунтів”. Французький часопис Les Échos вказує на високу залежність казахської економіки від російської: “Казахстан потерпає від падіння цін на нафту та економічної кризи в Росії, що посприяла девальвації казахського тенге та інфляції.”
Читайте також: Казахстан затвердив перехід з кирилиці на латиницю
Західні медіа констатують “зупинку інтернету в масштабах цілої держави” вдень 5 січня. “Очевидно, відключення електроенергії має на меті обмежити висвітлення антиурядових протестів, – зазначає ARTE. – З Казахстаном нема зв'язку через Telegram, Signal і WhatsApp.”
Агентство France Presse повідомляє про повну втрату зв'язку зі своїми кореспондентами.
Російський слід: Байконур, "вагнерівці" та "миротворці"
Ситуація в країні може мати серйозний вплив не лише на політику, але й на безпеку. Так, на території Казахстану є два об'єкти, які орендуються РФ і мають стратегічну цінність для неї – це космодром Байконур і полігон Сари-Шаган (єдиний в Євразії полігон випробування протиракетного озброєння). Росія до 2050 року орендує у Казахстану місто Байконур і розташований навколо космодром. Це екстериторіальна і велика за розмірами та кількістю персоналу російська військова база, сума оренди якої становить близько $200 млн на рік, але Москва завжди розраховувалась поставками зброї і військової техніки. Через інформацію про приліт великого вантажного російського літака Іл-76 в соцмережах з’явилися чутки, що нібито до країни могли прибути бойовики російської ПВК «Вагнер» під приводом забезпечення безпеки космодрому Байконур.
Також можливим є використання ситуації з протестами в Казахстані для активізації російської гібридної агресії проти цієї країни. Додатковим приводом може стати теза про захист російськомовного населення цієї країни, особливо у північних областях республіки. Таку тезу озвучували минулого року російські екстремісти, зокрема колишні лідери бойовиків на Донбасі Александр Бородай та Ігор Гіркін.
Та Москва не вперше намагається дестабілізувати обстановку. Ще у 20001 році нацбільшовики російського екстреміста Едуарда Лимонова готувалися розгорнути на території Казахстану партизанську війну з метою відторгнення від республіки російськомовних регіонів, накопичували зброю і вербували прихильників. Вони навіть влаштовували гучні демонстрації біля казахстанського посольства у Москві з вимогами: «Заберем у Нурсултана русский Север Казахстана!». Але провокацію вчасно припинили казахстанські силовики, зброю вилучили, а самого Лимонова і кількох його поплічників запроторили за грати, термін він відбував на території Росії.
«Маски скинуті, – пише азербайджанський сайт Minval.az, – Зрозумівши, що втрачає Казахстан, Москва вдалася до улюбленого сценарію… Протести, дії «силовиків» у відповідь, повідомлення про таємничі авіарейси з Росії, відставка Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки, друге звернення до народу президента країни Токаєва — все це лише на перший погляд може здатися результатом підвищення цін на скраплений газ. Насправді сьогодні на вулицях казахських міст, якщо вже називати речі своїми іменами, вирішується доля самої незалежності та державності Казахстану. Мітинги та заворушення спалахнули в Казахстані саме після того, як і у внутрішній, і у зовнішній політиці цієї країни відбулися суттєві «зрушення». У країні запровадили політику, скажемо відверто, національного відродження. Планомірно розширюється сфера застосування казахської мови. Тут уже нагадують, що історія державності казахів — це як мінімум 500 років, вшановують пам'ять жертв голодного геноциду, влаштованого Голощокіним та Мірзояном, а також – учасників повстання 1916 року. Казахстан, якщо хтось забув, взяв участь у саміті тюркських країн. І ось цього казахстанській еліті, схоже, Москва і не пробачила. Те, що відбувається, надто вже нагадує таку собі багатоходівку: спочатку – широкі народні протести, в організації яких, звичайно ж, звинуватять Захід, потім – «допомога» в їхньому жорсткому придушенні, після чого владі країни просто нікуди буде подітися і залишиться лиш упасти в обійми Росії. 2005 року цей сценарій розіграли проти Узбекистану. Тоді країну «лише» завели назад в ОДКБ, де Ташкент, втім, не втримався. Зовсім недавно таку ж схему розіграли проти Білорусі. І тут уже результати суттєвіші: Білорусь не просто «інтегрують» у Союзну державу, а й планомірно позбавляють реального суверенітету. І сьогодні на вулицях своїх міст громадяни Казахстану роблять вибір не між Токаєвим та Назарбаєвим, і вже точно не між дорогим чи дешевим зрідженим газом. Нинішні протести та політичні ігри навколо них — це пряма загроза і незалежності Казахстану, і його територіальній цілісності. Зазіхання на північний район, названий «Семиріччям», Москва позначила ще дев'яності. Тоді на це не надто звернули увагу, але в ті ж роки в РФ вперше позначила й «предметний інтерес» до українського Криму.”
Як повідомляють російські і турецькі ЗМІ президент Токаєв звернувся до керівників держав – членів ОДКБ з проханням надати допомогу країні в придушенні протестів. На думку Токаєва "терористичні банди" захоплюють контроль над великими об'єктами інфраструктури.
Російські телеграм-канали активно поширюють інформацію про нібито погоджений наказ про введення до Казахстану підрозділів ЗС РФ в якості миротворців під егідою ОДКБ. Зазначається, що на підмосковному аеродромі Чкаловський перебуває щонайменше 3 літаки військово-транспортної авіації ВКС ЗС РФ, які начебто готуються перекидати військових до Казахстану. Водночас, на офіційних інформаційних ресурсах ці повідомлення не підтверджується. Так само як і оголошення про початок контртерористичної операції в Алмати і деблокаду раніше захопленого протестувальниками аеропорту міста (що також може бути пов'язано із необхідністю прийняти туди російську авіацію.
Яким чином ситуація може розвиватися далі? Це залежить від того, чи утримає президент Токаєв владу і чи вдастся запобігти великому кровопролиттю. Жодна країна світу, яка має свої інтереси в Казахстані, зокрема Україна, не зацікавлена в його дестабілізації, навіть РФ. Щоправда, вже знайома путінська тактика створення керованого хаосу (якщо припустити, що за подіями в республіці так або інакше стоять російські спецслужби) може мати на меті прискорити повалення режиму клана Назарбаєвих з тим, щоб привести до влади в країні свою людину. З огляду на тісні економічні (і корупційні) зв’язки еліт двох країн це може бути цілком реальним сценарієм. А для більшої поступливості нової влади (при цьому немає значення хто саме стане президентом) – російські «зелені чоловічки» за донбаським гібридним сценарієм можуть спровокувати у північних районах збройний конфлікт.
Разом з тим, багато залежатиме від поведінки інших гравців, насамперед Китаю, США, Канади, Франції тощо. Москві складно буде одноосібно вирішити питання транзиту влади в Казахстані на власну користь, навіть якщо діючий президент Касимжомарт Токаєв запросить допомогу у Путіна (в рамках ОДКБ або ШОС). До речі, свого часу Токаєв навчався у Москві разом з нашим Костянтином Грищенком і відомий своїм врівноваженим ставленням до України, що також важливо само по собі. Хай там як, але РФ буде змушена відволікатися на події у Казахстані, що вже може бути певним плюсом для нас, адже роззосередження зусиль і уваги Кремля гратиме на користь України і зменшення ризику відкритої військової агресії проти нашої держави.