У жовтні 1832 року російські солдати оточили аул Гімри (на фото) в горах Дагестану, намагаючись схопити першого імама Кавказького імамату Газі-Мухаммада, який виступив проти правління імперії Романових. Лідера горців було вбито, але його послідовник імам Шаміль прорвався крізь лінію російських багнетів і втік. Відтоді аул Гімри став символом непокори й опорою ісламізму.
Восени 2014 року російські солдати знову взяли його в облогу. Вони намагалися зловити Маґомеда Сулейманова, якого було проголошено еміром «Кавказького емірату» – заснованого у 2007 році повстанського утворення, пов’язаного з «Аль-Каїдою». Військові розорили сусіднє село, вигнали тисячу його мешканців і пограбували їхні домівки. Сулейманов утік, але Гімри досі в оточенні армійців; проїзд до аулу дозволено лише його мешканцям.
Читайте також: ІДІЛ розширив трансляцію пропаганди російською мовою
Утім, схоже, що російська армія веде війну вчорашнього дня. Поки вона ганяється за Сулеймановим, його повстанський рух іде на спад. «Кавказький емірат» мертвий, – каже Абдурахім Маґомедов, літній лідер пуританського салафітського руху із села Новосасітлі, – він виявився неефективним».
На зміну «Кавказькому емірату» прийшло більше зло – «Ісламська держава» («ІД»). За оцінками російських експертів служби безпеки, на її боці воюють до 2 тис. молодих чеченців і дагестанців. Кілька польових командирів «Кавказького емірату» в Чечні й Дагестані присягнули на вірність лідерові «ІД» Абу Бакру аль-Багдаді. Молодь приваблює в «ІД» образ сили й успіху, як каже Абас Махмудов, колишній член «шури» (ісламської ради) Чечні та Дагестану. Інші вважають, що воювати в Сирії не так ризиковано, як удома: якщо молодий джихадист і загине, ті, проти кого він воював, не погрожуватимуть його родині. Сам Махмудов проти «ІД», але нещодавно його син загинув, воюючи за угруповання в Сирії. «Я намагався зупинити хлопця, але його заманили друзі й картинки з інтернету, особливо ті, що показували, які звірства чинив режим Асада», – розповідає батько.
Чого Махмудов досі не збагне, то це як його син, котрий доти мав судимість, отримав закордонний паспорт, хоча сам він попереджав відповідні органи влади про наміри юнака. Ще більша загадка – як на Близький Схід потрапив радикальний проповідник Надір Медетов, який перебував під домашнім арештом у Дагестані й згодом перейшов на бік «ІД».
В одному з останніх інтерв’ю секретар Ради безпеки РФ Ніколай Патрушев заявив, що зупинити потік рекрутів до «ІД» буде неможливо. З уст чиновника служби безпеки, яка напередодні зимової Олімпіади 2014 року в Сочі ізолювала цілий регіон, це звучить дещо нещиро. Більшість людей, із якими спілкувалися автори перед написанням статті і які мали контакти з добровольцями в сирійській війні, вважають, що російські спецслужби до цього причетні. «Їх навіть не намагаються зупинити, це однозначно», – каже Маґомедрасул Саадуєв, головний імам центральної мечеті у столиці Дагестану Махачкалі. Офіційно Росія підтримує режим Башара Асада й не визнає «ІД». Нещодавно вона оголосила незаконною участь своїх громадян у збройних конфліктах за кордоном із метою, яка «суперечить інтересам Російської Федерації» (очевидно, це уточнення повинне відмежувати бойовиків «ІД» від росіян, що воюють на Сході України).
Проте цілком можливо, що Кремль дозволяє джихадистам виїжджати з країни, сподіваючись позбутися їх. Діяльність бойовиків на Північному Кавказі тим часом помітно притихла. Шанси на повернення терористів «ІД» додому невеликі. Росія тим часом насправді дуже ретельно контролює свої кордони. Але, на думку Ахмета Ярликапова, фахівця з питань Дагестану при Російській академії наук, ця тактика недалекоглядна. «ІД» становить серйозну загрозу для самої Росії: нещодавно угруповання проголосило територію всього Кавказу однією зі своїх «провінцій». За останні два роки регіональні командири «Кавказького емірату» пообіцяли не вчиняти терактів проти цивільного населення й заборонили використання терористок-смертниць. Але перехід на бік «ІД» може означати також прийняття її методів, вважає Ярликапов.
Читайте також: Бойовики ІДІЛу почали карбувати власну «валюту»
Вдаючись до запобіжних заходів, російська влада дедалі активніше пресує всіх, хто практикує салафізм. Ікрамудін Алієв, якого звільнили з посади координатора прокремлівського молодіжного руху в Дагестані за відрощену бороду, звинувачує владу в спробах закрити його салафітську мечеть і підкиданні тамтешнім служителям зброї та наркотиків. Зіяутдін Увайсов, молодий імам-салафіт, який виступає проти «ІД», каже, що замість дозволити таким, як він, робити свою роботу й поширювати просвіту серед мусульман, влада радикалізує їх і штовхає просто в обійми «ІД» або місцевих бойовиків. Тим часом держава, навіть коли може застосовувати силу як запобіжник, навряд чи здатна забезпечити соціальні послуги або гарантувати правосуддя. Редактор незалежної газети «Черновик» Маґді Камалов каже, що присутність російської влади в Дагестані має переважно номінальний характер. «Дедалі більше людей шукають справедливості в нас», – каже Саадуєв, імам головної мечеті в Махачкалі, що сповідує суфізм – течію ісламу, яку підтримує місцева влада.
Лише кілька років тому салафіти й суфісти в керівній верхівці Дагестану були на грані релігійного конфлікту. Нині їх об’єднала подвійна загроза: вербувальники «ІД» та беззаконня російської влади. Тож «Кавказький емірат», може, й слабне, але так само тане і вплив Москви у регіоні.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com