Картки в руки

Довіра населення до банківської системи, схоже, відновлюється. У квітні впер­­ше, починаючи з осені 2008 року, обсяг депозитів фізосіб зріс на 0,6% порівняно з березнем (до 192,5 млрд грн). Найдинамічніше збільшився обсяг гривневих вкладів, що свідчить про зниження девальваційних очікувань. Приріст депозитів надихнув банкірів, які прогнозують збереження цієї тенденції найближчими місяцями. Головне завдання банків у нових умовах – залучити вкладника.

 

 

«Останніми місяцями банки втрачали клієнтів, – коментує ситуацію Антон Романчук, голова правління Українського процесингового центру. – Тепер боротьба за вкладників розіграється з новою силою». Головним критерієм під час вибору банку стала його надійність. Потенційні вкладники з побоюванням ставляться до фінустанов, яким доводиться розробляти нові продукти, щоб завоювати довіру.

 

Звичайними короткими депозитами вже нікого не здивуєш. Ще наприкінці 2008 року вітчизняні банки поряд із вкладами терміном від місяця до трьох почали пропонувати клієнтам надкороткі депозити (на 7–14 днів). Навесні 2009-го на ринку з’явилися продукти, розраховані на недовірливих вкладників. Зокрема, йдеться про депозити з можливістю будь-якої миті зняти вклад без втрати прибутку, нарахованого за базовою ставкою. Наприклад, банк «Форум» пропонує вкладникам дохідність до 30% річних за вкладом «Декада». Щоправда, максимальний прибуток можна отримати лише за умови, що кошти залишатимуться на рахунку 361 день. Депозит «Декада» автоматично продовжується на наступні десять днів, якщо вкладник не хоче забирати вклад. При цьому зняти гроші можна коли завгодно – відсотки нараховуються на всі повні декади, під час яких гроші перебували на рахунку.

 

Сведбанк залучає вкладників ще коротшими термінами – депозит «Прибуткова п’ятниця» відкривають на тиждень (з автоматичною пролонгацією). Первинна ставка – 15% річних за вкладом у гривні, впродовж 23 тижнів ставка збільшується на 0,3% щотижня. А ось дохідність за депозитом «Динамічний» від Сведбанку (терміном до трьох місяців) зростає лише у випадку, якщо кошти не знімалися протягом місяця. Базова ставка – 15% річних у гривні – до закінчення терміну дії депозиту зростає до 17%.

 

Банки залучають клієнтів не лише динамічними ставками, а й новими акційними програмами, що передбачають різні розіграші подарунків, коштовних призів або інші бонуси. Не нехтують фінустанови і мережевим маркетингом. Приміром, вкладникові, який приводить свого друга, Східно-Європейський банк підвищує базову ставку на 2%.

 

Вельми популярний банківський продукт – ощадні рахунки з картковим доступом (накопичувальні картки), за якими нараховуються досить високі відсотки на залишок коштів. Деякі фінустанови пропонують до 16–18% річних у гривні. Такі картки є аналогом депозитів до запитання, дохідність яких рідко перевищує 15% річних у гривні. До речі, саме накопичувальні картки сприяли припливу коштів у банківську систему. За даними Нацбанку, обсяг коштів до запитання у квітні зріс на 1,6%, тоді як частка класичних строкових вкладів зменшилася з 80,2 до 78,6%.

 

Першим накопичувальну картку запропонував вкладникам УкрСиббанк: на вкладі «Активні гроші» можна заробити до 22% річних у гривні. Базова ставка дорівнює 15%, але якщо впродовж календарного місяця вкладник не знімав грошей, до неї нараховуватимуться бонусні відсотки: за перший місяць – 3 в. п., за другий – 5 в. п., за третій – 7 в. п. Прогресуючу відсоткову ставку пропонує і банк «Кредит-Дніпро» (депозит «Вільні кошти»). Якщо вкладник вирішить зняти гроші раніше ніж через 90 днів після початку дії договору, дохідність депозиту становитиме 15%, якщо термін вкладу перевищує 90 днів, ставка зростає на 1 в. п. (до 16%), понад 180 днів – ставка сягне 18% річних, більш ніж 270 днів – 22%, понад 271 день – 24%.

 

Деякі банки підвищують ставку залежно від обсягу коштів на рахунку. Приміром, якщо сума на картковому рахунку Універсал Банку не перевищує 10 тис. грн, відсоткова ставка дорівнює 12,5% річних, а якщо накопичилося понад 25 тис. грн, дохідність зростає на 5,5 в. п. – до 18% річних. Таку схему застосовують і в банках «Форум» (депозит «Вільний рух»), «Фінанси та Кредит» («Депозитна лінія») і Кредитпромбанк (депозит «До запитання»).

 

 

За даними НБУ, значна частина пластикових карток, випущених в Україні, не використовується. Активними (за якими протягом останнього року відбулася хоча б одна транзакція) виявилися лише 70% карток. «За оцінками західних фахівців, Україна – одна з найбільш кеш-орієнтованих країн, – розповідає Антон Романчук. – А робота з готівкою обходиться банкам дорого, вельми витратними є установка та обслуговування банкоматів, закупівля потрібних купюр, співпраця з міжнародними платіжними системами». Експерт упевнений, що в найближчі кілька років накопичувальні картки стануть головним роздрібним продуктом, – банки мають намір привчити українців до активного користування пластиком.

 

Рік тому основні операції з картками зводилися до зняття готівки в банкоматі своєї фінустанови: комісія за переведення в готівку була мінімальною або її не було взагалі. Зараз банки задля економії об’є­дну­ють­ся в банкоматні мережі. За даними Української асоціації банків – членів платіжних систем ЕМА, на сьогодні в Україні функціонують п’ять таких мереж: АТМоСфера, Радіус, УкрКарт, об’єднана банкоматна мережа Укрсоцбанку і банків-партнерів, а також Euronet. Банківська комісія у межах однієї мережі така сама, як і в «рідних» банкоматах, а банки заощаджують на встановленні, обслуговуванні та завантаженні автоматів.

 

Розширюються технічні можливості банкоматів: клієнти вже можуть переказувати кошти з рахунка на рахунок, поповнювати депозити та контролювати стан рахунків у режимі он-лайн (це особливо важливо для тих, хто має доступ до одного рахунка з кількох карток).

 

Найближчим часом очікується розвиток в Україні мобільного та інтернет-банкінгу, а також кіосків самообслуговування. Найімовірніше, банки надаватимуть держателям карток додаткові сервіси, такі як оплата комунальних послуг, поповнення телефонних рахунків, платежі за кредитом. При цьому фін­установи активно не емітуватимуть нових карток – за оцінками Українського процесингового центру, в 2009 році кількість пластику зросте щонайбільше на 5%.