Влада поки що не здатна говорити з великими трудовими колективами, але вона вчиться, оскільки вона вимушена шукати компроміс та сідати за стіл перемовин. Таку думку в коментарі Тиждень.ua висловив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Політолог вважає, що єдиним рішенням конфлікту між шахтарями та владою є успішний механізм трипартизму.
«Так званий трипартизм (профспілки – трудові колективи, асоціації бізнесу і уряд) є усталеним і достатньо ефективним механізмом керування промисловими й взагалі економічними процесами в розвинутих європейських демократіях. Механізми трипартизму досить ефективно працюють у Німеччині (а це економічний чемпіон ЄС), в Італії, Франції. Там є досить потужна сила профспілкового руху», – зауважує він і додає, що в цих країнах профспілки орієнтуються на ті чи інші великі політичні партії, що, в свою чергу, підсилює партії.
Карасьов наголошує, що тоді, коли партії стають не фейковими, не просто електоральними апаратами чи парламентськими кліками, а спираються на масовий потужний робітничий і профспілковий рух, тоді вони стають серйозними народними партіями, чого саме і бракує Україні.
«Тому виступи профспілок треба розглядати (якщо вони дійсно були ініційовані профспілками, за рахунок профспілкової каси) як один із елементів формування громадянського суспільства та як необхідний для нинішнього українського суспільства механізм управління економікою», – зауважує політолог.
Він переконаний, що неефективність рішень уряду пов’язана з тим, що влада ніколи не запитувала профспілки, трудові колективи, асоціацію бізнесу, як спрямувати урядові ініціативи в тій чи іншій галузі на благо всіх.
«Тільки лобізм процвітав. Так, може, замість лобізму сприяти створенню цивілізованого, прозорого, без різного роду підкилимних олігархічних ігор профспілкового руху і руху трудових колективів», – наголошує Карасьов.
Він переконаний, що в результаті переговорів має поступитися і влада, і великий бізнес на користь шахтарів, економіки й суспільства.
За його словами, це не має бути компроміс або закулісна оборудка між олігархами і владою.
«Це має бути суспільний прозорий компроміс між трьома потужними економічними силами – владою, великим бізнесом (який має поступово деолігархізуватися, а олігархи перетворитися на капітанів промисловості, на капітанів великого бізнесу) та робітничим рухом», – каже політолог.
Карасьов не виключає, що на шахтарські страйки могли впливати зовні.
«Але і Михайло Волинець, і Микола Волинко, і Віктор Турманов – це відомі робітничі профспілкові лідери. Незалежна профспілка гірників України»– досить серйозна і з хорошою репутацією організація, тому не думаю, що ці шахтарські виступи вже так інспіровані зовні олігархами, або кимось іншими. Хоча, можливо, там і були такі випадки, я не виключаю цього», – зазначає він.
Політолог підкреслює, що владі потрібно зрозуміти шахтарів, а не дискредитувати їх.
На його переконання, влада і великі олігархи мають зрозуміти, що золотий час олігархів закінчився, пора припинити грати в підкилимні лобістські політичні ігри. А простим робітникам треба вчитися захищати свої права.
Зауважимо, 28 квітня стало відомо, що шахтарі та влада домовилися сісти за стіл переговорів. А поки шукатимуть компромісів – обійдуться без протестів. Якщо ж конструктивної розмови не вийде, гірники знову поїдуть до столиці.
Читайте також: Соцмережі про мітинги шахтарів: шантаж Ахметова задля збереження статус-кво.
Як відомо, шахтарі з 22 квітня з мітингами у центрі Києва вимагали виплати заборгованості по зарплаті та зустрічі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Нагадаємо, депутат Мустафа Найєм опублікував документи, в яких йдеться, що ДТЕК Ріната Ахметова використовує незадоволення шахтарів, щоб домогтися відставки Демчишина.
24 квітня СБУ почала провадження щодо організації шахтарських мітингів.
27 квітня МВС повідомило про затримання кількох шахтарів-мітингувальників, зазначивши, що половина учасників страйку виявилися «проплаченими».
Рекомендуємо до прочитання: Масштабних шахтарських страйків в Україні не було з кінця 90-их.